Постанова
Іменем України
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 752/17017/14-ц
провадження № 61-4311св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що 17 грудня 1998 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 , інша частина цього житлового будинку належить ОСОБА_2 . Будинок, який перебуває у спільній власності сторін, знаходиться на земельній ділянці, площею 0,1036 га, яка в 2004 році була спільно приватизована ними як співвласниками житлового будинку, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 14 грудня 2004 року серії КВ № 148764.
Позивач зазначав, що він користується значно меншою частиною земельної ділянки, ніж належить йому на праві власності. На численні прохання та пропозиції про передачу позивачу в користування частини земельної ділянки пропорційно його частці у праві спільної часткової власності відповідач відмовлялася від такого поділу та перенесення паркану.
Із урахуванням уточнених позовних вимог, позивач остаточно просив виділити йому в натурі 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, частина якої перебуває у користуванні позивача і на якій розміщена частка житлового будинку, яка перебуває в користуванні позивача, а також припинити право спільної часткової власності з відповідачем на зазначену земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року здійснено поділ в натурі земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за варіантом № 3 розподілу земельної ділянки, зображеним на схемі у додатку № 3 розподілу земельної ділянки до висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ від 28 листопада 2019 року № 17689/19-41.
Виділено в натурі ОСОБА_1 як власнику 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,0518 га, яка заштрихована рожевим кольором на додатку № 3 розподілу земельної ділянки відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ від 28 листопада 2019 року № 17689/19-41, та обмежена лініями розподілу, що проходять: від точки 7 довжиною 10,49 м до точки 8, від точки 8 довжиною 1,51 м до точки 9 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 9 довжиною 0,53 м до точки 10, від точки 10 довжиною 9,20 м до точки 11, від точки 11 довжиною 9.,7 м до точки 12, від точки 12 довжиною 8,22 м до точки 13, від точки 13 довжиною 7,18 м до точки 14, від точки 14 довжиною 5,6 м до точки 35 лінія розподілу проходить по металевому паркану-сітці (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 35 довжиною 7,18 м до точки 34 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 34 довжиною 5,71 м до точки 33, від точки 33 довжиною 1,0 м до точки 32 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 32 до точки 31, від точки 31 до точки 30, від точки 30 до точки 28 лінія розподілу проходить по внутрішнім стінам будинку; від точки 28 довжиною 0,39 м до точки 27, від точки 27 довжиною 0,51 м до точки 26, від точки 26 довжиною 0,46 м до точки 25, від точки 25 довжиною 2,97 м до точки 24 лінія розподілу проходить по стіні будівлі; від точки 24 довжиною 1,02 м до точки 23, від точки 23 довжиною 4,65 м до точки 22, від точки 22 довжиною 3,79 м до точки 21 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 21 довжиною 11,68 м до точки 20, від точки 20 довжиною 9,72 м до точки 19 лінія розподілу проходить по умовній межі (1 м від стіни будівлі); від точки 19 (яка знаходиться на відстані 1 м від стіни будівлі) довжиною 1 м до точки 2 лінія розподілу проходить по металевому паркану; від точки 2 довжиною 10,73 м до точки 3 лінія розподілу проходить по стіні будівлі; від точки 3 довжиною 2,48 м до точки 4, від точки 4 довжиною 1,75 м до точки 5; від точки 5 довжиною 10,45 м до точки 6, від точки 6 довжиною 1,5 м до точки 7 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки).
Каталог координат (в місцевій системі м. Києва) поворотних точок меж земельної ділянки, площею 0,0518 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_1 , наведена у таблиці 3.1 варіанту № 3 розподілу земельної ділянки відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ від 28 листопада 2019 року № 17689/19-41 (аркуш висновку № 30).
Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з виділом ОСОБА_1 в натурі 1/2 частини зазначеної земельної ділянки.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що найбільш прийнятним варіантом виділу земельної ділянки є варіант № 3 судової земельно-технічної експертизи, оскільки такий варіант є повним, обґрунтованим та найбільш доцільним при вирішенні питання щодо виділу часток із спірного майна без втрати цільового призначення, відповідно до ідеальних часток співвласників майна, забезпечує необхідну ізоляцію сторін, а також розумний баланс інтересів сторін.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року змінено, виклавши другий, третій та четвертий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:
«Здійснити поділ в натурі земельної ділянки, площею 0,1036 га, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за варіантом № 5 розподілу земельної ділянки, який відображений на схемі у додатку № 5 розподілу земельної ділянки до висновку судової земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17689/19-41 від 28 листопада 2019 року.
