ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 820/875/18
адміністративне провадження № К/9901/60879/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №820/875/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (суддя Зоркіна Ю.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 (головуючий суддя Старосуд М.І., судді: Яковенко М.М., Лях О.П.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2018 №0000661314, №0000651314, №0000671314.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №820/857/18.
Ухвалою суду від 08.08.2022 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 09.08.2022.
Відповідно до положень статті 343 КАС України касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання ухвали слідчого судді від 02.09.2017 по справі 757/55080/17 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.1998 по 20.09.2017.
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.49.1- 49.2 пп.49.18.4, п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.3 ст.168, пп.176.1 "в" п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України ; п.164.1 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 та пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України та п.16-1 р. Х Перехідних положень ПК України.
За наслідками перевірки складено акт від 03.01.2018 №44/20-40-13-14-08/ НОМЕР_1, з якого слідує, що позивачем у 2016 році на підставі розписок від 02.07.2016, 09.07.2016 надано ТОВ "СП Добрий господар" грошову позику у розмірі 130000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 3ʼ 226ʼ 584грн. та на підставі договору №22/06/16-ДГ від 26.06.2016 року про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивачем надано ТОВ "СП Добрий господар" грошову позику в розмірі 20 млн. грн., а всього на загальну суму 23ʼ 226ʼ 584 грн.
При цьому, загальна сума доходу позивача за період з 1998 по 3 квартал 2016 року становить 5ʼ 109ʼ 889,55грн., а невідповідність доходів позивача, пов`язаних з наданням протягом 2016 року грошової позики та поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 23ʼ 226ʼ 584,00грн., з урахуванням інформації про документально підтверджені доходи позивача за період з 01.01.1998 по 3 квартал 2016 року включно, становить 18ʼ 116ʼ 694,45грн.
З цих підстав податковим органом зроблено висновок, що в порушення вимог пп.168.2.1 п.168.2, п.179.1 ст.179 ПК України - позивачем не включено 18ʼ 116ʼ 694,45грн. до загального річного оподаткованого доходу, не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не сплачено податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.
Встановлені актом перевірки порушення стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 07.02.2018:
№0000671314, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 339688,03грн.;
№0000661314, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 170грн.;
№0000651314, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податки з доходів фізичних осіб у сумі 4076256,25грн.
Вважаючи рішення податкового органу протиправними, платник звернувся з позовом до суду про їх скасування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що укладаючи письмові угоди про надання коштів на користь ТОВ "СП Добрий господар" на умовах їх повернення, він здійснював розпорядження грошовими коштами, які не включаються до складу загального оподаткованого доходу, що унеможливлювало подання податкової декларації та сплату податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що у 2016 році позивач надав ТОВ "СП "Добрий господар" грошову позику на загальну суму 23ʼ 226ʼ 584грн., але в порушення вимог пп.168.2.1 п.168.2, п.179.1 ст.179 ПК України - не включив 18ʼ 116694,45грн. до загального річного оподаткованого доходу, не подав декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не сплатив податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем документально не доведено отримання позивачем доходу, який підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податку у 2016 році.
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Податковий орган констатує, що за перевіряємий період у позивача були відсутні джерела отримання доходів, окрім як отриманих 5ʼ 109ʼ 889ʼ,55грн. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, ненадання належної уваги обставинам у справі. При цьому, норм права, які на думку податкового органу, судами порушено, застосовано неправильно, відповідач не вказує.
Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до положень 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Статтею 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах. Перелік доходів, сум, винагород, які включаються до оподатковуваного доходу платника податку визначені підпунктами 164.2.1 - 164.2.20.
У справі, що розглядається, податковий орган вказував, що за матеріалами проведеної перевірки загальна сума доходу позивача за період з 01.01.1998 по 3 квартал 2016 року включно складає 5ʼ 109ʼ 889,55грн., в тому числі заробітна плата 242283,43грн., дохід від провадження підприємницької діяльності 3ʼ 763ʼ 681,12грн., сума поворотної фінансової допомоги отриманої від ФГ "Ваткін" 1ʼ 103ʼ 925,00грн.