Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 475/431/21
провадження № 61-2794св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2021 року у складі судді Кривенко О. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Лівінського І. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, Орган опіки та піклування Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, про негайне відібрання дитини у батька.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з 12 квітня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу позивачка проживає у с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, а відповідач - у с. Лідіївка Вознесенського району Миколаївської області.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю - ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 .
Ігноруючи судове рішення, відповідач умисно і протиправно не віддає їй дитину та чинить прямий опір виконанню судового рішення.
У зв`язку з умисним невиконанням відповідачем судового рішення позивачка звернулась із заявою до органів поліції. За результатами розгляду її заяви 11 грудня 2020 року розпочато розслідування кримінального провадження за № 1202015020000336, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення про відібрання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька - ОСОБА_2 і повернення її до постійного місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області
від 24 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відібрано малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_2 та передано малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до постійного місця проживання матері ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що всупереч встановленого рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2020 року місця проживання малолітньої ОСОБА_4 відповідач залишив доньку проживати у себе, чим самочинно змінив місце її проживання, добровільно дитину матері не передає.
Відібрання дитини від батька та передання її матері за місцем проживання буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_2 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі позбавлена материнської любові, турботи, виховання, піклування, догляду та духовного зв`язку із матір`ю, наявність якого передбачає безперервність та носить постійний характер, виходячи з віку дитини, а тому відібрання дитини від батька та передання її матері за місцем проживання буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами не досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів.
Судові рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (частина перша статті 162 СК України), викладених у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17.
Провадження у суді касаційної інстанції
21 червня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
18 липня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
26 липня 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 січня 2022 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12 квітня 2014 року перебували у шлюбі, мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Встановлено, що сторони припинили подружні стосунки з листопада 2018 року, після чого донька залишилася проживати з батьком за місцем його постійного проживання та реєстрації - с. Лідіївка Вознесенського району Миколаївської області.
Позивачка зареєстрована в АДРЕСА_2 , згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , але фактично проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Березнегуваської селищної ради Миколаївської області від 18 жовтня 2021 року № 883.
Відповідач проживає та зареєстрований у АДРЕСА_3 .
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2020 року (справа № 475/161/19), залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
10 листопада 2020 року Доманівським районним судом видано виконавчий лист про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Згідно з довідкою № 467 від 11 серпня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Лідіївка Доманівського району Миколаївської області, з 02 січня 2019 року по час видачі довідки зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
За довідкою про реєстрацію місця проживання, виданою виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 12 серпня 2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Лідіївка Доманівського району Миколаївської області, з 12 серпня 2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Незважаючи на набрання законної сили рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області суду від 27 квітня 2020 року (справа № 475/161/19), ОСОБА_2 малолітню дочку позивачці не повертає та продовжує її утримувати у себе.
Факт проживання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідачем, у тому числі і після набрання законної сили рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області суду від 27 квітня 2020 року, не заперечується відповідачем та представником органу опіки та піклування Мостівської сільської ради.
Також встановлено, що позивачка звернулася до суду (у межах справи № 475/161/19) із заявою про ухвалення додаткового рішення та просила вирішити питання щодо передачі дитини матері шляхом відібрання дитини у ОСОБА_2 .
Ухвалою Доманівського районного суду від 10 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У подальшому ОСОБА_1 звернулась до Доманівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про те, що ОСОБА_2 умисно не виконує рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2020 року, в якому визначено місце проживання їхньої спільної дитини.
Вказане повідомлення 12 грудня 2020 року внесено до ЄРДР за № 1202015021000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та розпочато досудове розслідування відповідно до статті 214 КПК України.
За висновком комісії з питань захисту прав дитини Березнегуватської селищної ради від 18 жовтня 2021 року про доцільність негайного відібрання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_2 , комісія з питань захисту прав дитини прийняла рішення про доцільність відібрання дитини у батька та передачі її на подальше виховання та проживання матері.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою-третьою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.