У Х В А Л А
28 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 688/2507/16-ц
Провадження № 14-52звц22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Прокуратури Хмельницької області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та витребування майна,
УСТАНОВИЛА:
07 липня 2022 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судом.
Із заяви вбачається, що у червні 2016 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом, у якому просила: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 05 квітня 2004 року № 5, укладеного між Шепетівською об`єднаною державною податковою інспекцією та ОСОБА_7 ; витребувати на її користь у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" 24/100 частин приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" з допоміжними приміщеннями загальною площею 231 кв. м; витребувати на її користь у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 4/100 частини магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" з допоміжними приміщеннями загальною площею 49,9 кв. м.
Справа розглядалася судами неодноразово.
22 листопада 2016 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
28 березня 2017 року рішенням Апеляційного суду Хмельницької області скасовано рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року, ухвалено нове рішення - про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
12 червня 2019 року постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
30 квітня 2020 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Свіргунець проти України" за результатами розгляду заяви від 25 червня 2010 року № 38262/10, у якому зазначив, що тривале позбавлення заявниці її майна та нездатність держави-учасниці відшкодувати його вартість було незаконним. Цих міркувань достатньо для встановлення судом порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Разом з тим ЄСПЛ у пунктах 87, 88 зазначеного рішення вказав, що питання про відшкодування матеріальної шкоди ще не готове до вирішення. Отже, його слід відкласти, щоб надати сторонам можливість подати письмові зауваження з цього питання та поінформувати суд про досягнення сторонами будь-якої угоди щодо цього (пункти 1 і 4 правила 75Регламенту суду). З іншого боку, ЄСПЛ визнав, що заявниця зазнала моральної шкоди. Ухвалюючи рішення на засадах справедливості, він присудив їй 2 400 євро на відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися на них.
10 вересня 2020 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області позов ОСОБА_1 частково задоволено. Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 24/100 частин нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 231 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 4/100 частин нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 49,9 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог позову відмовлено.
27 січня 2021 року постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року - без змін.
01 червня 2022 року постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 про витребування майна скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування 24/100 частин нежитлового приміщення з допоміжними приміщеннями загальною площею 231 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1, відмовлено.
ОСОБА_1 просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року та залишити в силі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року.
Зазначала, що Верховний Суд не виконав приписи ЄСПЛ у рішенні від 30 квітня 2020 рокуу справі "Свіргунець проти України", які є обов`язковими для виконання, позбавивши її жодних гарантій на позитивне вирішення питання у майбутньому.
Перевіривши доводи вказаної заяви, додані до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на подання заяви. Клопотання мотивоване тим, що тільки 01 червня 2022 року ухвалене остаточне рішення у справі і саме Верховний Суд у цьому рішенні звернув увагу заявниці на право звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України.
За змістом частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
Тобто виключними обставинами і є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною (у цьому випадку - ЄСПЛ), порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
З указаного рішення ЄСПЛ від 30 квітня 2020 рокуу справі "Свіргунець проти України" вбачається, що воно ухвалене за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 червня 2010 року. На момент розгляду заяви ЄСПЛ справа № 688/2507/16-ц розглядалася судом першої інстанції після скасування 12 червня 2019 року постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року (пункти 43-45 рішення).
Судове рішення, яке ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами, постановлене Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду 01 червня 2022 року, тобто після спливу більш ніж 2 років з моменту ухвалення рішення ЄСПЛ від 30 квітня 2020 рокуу справі "Свіргунець проти України" (заява № 38262/10), що унеможливлює встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, як це передбачено пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, оскільки такого рішення Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду на час ухвалення ЄСПЛ рішення за заявою ОСОБА_1 не існувало.
Тому підстав для поновлення строку звернення із заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами Велика Палата Верховного Суду не вбачає.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, щопри вирішенні питання про відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами такий перегляд може відбутися за дотримання сукупності таких умов:
- встановлення ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов`язань при розгляді конкретної справи, що потягло ухвалення ЄСПЛ рішення, яким визнано порушення Конвенції;
- таке рішення ЄСПЛ має стосуватися саме справи, яка була предметом розгляду національними судами України та яку просить переглянути заявник;
- ЄСПЛ зазначив, що такі порушення норм права допущені національними судами при розгляді справи до ухвалення судового рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, або судового рішення, яке унеможливило цей розгляд;
- у самому рішенні ЄСПЛ може бути зазначено про необхідність вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, або з самого рішення можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції, і таке відновлення можливе лише шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що лише за наявності всіх умов судові рішення, постановлені національними судами, підлягають перегляду за виключними обставинами у зв`язку з установленням міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, а саме:
- судові рішення національних судів України є такими, якими закінчено розгляд справи або які унеможливлювали судовий розгляд;