П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/17/22
Провадження № 11-46заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (судді Чиркін С. М., Берназюк Я. О., Єзеров А. А., Мороз Л. Л., Стародуб О. П.) у справі № 9901/17/22 за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до держави України в особі ВРУ, у якому просив (далі - мовою оригіналу):
- визнати дії і бездіяльність держави України - ВРУ, згідно ± 300 звернень на які відреагувала ВРУ протиправними;
- зобов`язати ВРУ згідно вимог статті 9, частини другої статті 77 надати суду всі необхідні докази, а саме: ± 300 звернень та офіційні відповіді з 01.01.2016;
- зобов`язати державу Україну - ВРУ здійснити комплексну перевірку діяльності Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) - його органів державотворення на відповідність Конституції і діючих - керуючих Законів України та рішень КМУ;
- в судовому порядку зобов`язати державу Україну забезпечити:
- гарантії страхового-ядерного права і страхові казначейські зобов`язання СРСР;
- право на гарантовану, страхову-ядерну державну пенсію виключно із фактичного, страхового-ядерного середньомісячного заробітку визначеного законодавством СРСР, УРСР в розмірі 3 652 рублі СРСР = до 5 189 доларів США по курсу 1986 року, виключно у % від ступеню втрати працездатності, без будь-яких обмежень незворотного з 1986 року права;
- в судовому порядку зобов`язати Державу з 04.03.1991 згідно частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 зі змінами ….. від 24.10.2003 № 9 здійснити повний, контрольний перерахунок основної і додаткової пенсії - право власності, без будь-яких обмежень;
- в судовому порядку присудити, зобов`язати Україну нарахувати та виплатити борг з вини Держави на виплату з 1993 року компенсації за невикористану санкурортпутівку щорічно виключно в розмірі 100 % с/вартості путівки по Україні, виключно за 24-35 днів, як інваліду з ураження: нервової системи, сердечно-кардіологічної системи, опорно-рухової системи, згідно медпоказників без будь-якого обмеження страхового-ядерного права і зобов`язань Держави;
- в судовому порядку присудити, зобов`язати державу Україну з 1993 року виплатити щорічну, довічну, страхову-ядерну одноразову допомогу виключно у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат на день виплати боргу згідно гарантій Держави, без будь-яких обмежень страхового-ядерного права довічно;
- в судовому порядку зобов`язати державу Україну відновити в повному обсязі: страхове-ядерне право; пільги, компенсації, гарантії, які визначаються виключно Законами України, та норму Закону № 796-12 від 28.02.1991.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 єінвалідом І групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) категорії 1, ветераном праці, якому відповідно до пенсійної справи призначено державну страхову ядерну пенсію з 04 березня 1991 року.
3. У зв`язку з невиконанням Україною, на думку позивача, зобов`язань щодо відшкодування та компенсування страхової - ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю людини, в повному абсолютному гарантованому обсязі, він близько 300 разів звертався до ВРУ з повідомленнями, заявами, скаргами, клопотаннями, у яких просив відновити його право на отримання відповідних виплат.
4. Вважаючи протиправною бездіяльність ВРУ щодо відновлення його права на пільги, компенсації та гарантії як ліквідатора аварії на ЧАЕС, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропонував позивачу усунути вказані в цій ухвалі недоліки позовної заяви шляхом: подачі уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги; надання доказів порушення його прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним функції органу законодавчої влади відповідно до норм законодавства; надання власного письмового підтвердження про те, що позивач не подавав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув особі, яка її подала.
7. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви в частині подання до суду позовної заяви з уточненням щодо другого відповідача, зазначенням відомостей щодо нього, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, уточненням змісту позовних вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції порушив його конституційне право на судовий захист, а також норми матеріального та процесуального права.
9. На думку скаржника, суд першої інстанції також порушив норми КАС України, Цивільного кодексу України та норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
10. Ураховуючи викладене, скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи та рух апеляційної скарги
11. На момент розгляду справи відзив від ВРУ на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палата Верховного Суду не надійшов.
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 травня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року,а ухвалою від 28 червня 2022 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, а саме з огляду на те, що у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
14. З матеріалів провадження вбачається, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
15. У вказаній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що позивач не дотримався вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки з поданої позовної заяви неможливо чітко встановити зміст позовних вимог позивача до ВРУ (яку він визначив відповідачем), а також в ній не наведено виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги й не визначено, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено його права та які саме.
16. Крім того, ОСОБА_1 не зазначив, у чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку ВРУ в межах її повноважень та, відповідно, не навів правове обґрунтування позовних вимог у цій частині, що не узгоджується зі змістом позовних вимог і повноваженнями суду, наведеними в частині першій статті 5 і частині четвертій статті 266 КАС України.
17. Суд також звернув увагу позивача на те, що частина позовних вимог заявлені до держави України без зазначення державного органу як суб`єкта владних повноважень, який, на його думку, порушив його права.
18. Суд першої інстанції запропонував позивачу: подати уточнену позовну заяву з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги; надати докази порушення прав та свобод позивача з боку відповідача саме при здійсненні ним функцій органу законодавчої влади відповідно до норм чинного законодавства; надати власне письмове підтвердження позивача про те, що він не подавав інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
19. На усунення недоліків позовної заявиОСОБА_1 11 лютого 2022 року надіслав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, у якій, зокрема, висловив незгоду із ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 28 січня 2022 року. Позивач послався на те, що ВРУ не відреагувала «на його ± 300 звернень» та на порушення вимог статей 1, 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21, 22, 64, 68, 75, 85, 92, 101, 113, 116, 151-2 Конституції України не здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади, зокрема КМУ. ОСОБА_1 також просив урахувати, що інших позовів в інших судах з цього питання немає.
20. Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 , надані на усунення недоліків позовної заяви, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
21. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.