ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа №380/1905/20
адміністративне провадження № К/9901/1211/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/1905/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Шинкар Т. І., Онишкевич Т. В., Шевчук С. М.) від 10 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО" (далі - ТОВ "СВІСС КРОНО") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року:
- № 0000765212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними санкціями в сумі 65 144 грн;
- № 0000745212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 306 145,01 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 204 096,67 грн та за штрафними санкціями в сумі 102 048,34 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень ПК України є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Позивач наголошує, що під час перевірки були надані всі документи у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, пов`язані з власною господарською діяльністю позивача. Крім цього, діяльність контрагентів у позивача не викликала сумнівів, керівниками надавались статутні та реєстраційні документи, які свідчили про те, що останній є добросовісним суб`єктом господарської діяльності.
Також, позивач вважає, що не можуть братися до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) платника податку-покупця від перебування його контрагента та/або контрагентів подальших ланок за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "СВІСС КРОНО" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року № 0000765212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними санкціями в сумі 65 144 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року № 0000745212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 306 145,01 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 204 096,67 грн та за штрафними санкціями в сумі 102 048,34 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь ТОВ "СВІСС КРОНО" 2 931,48 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 12316 від 04 березня 2020 року, 4 592,18 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 12317 від 04 березня 2020 року та 11 285,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 39 від 29 жовтня 2020 року.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 12 січня 2021 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 15 лютого 2021 року до Верховного Суду від ТОВ "СВІСС КРОНО" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити Офісу великих платників податків ДПС в задоволенні касаційної скарги, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "СВІСС КРОНО" зареєстровано як юридична особа 08 грудня 2000 року в Кам`янко-Бузькій районній державній адміністрації Львівській області, свідоцтво про державну реєстрацію від 07 грудня 2000 року № 14001050004000002, код ЄДРПОУ 31147999, серед видів діяльності 20.20.0 Виробництво фанери, плит та панелей, шпону.
10. ТОВ "СВІСС КРОНО" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08 грудня 2000 року за № 02-205, станом на 23 січня 2020 року перебуває на обліку у Львівському управлінні Офісу ВПП ДПС.
11. У період з 30 вересня 2019 року по 16 січня 2020 року посадовими особами Офісу великих платників податків Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "СВІСС КРОНО" з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2019 року.
12. За результатами проведеної перевірки складено акт № 16/28-10-52-12/31147999 від 23 січня 2020 року, згідно із висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "СВІСС КРОНО":
- пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України; пунктів 6, 7, 8, 11 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (із змінами і доповненнями); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями); Наказу Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 130 288 грн за 2 кв. 2018 року;
- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 665 138,88 грн, у тому числі за листопад 2016 року в сумі 461 042,21 грн, червень 2017 року в сумі 144 763,34 грн та жовтень 2018 року в сумі 59 333,33 грн;
- пункту 201.10 статті 201 ПК України, підприємством не складено та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкову накладну на загальну суму 2 766 253,26 грн (в тому числі ПДВ 461 042,21 грн).
13. На підставі акта перевірки від 23 січня 2020 року № 16/28-10-52-12/31147999 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:
- № 0000765212 від 07 лютого 2020 року, яким ТОВ "СВІСС КРОНО" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 65 144 грн;
- № 0000745212 від 07 лютого 2020 року, яким ТОВ "СВІСС КРОНО" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 997 708,32 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 665 138,88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 332 569,44 грн.
14. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про нереальність господарських операцій по взаємовідносинах між:
- ТОВ "СВІСС КРОНО" та ПП "Світлохім" (код ЄДРПОУ 33860841) щодо поставки товару (хімічних сполук) за грудень 2016 року (ПДВ в сумі 144763,34грн), за наслідками отримання Львівським управління ОВПП ДПС Узагальненої податкової Інформації ГУ ДПС у Херсонській області від 07 липня 2018 року № 67/21-22-14-06/33860841 щодо ПП "Світлохім" за звітні періоди декларування ПДВ березень, квітень, грудень 2016 року;
- ТОВ "СВІСС КРОНО" та ТОВ "ХСМ-2016" (код ЄДРПОУ 40689483) щодо поставки товару (фрезерного верстата) за вересень 2018 року (ПДВ в сумі 59333,33 грн) за наслідками отримання Львівським управління ОВПП ДПС Узагальненої податкової інформації ГУ ДПС у Харківській області від 01 квітня 2019 року № 324/20-40-14-21/40689483 щодо ТОВ "ХСМ-2016" за звітні періоди декларування ПДВ вересень, листопад 2018 року.
15. Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0000765212 від 07 лютого 2020 року протиправним в цілому, а податкове повідомлення-рішення № 0000745212 від 07 лютого 2020 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 306 145,01 грн, ТОВ "СВІСС КРОНО" звернулось із позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про відсутність факту підтвердження вчинених господарських операцій, у зв`язку із чим відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що в свою чергу вказує на правомірність складених відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
17. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що задекларовані позивачем господарські операції з ПП "Світлохім" та ТОВ "ХСМ-2016", як продавцями продукції, були відсутні з огляду на проаналізовану податкову інформацію, яка зафіксована в акті перевірки.
18. При цьому судом першої інстанції констатовано, що під час проведення перевірки позивача та складання акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення рішення, за взаємовідносинами позивача у досліджуваний період з ПП "Світлохім", ТОВ "ХСМ-2016" сертифікати якості на продукцію до перевірки не надавались, так як і посвідчення на осіб, які приймали товар.
19. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог виходив з того, що представлені Товариством первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.
20. В свою чергу, контролюючим органом не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій з придбання товару меті та цілям діяльності Товариства, збитковість таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, а також про те, що реалізація вказаних господарських операцій не була обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
21. Щодо не надання ТОВ "СВІСС КРОНО" під час судового розгляду справи сертифікатів, паспортів на ТМЦ, які реалізовані/придбані/використані у т. ч. під час проведення робіт, то суд апеляційної інстанції зауважив, що ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть впливати на реальність господарських операцій Товариства з контрагентами.
22. При цьому, суд визнав безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженість дій між ними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
24. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував пункти 44.6, 44.7 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.9 статті 200 ПК України, частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 05 вересня 2018 року (провадження № К/9901/2599/18), від 24 січня 2018 року (провадження № К/9901/476/18), від 14 лютого 2020 року (провадження № К/9901/26975/18).
26. Також скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції висновок про реальність господарських операцій позивача з ПП "Світлохім" та ТОВ ХСМ-2016 зробив, обмежившись тільки встановленням факту щодо наявності у позивача первинних документів, та не надав оцінки долученим до матеріалів справи доказам відповідача, зокрема податковій інформації контрагентів позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
28. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
29. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
30. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.