Постанова
Іменем України
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/23348/17
провадження № 61-5351 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - департамент комунальної власності Одеської міської ради;
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
третя особа - Одеська міська рада;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Одеська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що нежитлове приміщення горища, загальною площею 177,5 кв. м, що розташоване АДРЕСА_1, є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси, так як рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" до переліку майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування був включений житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів.
17 лютого 2017 року на адресу департаменту надійшла скарга ОСОБА_3 щодо зайняття невідомими особами нежитлового приміщення горища, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Департаментом було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 2015 року № 2356 було відкрито розділ щодо реєстрації нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_2 .
30 травня 2016 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень, без належних правових підстав, було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, та змінено площу квартири АДРЕСА_3, з "38,6 кв. м" на "216,1 кв. м".
Унаслідок цього за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали по 1/2 частині квартири АДРЕСА_4, загальною площею 216,1 кв. м.
Збільшення площі квартири з "38,6 кв. м" на "216,1 кв. м" відбулося в результаті приєднання шляхом підлогу до квартири горища, загальна площа якого складає 177,5 кв. м, яке належало територіальній громаді міста і вибуло з його власності поза його волею.
Ураховуючи викладене, департамент комунальної власності Одеської міської ради просив суд усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із нежитлового приміщення горища за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 177,5 кв. м, на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі департаменту комунальної власності Одеської міської ради; витребувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлове приміщення горища за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 177,5 кв. м., на користь територіальної громади м. Одеси; визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування органами державної реєстрації права власності реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, загальною площею 216,1 кв. м, шляхом внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині зміни площі квартири АДРЕСА_4 з 216, 1 кв. м на 38, 6 кв. м, а нежитлове приміщення горища, площею 177,5 кв. м. за тією ж адресою зареєструвати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2019 року, з урахуванням ухвали суду від 11 грудня 2019 року про виправлення описки, позов Одеської міської ради задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з нежитлового приміщення горища, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 177,5 кв. м, на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлове приміщення горища, що за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 177,5 кв. м, на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради. Визначено порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування органами державної реєстрації права власності реєстрації права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, загальною площею 216,1 кв. м, шляхом внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно у частині зміни загальної площі цієї квартири АДРЕСА_4 із 216,1 кв. м на 38,6 кв. м, а нежитлове приміщення горища, площею 177,5 кв. м, за тією ж адресою зареєструвати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що до приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно включені до загальної площі реконструйованої квартири АДРЕСА_4 нежилі приміщення горища площею 177,5 кв. м, які належать територіальній громаді м. Одеси. Діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушено майнові права територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Таким чином, було незаконно зареєстроване та включено до складу квартири спірне приміщення. Фактично право власності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спірне нежитлове приміщення не виникло, а нежитлове приміщення горища, загальною площею 177,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника (територіальної громади м. Одеси) поза його волею, що є підставою для його витребування у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та є підставою для скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт за відповідачами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 -задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення.Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не зазначив, на якій правовій підставі та хто заволодів нежитловим приміщенням - горищем, не надав доказів про те, яким чином та коли зазначене майно незаконно вибуло з його володіння, хто приймав рішення щодо переведення статусу нежитлового приміщення в житлове.
Враховуючи відсутність нежитлового приміщення площею 177 кв. м. в квартирі АДРЕСА_3, а позивачем не доведено, що спірне нежиле приміщення вибуло з комунальної власності Одеської міської ради без відповідної правової підстави та без їх відома, оскільки спірне майно набуло статусу житлового приміщення, що складається з семи кімнат з відповідною реєстрацією права власності, суд дійшов висновку про відмову у позові. Матеріали справи не містять доказів, що відповідачі знали про те, що нежитлове приміщення горища площею 177 кв. м вибуло з володіння Одеської міської ради з порушенням закону, відсутні докази щодо незаконності переведення його в житлове приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року департамент комунальної власності Одеської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1168цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, постановах Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі № 2/1522/11679/11, від 06 червня 2019 року у справі № 522/3031/16, від 14 грудня 2020 року у справі № 521/14144/16, від 22 жовтня 2020 року у справі № 752/11904/17 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 522/23348/17 із Приморського районного суду м. Одеси.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що до приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно включені до загальної площі реконструйованої квартири АДРЕСА_4 нежилі приміщення горища, площею 177,5 кв. м, які належать територіальній громаді м. Одеси, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушено майнові права територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" був затверджений перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Зокрема, до такого майна був віднесений житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів.
На виконання зазначеної постанови рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування був включений житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів.
17 лютого 2017 року на адресу департамент комунальної власності Одеської міської ради надійшла скарга ОСОБА_3 щодо надання інформації стосовно зайняття невідомими особами нежитлового приміщення горища, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
За результатами розгляду зазначеної скарги департамент комунальної власності Одеської міської ради було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 2015 року № 2356 було відкрито розділ щодо реєстрації нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_2 .
30 травня 2016 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" було внесено зміни (індексний номер рішення 29817675 про внесення змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, та змінено площу квартири АДРЕСА_3, "38,6 кв. м" на "216,1 кв. м" м. Одеса .
За договором купівлі-продажу від 09 червня 2016 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали по 1/2 частині квартири АДРЕСА_5 (а.с. 147).
З технічного паспорта від 08 червня 2016 року вбачається, що загальна площа спірної квартири становить 216,1 кв. м, що складається з семи житлових кімнат, житлово площею 154,7 кв. м з окремою кухнею, санузлом, туалетом, коридором та коморою ( а.с. 148-149).
26 березня 2018 року складений акт, який 27 березня 2018 року погоджений директором комунальної установи "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради", згідно з яким в ході проведення обстеження нежитлового приміщення горища, приблизною площею 180 кв. м., яке розташоване у трьох поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: вхід здійснюється через другу парадну, біля квартири АДРЕСА_4 . За наявною інформацією зазначене приміщення горища площею 177,5 кв. м було незаконно приєднано до квартири АДРЕСА_4 загальною площею 38,6 кв. в та на теперішній час площа квартири АДРЕСА_4 складає 216,1 кв. м, власниками квартири в частці 1/2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На даний час згідно з інформації з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_3, площею 216,1 кв. м (а.с. 58).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга департаменту комунальної власності Одеської міської ради підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.