Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 641/9064/20
провадження № 61-2782ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
заінтересована особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Городніченко Ольга Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2021 року під головуванням судді Боговського Д. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Городніченко Ольга Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що спадкодавцем 19 лютого 2020 було складено заповіт на його ім`я, ОСОБА_2 хворів на онкологічне захворювання та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Позивач здійснив поховання ОСОБА_2 та мав намір прийняти спадщину, отримав від нотаріуса консультацію та перелік необхідних для подання заяви про прийняття спадщини документів, однак напочатку жовтня 2020 року у зв`язку із терміновим відрядженням у період з 05 жовтня 2020 року по 22 жовтня 2020 року пропустив визначений законом шестимісячний строк для подання відповідної заяви про прийняття спадщини, про що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Городніченко О. А. (далі - приватний нотаріус Городніченко О. А.) складено постанову від 26 жовтня 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що строк ним пропущений з поважних причин.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Комінтернівський районний суд м. Харкова рішенням від 19 серпня 2021 року позов задовольнив.
Визначив ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в три місяці з дати набрання рішенням законної сили.
Харківський апеляційний суд постановою від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишив без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2021 року без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачем пропущений з поважних причин; строк є незначним та складає менше 20 календарних днів. При цьому судами враховано свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В лютому 2022 року представник Харківської міської ради - Закревський А. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника вказує, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення рішення про задоволення позовних вимог не врахували правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17; від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16; від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18; від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 та від 30 вересня 2020 року у справі № 638/18452/19.
Вважає, що період часу з 05 жовтня 2020 року по 22 жовтня 2020 року, протягом якого позивач перебував у відрядженні не можна кваліфікувати як тривале перебування позивача у відрядженні, під час якого він міг звернутися до нотаріуса засобами поштового зв`язку, отже висновки судів про наявність підстав для задоволення позову помилкові.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 12 квітня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Ленінського районного суду м. Полтави.
Справа № 641/9064/20 надійшла до Верховного Суду 30 червня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а. с.15).
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в цілому за ОСОБА_2 на підставі дубліката свідоцтва про право власності № 3-98-123300 , виданого 07 травня 1998 року, а також свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою харківською державною нотаріальною конторою 29 жовтня 2016 року.
Зі змісту заповіту від 19 лютого 2020 року встановлено, що ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 .. Заповіт, посвідчений приватними нотаріусом Городніченко О. А. (а. с. 16).
З інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, станом на 09 квітня 2020 року встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_2 .
Суди встановили, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника дільниці «Вироби з дерева» ТОВ «Спот технолоджис» (а. с. 22).
Наказом ТОВ «Спот технолоджис» від 02 жовтня 2020 року за № 15/2020 ОСОБА_1 направлено у відрядження до м. Подільськ Одеської області з 05 жовтня 2020 року по 12 жовтня 2020 року включно (а. с. 23).
Наказом від 09 жовтня 2020 року № 15-1/2020 ОСОБА_1 було продовжено термін відрядження з 13 жовтня 2020 року по 22 жовтня 2020 року (а. с. 24).
26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Городніченко О. А. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Заведено спадкову справу № 24/2020 (а. с. 20).
26 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Городніченко О. А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом визначеного статтею 1270 ЦК України строку не подав заяву про прийняття спадщини (а. с. 19).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.