ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 813/8159/14
адміністративне провадження № К/9901/28985/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 (суддя Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган), Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000541702 від 22.08.2014, визнання протиправними дій і бездіяльності щодо реєстрації і скасування реєстрації.
Позовні вимоги щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення обґрунтовано безпідставністю його прийняття. Висновки контролюючого органу про відсутність правових наслідків по безтоварних операціях з контрагентами ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні первинні документи, які спростовують порушення ним податкового законодавства. Щодо вироків Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012 у справі №1319/5265/2012 та від 07.07.2014 у справі №464/6266/14-к стосовно посадових осіб контрагентів, на які посилається контролюючий орган, Підприємець зазначила, що останні не містять правової оцінки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з вказаними контрагентами, також Підприємець не була фігурантом в цих кримінальних справах.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000541702 від 22.08.2014; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем первинними документами, які оформлені у відповідності до вимог законодавства, підтверджено реальність господарських операцій за участю контрагентів ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ»; щодо вироків Сихівського районного суду м.Львова стосовно посадових осіб контрагентів ТОВ «Промтехметал» і ТОВ «Крафт ЛВ», то суди вказали, що у них не наведено мотивів щодо діяльності позивача як суб`єкта господарювання, а правовідносини між ним та його контрагентами не досліджувалися. Крім того суду не було надано рішення суду у цивільній чи господарської справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначав, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже надали неправильну правову оцінку фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо неможливості реального здійснення господарських операцій з поставки товару з урахуванням відсутності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності, не підтвердження таких операцій первинними документами (акти приймання - передачі, довіреності, документи, що стосуються транспортування, зберігання), зазначає про наявність вироків щодо контрагентів позивача, яким суди надали неправильну оцінку. Вищевказане свідчить, що фактично товар вищевказаним господарюючим суб`єктам не поставлявся, а тому контролюючий орган правомірно визнав кошти, що надійшли на банківський рахунок позивача, безповоротною фінансовою допомогою.
При цьому, зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких вказував на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції й ухвалення ними законних і обґрунтованих судових рішень.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII «Перехідні положення» КАС України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено виїзну позапланову документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 01.12.2011 щодо взаємовідносин, зокрема, з ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ».
За результатами перевірки складено акт № 1767/17-02// НОМЕР_1 від 08.08.2014 та встановлено порушення позивачем вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено загальний оподатковуваний дохід за 2011 рік в сумі 568526,7 грн по безтоварним господарським операціям з ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» та занижено загальний оподатковуваний дохід в сумі 568526,7 грн. по господарських операціях з невстановленими фізичними чи юридичними особами. Також встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, й, як наслідок, завищено податкове зобов`язання по податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 01.12.2011 у сумі 113705,34 грн по взаєморозрахунках з ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» та занижено зобов`язання на цю ж суму і за цей період по господарських операціях з невстановленими юридичними чи фізичними особами. Крім того, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено пп.13.1.257, п.14.1 ст.14, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 114868,44 грн.
Висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог законодавства вмотивовано надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємця по безтоварних операціях з поставки контрагентам ТОВ «Промтехметал» та ТОВ «Крафт ЛВ» м`яса та м`ясних продуктів на суму 682232,04 грн, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як безповоротна фінансова допомога. Відповідач посилається на те, що Підприємець здійснював формування доходів шляхом відображення у їх складі господарських операцій щодо реалізації ТМЦ суб`єктам господарювання, у яких відсутні можливості для їх придбання та по яких відсутні первинні документи щодо фактичного здійснення таких поставок, зокрема відсутні товарно-транспортні накладні. Також контролюючий орган вказує на наявність вироків 26.12.2012 Сихівського районного суду м. Львова у справі №1319/5265/2012 та від 07.07.2014 Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/6266/14-к стосовно посадових осіб контрагентів.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.08.2014 № 0000541702 про визначення збільшення зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 143585,55 грн, у т.ч. 114868,44 грн - основний платіж та 28717,11 грн, яке за результатами адміністративного оскарження було залишено без змін.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України).
Згідно із п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України).