ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 2040/7800/18
адміністративне провадження № К/9901/2426/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 (суддя - Біленський О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді: Донець Л.О., Мельнікова Л.В.) у справі №2040/7800/18.
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування своїх доводів Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначає, що судами невірно застосовано приписи статті 94, підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Зокрема, вказує, що право на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, передбачене підпунктом 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області заявлено клопотання про заміну позивача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 07.09.2018 на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області № 6485 від 04.09.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Екоентерпрайз" та направлень на перевірку № 8702, №8701 від 06.09.2018, співробітниками Головного управління ДФС у Харківській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Екоентерпрайз": вул. Китаєнка, буд. 8, кв. 130, м. Харків для проведення перевірки.
Однак, ТОВ "Екоентерпрайз" відмовлено у проведенні перевірки та не допущено перевіряючих, про що складено акт від 07.09.2018 № 6926.
У зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ "Екоентерпрайз".
Для підтвердження обґрунтованості рішення від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ "Екоентерпрайз", заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 по справі №2040/7521/18 закрито провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до ТОВ "Екоентерпрайз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій з огляду на те, що між сторонами існує спір про право, оскільки платник податків фактично заперечує проти законності проведення перевірки шляхом оскарження в судовому порядку наказу Голосного управління ДФС у Харківській області № 6485 від 04.09.2018.
За визначенням пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 цієї статті передбачені підстави для застосування адміністративного арешту майна, в тому числі, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 цього пункту). Перелік таких підстав є вичерпним.
Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 цієї ж статті керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
При цьому, відповідно до положень пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України обґрунтованість рішення про арешт майна має бути перевірена судом протягом 96 годин.
У разі відсутності протягом строку, визначеного пунктом 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим згідно з підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 цієї статті адміністративний арешт майна платника податків припиняється в силу закону.
Як свідчать матеріали справи, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду із позовною заявою про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків 19.09.2018.
Тобто, станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 10.09.2018.