П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
Провадження № 11-168сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представників скаржниці - Тірзікян С. Г., Готіна О. М.,
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 січня 2021 року № 60/2дп/15-21,
УСТАНОВИЛА:
29 квітня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати (далі - ДДП) від 18 січня 2021 року № 60/2дп/15-21 про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_4, судді Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1, закриття дисциплінарної справи стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_5 та застосування, зокрема, до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця (далі - оскаржуване рішення від 1 квітня 2021 року).
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, що за пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення (далі - Закон № 1798-VІІІ), є підставою для оскарження цього рішення.
За змістом скарги, ОСОБА_1 вважає, що ВРП безпідставно притягнула її до дисциплінарної відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон
№ 1402-VІІІ) (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), оскільки ВРП не навела мотивів, на підставі яких як доказ вчинення суддею дисциплінарного проступку взято до уваги протокол оперативно-технічних заходів (далі - ОТЗ),а на порушення вимог статті 31 Конституції України зазначений протокол не може бути належним та єдиним доказом у дисциплінарному провадженні.
Також скаржниця вважає, що ВРП не надала оцінки тому, що протоколи ОТЗ та негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) не можуть бути допустимими доказами в межах дисциплінарного провадження через неможливість переконатися в тому, чи були вони одержані з дотриманням вимог статті 49 Закону № 1402-VІІІ, відповідно до якої проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керівника регіональної прокуратури або його заступника.
Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що, як убачається зі змісту протоколів ОТЗ та НСРД, записи зазнали певного монтажу або зовнішнього втручання (коригування); у матеріалах дисциплінарної справи немає висновків експертизи відеозвукозапису про відсутність монтажу аудіозаписів, а отже й немає підстав стверджувати, що записи не були змонтовані. Окрім того, вважає, що не можуть використовуватись у дисциплінарній справі як належні докази неоригінальні аудіозаписи як носії інформації.
Зазначає, що оскільки суддя ОСОБА_5 на порушення статті 253 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не повідомлялась про тимчасове обмеження її конституційних прав під час проведення НСРД, то протоколи НСРД не можуть бути допустимими доказами в межах не лише кримінального, а й дисциплінарного провадження.
У відзиві на скаргу ВРП просить відмовити в її задоволенні та наводить доводи про відсутність передбачених статтею 52 Закону № 1798-VІІІ підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП, вважає необґрунтованими й безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у її діях ознак дисциплінарного проступку.
У своєму відзиві ВРП звертає увагу на те, що ОСОБА_1 просить скасувати рішення ВРП від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21 повністю. Однак зазначене рішення ухвалене не лише щодо судді ОСОБА_1, а й щодо суддів Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_4, які, у свою чергу, не зверталися з відповідними скаргами до Великої Палати Верховного Суду. Тому з огляду на норми статті 52 Закону № 1798-VІІІ оскаржуване рішення ВРП може бути переглянуте лише в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представники ОСОБА_1 підтримали викладені у скарзі доводи.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення її учасників, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
Велика Палата Верховного Суду переглядає оскаржуване рішення ВРП про залишення без змін рішення її дисциплінарного органу від 18 січня 2021 року № 60/2дп/15-21 у спосіб, передбачений Законом № 1798-VІІІ.
Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Статтею 52 Закону № 1798-VIII передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Виходячи з приписів статті 52 Закону № 1798-VIII оскаржуване рішення ВРП від 1 квітня 2021 року може бути переглянуте лише в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1
ОСОБА_1 . Указом Президента України від 31 липня 2000 року № 936/2000 призначена на посаду судді Жовтневого районного суду м. Луганська строком на п`ять років, Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2788-IV обрана на посаду судді Жовтневого районного суду м. Луганська безстроково, Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 переведена на посаду судді Сватівського районного суду Луганської області.
Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи та оскаржуваного рішеннявід 1 квітня 2021 року, до ВРП 18 вересня 2018 року (вх. № 7871/0/8-18) надійшла дисциплінарна скарга Генеральної прокуратури України за підписом заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. (далі - керівник САП) на дії судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_5, суддів Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1, судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_4 .
Автор скарги зазначив, що 13 квітня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52017000000000263 внесено відомості про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, у якому 1 липня 2017 року повідомлено про підозру: ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369 КК.
Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 7 лютого 2017 року № 258цт надано дозвіл на проведення НСРД стосовно судді ОСОБА_5 .
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52017000000000263 прокурором групи прокурорів 30 травня 2018 року винесено постанову про закриття кримінального провадження стосовно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їхньої винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також про закриття вказаного кримінального провадження за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369 КК, у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінальних правопорушень.
Разом з тим автор скарги зазначив, що в матеріалах досудового розслідування містяться фактичні дані про непоодинокі випадки вчинення суддею Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_5 та іншими суддями дій, які мають ознаки істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді. Враховуючи викладене, скаржник просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Ухвалою ДДП від 17 квітня 2019 року № 1177/2дп/15-19 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги керівника САП відкрито дисциплінарну справу стосовно вказаних суддів у зв`язку з можливою наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6, 8, 11 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; неповідомлення суддею ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.
За результатами розгляду дисциплінарної справи ДДП установила у діях зазначених вище суддів склад дисциплінарного проступку та, зокрема, судді Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 - проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Дисциплінарну справу стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_5 закрито у зв`язку зі смертю судді 29 червня 2019 року.
З оскаржуваного рішення від 1 квітня 2021 року убачається, зокрема, що справа № 433/261/17 за позовом ОСОБА_7 до Громадської організації "Луганський регіональний житловий фонд" про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження та вилучення запису з Державного реєстру іпотек (далі - Реєстру) відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 9 лютого 2017 року розподілена для розгляду судді ОСОБА_5
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року (суддя ОСОБА_5) у вказаній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні на 22 лютого 2017 року.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 22 лютого 2017 року (суддя ОСОБА_5) справу за позовом ОСОБА_7 до Громадської організації "Луганський регіональний житловий фонд" про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження та вилучення запису з Реєстру призначено до розгляду на 1 березня 2017 року.
30 березня 2017 року у вказаній справі ухвалено рішення (суддя ОСОБА_5), яким позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі.
З Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) вбачається, що вказане рішення від 30 березня 2017 року не оскаржувалося (http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Відповідно до протоколу допиту судді ОСОБА_1 як свідка від 29 травня 2018 року номер телефону, який вона зазначила як контактний номер, збігається із номером телефону, зафіксованим у протоколі НСРД.
Згідно з протоколом за результатами проведення ОТЗ-12 від 10 квітня 2017 року (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) 16 лютого 2017 року (14:31) судді ОСОБА_5 зателефонувала суддя Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1, яка, зазначивши про питання, яке вони обговорювали, вказала суму "четыре". У відповідь суддя ОСОБА_5 надала згоду і пообіцяла, що "хорошенько глянет", оскільки, як вона далі зазначила, "я просто не знаю как, у меня таких не было".
З подальшої розмови вбачається, що суддя ОСОБА_1 вказала на наявність позитивної практики вирішення подібних справ (йшлося про виключення об`єкта з Реєстру). Також ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обговорили можливість виклику відповідача в судове засідання через оголошення у пресі, оскільки відповідачем у справі є "громадський контроль", з яким був укладений договір про купівлю житла.
На твердження ОСОБА_5 щодо неможливості виконання рішення ОСОБА_1 зауважила, що це питання не повинне її турбувати, а в рішенні необхідно зазначити так, як просили в позовній заяві, за інших обставин - звертатися з іншим позовом.
Подальша розмова стосувалася погоди, самопочуття, дій апеляційного суду щодо перегляду рішень, ухвалених судами першої інстанції, приїзду судді ОСОБА_1 . При завершенні розмови ОСОБА_5 підтвердила: "Давай, я тебе сказала, что согласна".
29 березня 2017 року (о 20:21) відбулася телефонна розмова ОСОБА_5 з ОСОБА_1, під час якої вони обговорювали, що невстановлені особи думають написати у квитанції, оскільки у м. Луганську отримати відомості неможливо. На довід ОСОБА_5 "мне завтра последний день" (30 березня 2017 року) ОСОБА_1 пообіцяла: "Я завтра перезвоню. Спрошу, что они там придумали или нет с квитанцией". Також ОСОБА_1 зазначила: "Заяву отправили без них. Смотри. И сегодня моя помощница скинула первый лист ухвалы, этого иска. На электронке на своей смотри". У подальшому домовилися, що якщо [невстановлені особи] нічого не придумають, то ОСОБА_5 відкладе [розгляд справи].
