ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 573/2028/19
провадження № 51-1535 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Нескородяного А.М.,
захисника Семишкура С.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Семишкура Станіслава Вікторовича на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ангіса (Грузія), жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 3 статті 186 та частиною 2 статті 190 КК Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 23 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 2, частиною 3 статті 186 КК, та призначено йому покарання: за частиною 2 статті 190 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за частиною 2 статті 186 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за частиною 3 статті 186 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі частини 5 статті 72 КК (у редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 вересня 2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 186 КК в частині відкритого викрадення шістнадцяти спідниць та одного сценічного костюма та виправдано у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначеного злочину в цій частині.
Цивільні позови Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про стягнення матеріальної шкоди, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Прийнято рішення щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року щодо засудження ОСОБА_1 за частиною 3 статті 186 КК скасовано і призначено в цій частині новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за скоєння таких кримінальних правопорушень: за частиною 2 статті 190 КК - до 2 років позбавлення волі; за частиною 2 статті 186 КК - до 4 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті судові рішення залишено без зміни.
Згідно з вироком суду 29 листопада 2017 року в період часу з 10 год 30 хв до 20 год 30 хв, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, прибув до домогосподарства на АДРЕСА_2, де за допомогою металевого лома шляхом злому вхідних дверей проник до приміщення житлового будинку вказаного домогосподарства, в якому на той час перебувала потерпіла ОСОБА_4, 1938 року народження.
Перебуваючи в будинку, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_4, яка знаходилася в ліжку в одній з кімнат та бачила обвинуваченого, тобто діючи відкрито для потерпілої, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілої, діючи повторно, відкрито заволодів таким майном (вартість майна вказана з урахуванням висновків судових товарознавчих експертиз): обручкою із золота 585 проби вагою 4 г вартістю 2 559,68 грн; кулоном із золота 585 проби вагою 3 г вартістю 1 919,76 грн; ланцюжком із золота 585 проби вагою 3 г вартістю 1 919,76 грн; сережками із срібла 925 проби вагою 6 г вартістю 76,98 грн; сережками із срібла 925 проби вагою 3 г вартістю 38,49 грн; браслетом із срібла 925 проби вагою 1,5 г вартістю 19,25 грн; сережками із срібла 925 проби вагою 2,8 г вартістю 35,92 грн; браслетом із срібла 925 проби вагою 2,3 г вартістю 29,51 грн; сережками із срібла 925 проби вагою 2,8 г вартістю 35,92 грн; пластиковими коробами для електропроводки в кількості 25 шт. довжиною по 2 м кожен, загальною вартістю 471 грн; пластиковими коробами для електропроводки в кількості 12 шт. довжиною по 2 м кожен загальною вартістю 115,92 грн; підвіскою у вигляді балерини із золота 585 проби вагою 1,51 г вартістю 1 780,03 грн; сережками із золота 585 проби вагою 3 г вартістю 3 536,24 грн; грошима в сумі 4 000 грн, а всього майном на суму 16 538,58 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 травня 2020 року в частині засудження ОСОБА_1 за частиною 3 статті 186 КК змінено. Визнано недопустимими та виключено з мотивувальної частини вироку посилання як на докази винуватості ОСОБА_1 : протокол обшуку від 30 листопада 2017 року та відеозапис слідчої дії, який міститься на флеш-карті, квартири за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол огляду предметів від 01 грудня 2017 року та фототаблицю до нього; висновок судової експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів №25581 від 29 березня 2019 року; висновок судової трасологічної експертизи №25588 від 29 березня 2019 року; показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Так, захисник у касаційній скарзі зазначає про те, що апеляційнй суд залишив без уваги та перевірки доводи про застосування щодо його підзахисного незаконних методів ведення розслідування, та не перевірив результати досудового слідства у кримінальному провадженні № 42021200000000097 від 07 травня 2021 року за фактом незаконного затримання ОСОБА_1 30 листопада 2017 року.
Вказує на безпідставне включення апеляційним судом до допустимих доказів відібрання біологічних зразків у ОСОБА_1 01 грудня 2017 року, висновок молекулярно-генетичної експертизи від 25 січня 2018 року № 10-1/1906 та проведення впізнання речей 30 листопада та 01 грудня 2017 року потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_7 .
Також стверджує, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів.
Крім того, захисник указує на те, що апеляційний суд встановив факт порушення права ОСОБА_1 на свободу та незаконне його затримання 30 листопада та 01 грудня 2017 року, не врахував того факту, що той фактично перебував під контролем правоохоронних органів та був позбавлений свободи, отже був попередньо ув`язнений на дві доби, однак не зарахував його попереднє ув`язнення у строк покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити вимоги касаційної скарги з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення суду залишити без зміни.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.