ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 817/83/17
адміністративне провадження № К/9901/45952/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №817/83/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 (суддя Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді: Капустинський М.М., Моніч Б.С.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №45428-13.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рівненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №817/83/17.
Ухвалою суду від 08.08.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 09.08.2022.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі положень статті 345 КАС України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки BMW, модель X6, реєстраційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 2993 куб.см., 2014 року випуску (а.с.9).
Рівненською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області відповідно до підпункту 267.6.2. пункту 267.6. статті 267 Податкового кодексу України позивачу винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №45428-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2016 рік у розмірі 25000,00грн. (а.с.8).
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністративного суду про його скасування. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що Здолбунівскою міською радою не було внесено змін до Положення про транспортний податок у місті Здолбунів відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України в частині зміни об`єкта оподаткування транспортним податком, в той же час зазначивши, що вартість належного позивачу автомобіля є меншою від визначеного рівня у Податковому кодексі України, відтак спірне податкове є протиправним та підлягає скасуванню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було доведено, що середньоринкова вартість транспортного засобу позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, податковий орган подав касаційну скаргу, в обґрунтування якої вказує, що судами не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Як зазначає відповідач, згідно інформації, наданої Мінекономрозвитку, вартість транспортного засобу, зареєстрованого за позивачем, становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та є об`єктом оподаткування транспортним податком. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Слід враховувати, що 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 №909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Відтак, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1ʼ033ʼ 500грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1ʼ 033ʼ500грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року N403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N44, ст.1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку N403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку N403).
Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна;
тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).