Виділити в натурі ОСОБА_1 як власнику 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,1036 га, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - земельну ділянку, площею 0,0518 га, яка заштрихована рожевим кольором на додатку № 5 розподілу земельної ділянки до висновку судової земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17689/19-41 від 28 листопада 2019 року, та обмежена лініями розподілу, що проходять: від точки 7 довжиною 10,49 м до точки 8, від точки 8 довжиною 1,52 м до точки 9 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 9 довжиною 0,53 м до точки 10, від точки 10 довжиною 9,20 м до точки 11, від точки 11 довжиною 9,57 м до точки 12, від точки 12 довжиною 8,22 м до точки 13, від точки 13 довжиною 7,18 м до точки 14, від точки 14 довжиною 15,3 м до точки 15 лінія розподілу проходить по металевому паркану-сітці (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 15 довжиною 0,77 м до точки 16, від точки 16 довжиною 11,29 м до точки 21 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 21 довжиною 8,92 м до точки 19, від точки 19 довжиною 2,38 м до точки 20, від точки 20 довжиною 9,91 до точки 33, від точки 33 довжиною 1,0 м до точки 32 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 32 до точки 31, від точки 31 до точки 30, від точки 30 до точки 28 лінія розподілу проходить по внутрішнім стінам будинку; від точки 28 довжиною 0,39 м до точки 27, від точки 27 довжиною 0,51 м до точки 26, від точки 26 довжиною 0,46 м до точки 25, від точки 25 довжиною 2,97 м до точки 24 лінія розподілу проходить стіні будівлі; від точки 24 довжиною 1,02 м до точки 23, від точки 23 довжиною 10,48 м до точки 36, від точки 36 довжиною 1,74 м до точки 35 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 35 довжиною 6,35 м до точки 34, від точки 34 довжиною 9,79 м до точки 22 розподілу проходить по умовній межі (1 м від стіни будівлі); від точки 22 довжиною 1,48 м до точки 4; від точки 4 довжиною 1,75 м до точки 5, від точки 5 довжиною 10,45 м до точки 6, від точки 6 довжиною 1,5 м до точки 7 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки).
Каталог координат (в місцевій системі міста Києва) поворотах точок меж земельної ділянки, площею 0,0518 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_1 , наведений в таблиці 5.1 варіанту № 5 розподілу земельної ділянки до висновку судової земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17689/19-41 від 28 листопада 2019 року (аркуш висновку № 36)».
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поділ земельної ділянки за варіантом № 3 висновку судової земельно-технічної експертизи не відповідає фактичному порядку користуванню земельною ділянкою, який склався протягом тривалого часу, та призведе до виникнення між сторонами спору щодо майнових прав на збудовані на земельній ділянці будівлі та споруди. Поділ земельної ділянки за варіантом № 5 висновку судової земельно-технічної експертизи є найбільш доцільним, оскільки зазначений варіант поділу земельної ділянки відповідає ідеальним часткам сторін у праві спільної часткової власності, визначений з дотриманням технічної можливості виділу частки майна, не порушує право власності кожного із сторін та спрямований на фактичне вирішення спору і захист прав як позивача, так і відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
17 березня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано її з Голосіївського районного суду м. Києва.
05 травня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл та справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Литвиненко І. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 753/14590/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 755/16890/17, від 11 листопада 2019 року у справі № 556/1611/15-ц, від 23 грудня 2019 року у справі № 761/34735/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 497/1137/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 509/4644/15-ц, від 04 червня 2020 року у справі № 500/4947/14-ц,від 17 червня 2020 року у справі № 361/1789/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 489/2029/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11, від 03 листопада 2020 року у справі № 653/1760/16, від 16 грудня 2020 року у справі № 521/15657/13-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 2-4828/11.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що апеляційним судом не враховано правового статусу нежитлової споруди (гаража), розміщеної на земельній ділянці, яка є самочинним будівництвом. Поділ земельної ділянки за варіантом № 5 висновку судової земельно-технічної експертизи порушує право позивача на вільне та на власний розсуд використання належної йому земельної ділянки та доступ до неї. Суд апеляційної інстанції не врахував державних будівельних норм при визначенні варіанту поділу спірної земельної ділянки.
Доводи інших учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 17 грудня 1998 року є власником 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 (а. с. 8 т. 1).
ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 01 серпня 1996 року є власником іншої 1/2 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 (а. с. 134, 135, т. 1).
Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1036 га, кадастровий номер 8000000000:90:100:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 14 грудня 2004 року серії КВ № 148764 сторони є співвласниками зазначеної земельної ділянки по 1/2 частки кожен (а. с. 19 т. 1).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року у справі № 752/3744/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 17 грудня 1998 року відмовлено (а. с. 136-149 т. 1).
Постановою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року - без змін (а. с. 150-156 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.