П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/35/20
Провадження № 11-453заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (судді Єресько Л. О., Дашутін І. В., Жук А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.) у справі № 9901/35/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що на порушення вимог частини третьої статті 56 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1798-VIII) відповідач розглянув питання про звільнення позивачки за відсутності відповідного подання Дисциплінарної палати, чим вийшов за межі своїх повноважень, а також грубо порушив установлений цим Законом особливий порядок звільнення судді з посади.
3. ОСОБА_1 указала на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВРП порушила її суб`єктивні права, а саме перешкодила в реалізації можливості бути присутньою на засіданні ВРП та надати пояснення, клопотання ж про відкладення розгляду питання стосовно звільнення з поважних причин (ураховуючи, що позивачка має інвалідність) та у зв`язку з необхідністю ознайомитися з документами, що були надані ВРП як підстава для звільнення судді, ВРП не розглянула.
4. Крім цього, на порушення вимог частини шостої статті 56 Закону № 1798-VIII оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки в ньому немає жодних мотивів щодо визначення фактів та юридичних підстав, натомість викладено лише інформацію про рух справи і про наявність у законодавстві України норми, яка регулює підстави для звільнення судді.
5. ОСОБА_1 також послалася на безпідставність притягнення її до дисциплінарної відповідальності рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19, залишеним без змін рішенням відповідача від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 30 вересня 2021 року відмовив у задоволенні позову.
7. Судове рішення мотивовано тим, що ураховуючи дотримання ВРП процедури розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді та наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року (провадження № 11-5сап20) висновки щодо обґрунтованості та вмотивованості застосованого виду дисциплінарного стягнення, немає передбачених частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП, оскільки це рішення прийнято у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, рішення відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що не відповідає принципу правової визначеності.
9. Скаржниця зауважила, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що підставою для її звільнення є подання Дисциплінарної палати, яке 26 грудня 2019 року надійшло до відповідача, однак цього документа у справі немає. Відповідач розглянув питання про звільнення позивачки з посади судді за відсутності подання, на підставі лише одного рішення Дисциплінарної палати, що не передбачено законом.
10. ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції в пункті 98 оскаржуваного рішення послався на те, що її звільнення с посади судді не є притягненням до дисциплінарної відповідальності. При цьому в пункті 43 цього рішення суд зазначив, що рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП було застосовано процедуру притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення. Однак у рішенні не зазначено: якщо звільнення не є дисциплінарним стягненням, то на якій підставі позивачку було звільнено з посади та позбавлено конституційного права на працю, а також яким законом установлено, що суддю можна звільнити за відсутності дисциплінарного стягнення. Відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1402-VIII) та Закону № 1798-VIII притягувати до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення має повноваження лише ВРП, Дисциплінарна палата ВРП не має повноважень на застосування до судді дисциплінарного покарання, дисциплінарному органу дозволено лише звернутися до ВРП з поданням про звільнення судді. Внесення подання про звільнення не є застосуванням дисциплінарного стягнення, а лише є рекомендацією Дисциплінарної палати ВРП, яка потребує перевірки та розгляду на засіданні ВРП. Лише при реальному підтверджені фактів та законності дій дисциплінарного органу може бути застосовано до судді дисциплінарне стягнення. Позиція Дисциплінарної палати не має жодного пріоритету або обов`язковості для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення. Це відбувається виключно на засіданні ВРП, а не її Дисциплінарної палати. Саме суд повинен перевіряти законність звільнення, яке застосовується виключно як дисциплінарне стягнення і відбувається виключно за рішенням ВРП, а не за рішенням її Дисциплінарної палати. При цьому в рішенні ВРП мають бути викладені всі фактичні обставини та докази, які були досліджені на засіданні цього органу і підтверджені як підстави для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення. Таких вимог закону відповідач не виконав. На думку скаржниці, позиція суду про те, що відповідач не може переглядати всі обставини, викладені в рішенні та поданні Дисциплінарної палати ВРП, є незаконною, оскільки це не перегляд, а єдиний законний розгляд питання про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді звільнення, адже це питання уповноважена розглядати лише ВРП і ніякий інший орган.