При цьому ОСОБА_5 називала співрозмовницю "ОСОБА_1".
ДДП ВРП встановила, що в ЄДРСР відповідно до параметрів пошуку за контекстом "до громадської організації, Луганська область, Троїцький районний суд, суддя ОСОБА_5, період ухвалення (постановлення) рішення з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, цивільна форма судочинства" наявні судові рішення лише в одній справі, а саме за позовом ОСОБА_7 до Громадської організації "Луганський регіональний житловий фонд" про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження та вилучення запису з Реєстру (№ 433/261/17).
В описовій частині рішення, ухваленого у вказаній справі 30 березня 2017 року, зазначено, що між сторонами на виконання договору про підбір та надання житла був укладений договір купівлі-продажу відповідної квартири, згідно з умовами якого підтвердженням сплати кожного платежу є квитанція. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань між сторонами укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку передано спірну квартиру.
Оскільки відповідач не надавав позивачці довідку про повний розрахунок за квартиру та не звернувся до органів державної реєстрації із заявами про виключення записів про обтяження на квартиру, позивачка змушена була звернутися до суду.
Також щодо прибуття / неявки сторін у судове засідання у рішенні зазначено, що позивачка не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідач не направив до суду свого представника, про судові засідання у зазначеній справі повідомлявся належним чином шляхом розміщення викликів на офіційному вебсайті Троїцького районного суду Луганської області та розміщення виклику в газеті "Урядовий кур`єр".
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суддя ОСОБА_5 як підставу припинення договору іпотеки вказала факт виконання позивачем основного зобов`язання, що підтверджується квитанціями, які видані відповідачем позивачу.
Оцінюючи зміст телефонних розмов суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у сукупності із встановленими обставинами, ДДП ВРП звернула увагу на те, що обговорення суддями справи про виключення об`єкта з Реєстру збіглось у часі з надходженням до провадження судді ОСОБА_5 справи за позовом ОСОБА_7 про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження та вилучення запису з Реєстру, де відповідачем заявлено громадську організацію.
ВРП погодилась із висновком ДДП про те, що наведені розмови вказаних суддів свідчать, що суддя ОСОБА_1 була зацікавлена у прийнятті відповідного судового рішення у зазначеній справі, знала про надсилання заяви щодо розгляду справи за відсутності позивача, тобто діяла в інтересах цього позивача; крім того, вказувала на можливість виклику відповідача через оголошення; обіцяла з`ясувати, що вирішили (невстановлені особи) з квитанцією.
Контекст указаних розмовсуддів ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зокрема з`ясування питань щодо справ про виключення (майна) з Реєстру, виклику представників громадського контролю через оголошення у пресі, надання позивачем квитанції з відповідною інформацією, розгляду справи за відсутності позивача ( ОСОБА_1 повідомила про заяву "без них"), а також згода ОСОБА_5 з імовірною сумою "четыре", вказують на те, що такі розмови не мають характеру лише приватних, а є такими, що, на думку пересічного громадянина, свідчать про зацікавленість суддів у прийнятті відповідного рішення в указаній справі.
За висновком ДДП ВРП, суддя ОСОБА_1 під час зазначених телефонних розмов діяла свідомо, упереджено, оскільки не могла не розуміти неправомірності своїх дій, що не сприяло забезпеченню суспільної довіри до суду.
Таким чином, зазначені дії судді ОСОБА_1 під час розгляду суддею ОСОБА_5 справи № 433/261/17 кваліфіковані ДДП за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Рішенням ДДП ВРП від 18 січня 2021 року № 60/2дп/15-21, зокрема, суддю ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Суддя ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішенням ДДП ВРП від 18 січня 2021 року № 60/2дп/15-21 у частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
ВРП за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на вказане рішення дисциплінарного органу дійшла висновку про те, що доводи скаржниці не спростовують висновків ДДП про допущення суддею дисциплінарного проступку, за який її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.