ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/10378/19
адміністративне провадження № К/9901/17300/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 (у складі колегії суддів: Ральченка І.М., Бершова Г.Є. , Катунова В.В.) у справі №520/10378/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002215008 від 15.07.2019.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002215008 від 15.07.2019 про нарахування штрафу в розмірі 11 372 546,12 грн; стягнуто на користь АТ "Харківобленерго" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір у розмірі 19 210,52 грн.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені в акті перевірки несвоєчасно сплачені розстрочені суми зі строком погашення в січні, лютому, березні, квітні 2018 року сплачені підприємством 26.01.2018, а не в періоді квітень та травень 2019 року, як указує податковий орган. Розстрочений за ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 податковий борг виник ще до 31.08.2016, а тому, в періодах січень - квітень 2018 року сплачені позивачем суми повинні бути зараховані в першу чергу згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК). Також суд першої інстанції вказав, що Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 (далі - Порядок №422) не регламентує час виникнення податкового боргу й порядок його погашення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задоволено: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Харківобленерго" відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за період з 01.04.2019 по 31.05.2019 АТ «Харківобленерго» було несвоєчасно сплачено суму у розмірі 56 862 731,13 грн. При цьому, суд указав, що при розстроченні сплати податкового боргу відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку; погашення ж суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Відповідачем проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019.
За результатами перевірки складено акт № 410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019, згідно з висновками якого за позивачем встановлено затримку сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019, чим порушено пункти 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК).
У подальшому, 15.07.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002215008, яким на позивача накладено штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання (затримку на 517 календарних днів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 11 372 546, 12 грн.
За результатами адміністративного оскарження висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення залишені без змін.
Незгода позивача із податковим повідомленням-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002215008 від 15.07.2019 зумовила його звернення до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
АТ «Харківобленерго» у касаційній скарзі просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 та залишити в силі рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020.
Доводи скаржника зволяться до того, що зарахування сплачених платником податків згідно рішення суду сум розстроченого податкового боргу повинно здійснюватися контролюючим органом відповідно до графіка погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішень суду сум та цільового призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях; спрямування контролюючим органом сплачених платником сум у погашення податкового боргу, що фактично виник пізніше, проте в інтегрованій картці відображається раніше, є протиправним. Також скаржник указує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 87.9 статті 87 ПК у подібних правовідносинах.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом дотримано норм податкового законодавства, що і було вірно встановлено судом апеляційної інстанції. При цьому, відповідач наполягає на тому, що при розстроченні судом виконання постанови про стягнення податкового боргу відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі та замінено Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником - Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 54.1. статті 54 ПК сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
За змістом статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічне правило закріплене у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відтак, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого податкового зобов`язання.
Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених Податковим кодексом України у залежності від строку затримки сплати суми грошового зобов`язання.
Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.
Розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК.
Необхідно зазначити, що судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розстрочення), не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України.