ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 207/3851/19
провадження № 51-5306км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Угриної А.І.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040780001281, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Готешти Кагульського району Республіки Молдови, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ) проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Вступ
ОСОБА_1 30 вересня 2019 року спричинив потерпілому ОСОБА_2 умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.
Вироком районного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року вирок районного суду залишено без зміни.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30 вересня 2019 року, приблизно о 18:00, перебуваючи поблизу покинутої будівлі на пр. Конституції, 2а у м. Кам`янське Дніпропетровської області, під час суперечки з ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно завдав останньому 3-4 удари кулаком в обличчя, від яких потерпілий упав на землю. Після чого ОСОБА_1 наніс ногою декілька ударів по голові та обличчю ОСОБА_2, який в той час знаходився в положенні лежачи. Продовжуючи свої злочинні дії, приблизно о 18:15, ОСОБА_1 знов підійшов до ОСОБА_2, який все ще перебував у положенні лежачи, і наніс кулаком декілька ударі по голові та обличчю потерпілому. Таким чином, у продовж часу з 18:15 по 19:00 ОСОБА_1 неодноразово з проміжком часу 10-15 хвилин підходив до потерпілого ОСОБА_2 та наносив останньому численні удари по голові та обличчю. В результаті чого потерпілому були завдані тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущені порушення вимог процесуального закону, зокрема судовий розгляд проведено неповно та однобічно, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, судами не надано належної оцінки показанням свідків та висновкам проведених по справі експертиз. Крім того, стверджує про порушення його права на захист у суді першої інстанції, оскільки проголошення вироку відбулося без його участі.
В свою чергу стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та у ній всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надано належну оцінку доводам апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану скаргу, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
Разом з тим, у касаційній скарзі засуджений не погоджуються з наданою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою доказів, зокрема показанням свідків і встановленими судами фактичними обставинами кримінального провадження, що, виходячи з наведених вище вимог, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
У зв`язку із зазначеним, при перевірці касаційної скарги засудженого колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі засуджений не заперечує конфлікту з потерпілим проте, стверджує, що він не завдавав йому тілесних ушкоджень від яких останній помер. Разом з тим, колегія суддів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, доходить висновку, що судом першої інстанції належним чином доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви. Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував показаннями свідків, висновками експертів, проведених по справі судових експертиз та іншими доказами по справі.
При цьому колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, були, також, предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою засудженого. За результатами перегляду апеляційний суд визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими, навівши при цьому в ухвалі відповідні мотиви прийнятого рішення.
Зокрема, обґрунтовуючи свій висновок апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого злочину, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
При цьому апеляційним судом перевірено твердження засудженого про те, що смерть потерпілого настала внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень іншими особами і зазначене підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 . Суд обґрунтовано визнав вказані доводи неспроможними та зазначив, що свідки не повідомляли про наявність конфліктів у потерпілого з іншими особами у тому числі після того, як засуджений залишив місце події.
До того ж вказані свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, під час слідчого експерименту 08 жовтня 2019 року вказали на засудженого як на особу, яка перебуваючи на проїзді Білоруському в м. Кам`янське нанесла множинні удари кулаками та ногами потерпілому.
Крім того, апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції про те, що повідомленні свідками обставини узгоджуються з даними висновку судово-медичної експертизи № 1140-Е від 09 жовтня 2019 року, згідно з яким смерть ОСОБА_2 настала від внутрішньо-черепної травми з крововиливами під м`яку мозкову оболонку та ускладнилася набряком мозку. Виявлена внутрішньо-черепна травма належить до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та в даному випадку призвела до смерті, утворилася від дії тупого твердого предмета, предметів, про що свідчить характер пошкоджень (наявність синців, саден та ран з дрібно-зубчастими осадженими краями).
Також, апеляційний суд, обґрунтовуючи відповідь на доводи засудженого, послався на висновок додаткової судово-медичної експертизи № 1140-Е-1 від 04 листопада 2019 року, відповідно до якої характер та розташування пошкоджень у потерпілого, механізм їх виникнення не суперечить наданим матеріалам справи - протоколам проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 .
Надано відповіді апеляційним судом і на доводи засудженого про те, що згідно висновків експертів слідів крові на його руках, одязі не було, що підтверджує не нанесення ним побоїв, та були спростованні наданими в суді першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, а також протоколами слідчих експериментів за їх участю, під час яких вони показали, що саме обвинувачений наносив удари потерпілому, вказали механізм нанесення тілесних ушкоджень.