ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 396/386/19
провадження № 51-1304км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018120230000640, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу 20 грудня
2017 року за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області
від 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим за ч. 1 ст. 121 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, за таких обставин.
26 липня 2018 року близько 11:00 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов у домоволодіння за адресою
АДРЕСА_2 , де також перебували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Через невиконання останнім обіцянок стосовно допомоги по господарству, ОСОБА_1 з неприязні умисно задав ОСОБА_4 , який сидів у кріслі, двох цілеспрямованих ударів правою ногою в ділянку обличчя, від чого потерпілий упав на підлогу на правий бік, після чого ОСОБА_1 ще завдав ОСОБА_4 три удари ногою в ділянку тулуба зліва. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження та тяжкі - закрита тупа травма органів черевної порожнини з частковим відривом селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. У подальшому, під час надання медичної допомоги, ОСОБА_4 було проведено операцію з видалення селезінки.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а виправдувальний вирок щодо
ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду на підставах неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно виправдано в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому
ОСОБА_4 . Вважає, що доказам сторони обвинувачення не надано належної оцінки. На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно погодився з висновками місцевого суду стосовно неналежності та недопустимості, як доказів, ухвал слідчих суддів про проведення допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , журналів та дисків з аудіозаписами судових засідань, протоколів проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також за участю потерпілого ОСОБА_4 . При цьому посилається на те, що порушень вимог ст. 225 КПК з боку органів досудового розслідування не допущено, оскільки на час розгляду клопотань слідчого про допит свідків ОСОБА_1 перебував у розшуку, даних про те, що його захист здійснює адвокат у слідчого та суду не було, а слідчі експерименти проведені з дотриманням вимог ст. 240 КПК. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим порушим вимоги ч. 3 ст. 404 КПК. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому за правилами, передбаченими ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіряючи у межах касаційних вимог прокурора ухвалу суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК.
Проте апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою прокурора з приводу безпідставності виправдання ОСОБА_1 зазначених вимог закону не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, виправдовуючи ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому
ОСОБА_4 , місцевий суд визнав неналежними доказами протоколи проведення слідчих експериментів, зокрема, за участю свідків ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 від 27 липня 2018 року та за участю свідка ОСОБА_5 від 28 липня 2018 року.
Приймаючи таке рішення, місцевий суд послався на те, що ці слідчі дії проведені у формі, що не містить ознак відтворення, а зводилися лише до дачі свідками викривальних показань стосовно обставин заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому з метою їх процесуального закріплення, що не узгоджується з положеннями ст. 240 КПК. Отже, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 95 КПК, їх показання не мають у суді доказового значення.