ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 814/1517/17
адміністративне провадження № К/9901/7914/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №814/1517/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІК Південний Степ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 (суддя Князєв В.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (головуючий суддя Скрипченко О.В., судді: Єщенко О.В., Осіпов Ю.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АІК Південний Степ" (на підставі протоколу загальних зборів №26-12-17 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальностю "Ягоди Галіївки") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2017 року №000065, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 3036,00грн. за порушення порядку реалізації підакцизних товарів.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.09.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №814/1517/17.
На адресу суду надійшло клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником.
Ухвалою суду від 08.08.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 09.08.2022.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.
Враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АІК Південний Степ" з питань дотримання законодавства в частині обігу підакцизних товарів за період з 01.03.2016 по 27.04.2017
Актом перевірки від 27.04.2017 №55/14-29-40-12/39776221 встановлено реалізацію Товариством на користь громадянина ОСОБА_1 талонів на дизельне пальне в кількості 180 літрів та дизельне пальне у споживчій тарі в кількості 2 літри, без реєстрації позивача платником акцизного податку.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2017 №000065, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 3036,00грн. за порушення порядку реалізації підакцизних товарів.
Вважаючи рішення податкового органу протиправним, Товариство з вернулося до суду з позовом про його скасування. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ "АІК Південний Степ" не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого підпункту14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.
Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що під час проведення перевірки ТОВ "ВКЗ" встановлено порушення в частині обігу підакцизних товарів, тому рішення про застосування фінансових санкцій прийнято обґрунтовано.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення щодо позивача є неправомірним, оскільки положення підпункту 14.1.212 статті 14 Податкового кодексу України щодо порядку реалізації підакцизних товарів, не розповсюджуються на відносини продажу талонів на пальне. Посилаючись на роз`яснення, надані платникам податків у листі ДФС, суди дійшли висновку, що при передачі від однієї особи до іншої талонів на отримання пального, відбувається не передача права власності на пальне, а передача права на отримання такого пального. За таких обставин, штрафні (фінансові) санкції за порушення статті 212 Податкового кодексу були застосовані до позивача неправомірно, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідач з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився, подав касаційну скаргу. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу постачальник - Товариство зобов`язується поставити покупцю - ОСОБА_1 дизельне паливо код УКТ ЗЕД 2710194300. Відповідно до видаткової накладної Покупець отримав від Постачальника дизельне паливо. Як вважає відповідач, судами не здійснено повного та всебічного розгляду справи, не взято до уваги докази, на які посилається податковий орган, що не відповідає вимогам, встановленим статтею 242 КАС України. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався своїм правом та заперечив проти доводів касаційної скарги. Товариство вказує, що придбало дизельне паливо у талонах, що підтверджується видатковою накладною та актом прийому-передачі. Талони на 120 л були використані на АЗС, решта талонів 180 л Товариство продало ОСОБА_1 . Позивач відзначає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження наявності у Товариства на праві власності або оренди діючих АЗС, колонок для здійснення фактичного заправлення паливом. Як наголошує позивач, Товариство передало на користь ОСОБА_1 саме талони на дизельне паливо, не здійснювало фактичного відпуску кінцевому споживачу палива, що не може вважатися реалізацією пального у розумінні підпункту 14.1.212 статті 14 Податкового кодексу України. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон № 1791-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України у частині акцизного податку.
Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 розділу І Закону № 1791-VIII у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України із визначенням терміну "реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" вилучено положення щодо реалізації пального, як фізичного відпуску з автозаправної станції (АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (АГЗС) незалежно від форми розрахунків.
Відтак, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України (з урахуванням внесених змін станом на час виникнення спірних правовідносин) реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тому, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені підпунктом 14.1.212 пунктом 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього ж Кодексу є платником акцизного податку.