11. Скаржниця також указала на те, що суд першої інстанції свою відмову від дослідження змісту позовних вимог обґрунтовує посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 11-5сап20, яка не має прямого зв`язку з предметом цього позову, оскільки в зазначеній справі позивачка оскаржувала порушення процедури дисциплінарного провадження і своїх прав у цьому провадженні, а не порушення підстав і порядку застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення. Відтак обставини в цих справах є різними і не підпадають під вимоги статті 78 КАС України.
12. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції, посилаючись лише на статтю 57 Закону № 1798-VIII щодо підстав скасування рішення ВРП, а не на юридичний зміст рішення та його правові підстави, протиправно звузив підстави такого скасування, хоча вказана стаття Закону № 1798-VIII цього не допускає. Посилання на підстави і мотиви звільнення, які визначені Законом № 1798-VIII, не обмежується типографським позначенням цифр та літер, а повинно підтверджувати такі підстави реальними обставинами та доказами, у зв`язку з якими було прийнято рішення. Суд, ухилившись від дослідження всіх обставин справи, порушив вимоги частини другої статті 2 КАС України.
13. Скаржниця також зазначила, що вона не просто була відсутня на засіданні ВРП, а заздалегідь звернулася до відповідача з обґрунтованим клопотанням про відкладення розгляду питання про її звільнення у зв`язку з хворобою та відсутністю представника, проте суд першої інстанції на порушення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) в оскаржуваному рішенні указав, що неявка судді на засідання ВРП незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
14. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким її позов задовольнити.
Позиція інших учасників справи
15. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що суд першої інстанції при вирішенні спору дослідив надані сторонами докази та правильно встановив усі обставини справи, у результаті чого прийняв законне та обґрунтоване рішення.
16. ВРП указала, що її рішення про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише прийняте на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставини та висновки дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки для цього законами № 1402-VIII та № 1798-VIII передбачено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу. Норми зазначених законів не передбачають права ВРП переоцінювати вже встановлені нею обставини дисциплінарної справи під час вирішення питання про звільнення судді з посади.
17. Отже, на думку ВРП, оскаржуване рішення прийняте її повноважним складом та підписане всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, містить посилання на визначенні законом підстави та мотиви, з яких відповідач дійшов відповідних висновків (рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19, залишене без змін рішенням відповідача від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19), а доводи позивачки щодо відсутності в рішенні ВРП мотивів, з яких відповідач дійшов відповідних висновків, є безпідставними.
18. ВРП зауважила, що суддя ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про засідання ВРП, на якому було прийнято оскаржуване рішення відповідача, що спростовує її доводи щодо невиконання відповідачем приписів статті 30 Закону України № 1798-VIII. Водночас стаття 57 цього Закону не передбачає таку підставу для скасування рішення ВРП, як неналежне повідомлення судді про засідання ВРП.
19. Відповідач також зазначив, що відповідно до пункту 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади передається Секретарем Дисциплінарної палати для розгляду до ВРП. Жодних вимог щодо форми такого подання Закон № 1798-VIII та Регламент не містять.
20. У зв`язку з викладеним ВРП просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - без змін.
Рух апеляційної скарги
21. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 листопада 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 КАС України.
22. Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції 28 липня 2022 року не з`явилися.
23. Позивачка подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з виїздом з місця проживання внаслідок бойових дій на території Київської області та відсутністю фізичної та фінансової можливості прибути в судове засідання.
24. У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи в судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, Велика Палата Верховного Суду на підставі пункту 2 частини першої статті 311 КАС України розглянула справу в порядку письмового провадження.
25. При цьому Велика Палата Верховного Суду врахувала, що раніше призначені у справі судові засідання 08 грудня 2021 року та 02 лютого 2022 року відкладалися саме за клопотаннями позивачки. До того ж ОСОБА_1 не скористалася правом подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився й представник позивачки адвокат Корчевний А. В., який 22 червня 2022 року отримав доступ до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
26. Рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 22 грудня 1992 року ОСОБА_1 обрано суддею Баришівського районного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 643-IV призначено на посаду судді цього суду безстроково.
27. 06 червня та 15 липня 2019 року до ВРП надійшли дисциплінарні скарги адвоката Толкачова Д. І. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Скайап" (далі - ТОВ "Авіакомпанія Скайап") та народного депутата України ОСОБА_2 відповідно на дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у справі № 355/771/19.
28. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 19 липня 2019 року № 1904/1дп/15-19 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
29. За висновками дисциплінарного органу, дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 містять ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки суддя: всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, незважаючи на цілі, визначені статтями 2, 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), грубо порушила обов`язки судді, а також порушила правила щодо юрисдикції, приписи статей 149-153, 260 цього Кодексу, унаслідок чого вжила заходи забезпечення позову безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшла за межі наданих суду повноважень; не дотрималась вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяла не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, перебрала на себе повноваження інших державних органів, чим допустила грубе порушення закону, втрутившись у господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія "Скайап".
30. За наслідками розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП кваліфікувала дії судді ОСОБА_1 як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, а також умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Водночас ці дії судді є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.
31. Рішенням від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
32. Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 22 листопада 2019 року оскаржила його до ВРП.
33. 24 грудня 2019 року ВРП ухвалила рішення № 3628/0/15-19, яким залишила без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
34. 26 грудня 2019 року до ВРП за вхідним № 13787/0/8-19 надійшло подання її Першої Дисциплінарної палати про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
35. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 26 грудня 2019 року доповідачем щодо вказаного подання визначено члена ВРП ОСОБА_3 .
36. ВРП листом від 27 грудня 2019 року за вихідним № 50599/0/9-19, надісланим на адресу Баришівського районного суду Київської області, повідомила суддю ОСОБА_1 про призначення на 09 січня 2020 року о 10 годині засідання ВРП, до проєкту порядку денного якого включено питання про її звільнення з посади судді. Лист отриманий Баришівським районним судом Київської області 02 січня 2020 року.
37. Крім того, 27 грудня 2019 року таке повідомлення оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
38. 03 січня 2020 року за вхідним № 67/0/6-20 до ВРП надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання про її звільнення з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп15-19 та відновлення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України у відставку.
39. 08 січня 2020 року за вхідним № 67/1/6-20 до ВРП надійшло клопотання ОСОБА_1 про перенесення питання про її звільнення на іншу дату у зв`язку з її перебуванням на лікуванні та відсутністю у неї представника, оскільки відсутня угода з її попереднім представником - Чехонадським А. О., на засіданні ВРП під час розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України буде присутній інший представник, однак укласти угоду з останнім вона не встигла, оскільки з 04 по 07 січня 2020 року були вихідні дні.
40. 08 січня 2020 року на електронну адресу ВРП від адвоката Чехонадського А. О. надійшло повідомлення про закінчення з 31 грудня 2019 року строку дії договору про надання правової допомоги, укладеного з ОСОБА_1 .
41. Згідно з витягом з протоколу засідання ВРП від 09 січня 2020 року № 1 член ВРП ОСОБА_3 проінформував членів ВРП про вказане вище клопотання судді ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання щодо її звільнення з посади судді та запропонував відмовити в його задоволенні. За наслідками голосування члени ВРП у задоволенні цього клопотання відмовили одноголосно.
42. ВРП рішенням від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
43. Як убачається з витягу з протоколу засідання ВРП від 09 січня 2020 року № 1, на вказаному засіданні були присутні 15 членів ВРП, які одноголосно проголосували за прийняття оскаржуваного рішення. Із ксерокопії цього рішення вбачається, що воно підписане всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні.
44. Рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" позивачка оскаржила в порядку частини сьомої статті 266 КАС України до Великої Палати Верховного Суду.
45. Велика Палата Верховного Суду постановою від 17 вересня 2020 року (провадження № 11-5сап20) відмовила в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 та залишила вказане рішення відповідача без змін.
46. Вважаючи рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
47. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
48. Частиною шостою статті 126 Конституції України встановлено підстави для звільнення судді, однією з яких є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3).