Постанова
Іменем України
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/15132/19
провадження № 61-14687св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Виконавчий комітет Одеської міської ради,
треті особи: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59 Д»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року в складі судді Маломуж А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59 Д», про скасування записів про державну реєстрацію прав власності на багатоквартирний будинок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У цьому будинку власники квартир та нежитлових приміщень створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» (далі - ОСББ «Вільямса 59Д»).
У зв`язку із створенням ОСББ їй стало відомо, що зазначений будинок, який є спільним майном власників квартир та нежитлових приміщень, згідно з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстрований за Молодіжним житлово-будівельним товариством «ДОМ» (далі - МЖБТ «ДОМ») на підставі свідоцтв про право колективної власності від 29 грудня 2003 року
№ 029186 та від 18 листопада 2004 року № 423005, виданих Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 збудований замовником МЖБТ «ДОМ» двома чергами, відповідно до проектно-кошторисної документації, згідно з рішенням Одеської міської ради від
15 жовтня 2001 року № 2806-ХХІІІ та рішенням виконкому Одеської міської ради від 21 червня 2001 року № 454 на земельній ділянці площею 0,5427 га, за рахунок коштів інвесторів - членів товариства. Після завершення будівництва та отримання правовстановлюючих документів всі квартири та нежитлові приміщення у цьому будинку передано забудовником у власність інвесторів. При цьому інвестиційний договір не передбачав реєстрацію права власності забудовника на збудований за кошти інвесторів та прийнятий до експлуатації багатоквартирний будинок. У зв`язку із державною реєстрацією права власності інвесторів на відповідні частини нерухомості (квартири та нежитлові приміщення) в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», новозбудований багатоквартирний будинок був об`єктом спільної власності власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному буднику згідно зі статтями 355, 382 ЦК України.
Разом з тим Виконавчий комітет Одеської міської ради видав МЖБТ «ДОМ» свідоцтва про право колективної власності від 29 грудня 2003 року № 029186 та від 18 листопада 2004 року № 423005 на цей будинок, які зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно під № 3364 стр. 52 кн. 23 м/с від
29 грудня 2003 року та під № 3382 в книзі 24м/с-5 від 18 листопада 2004 року відповідно.
Крім того, МЖБТ «ДОМ» припинено у зв`язку з ліквідацією за рішенням засновників (дата державної реєстрації припинення - 12 вересня 2014 року), а у разі припинення юридичної особи, право власності припиняється.
У зв`язку зі створенням ОСББ «Вільямса 59Д» загальні збори співвласників прийняли рішення про самостійне утримання багатоквартирного будинку. Рішенням господарського суду Одеської області від 03 квітня 2017 року у справі № 916/3484/16 зобов`язано Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ» передати в управління (на баланс) ОСББ «Вільямса 59Д» багатоквартирний, житловий будинок, який розташований в
АДРЕСА_2 , разом з документацією щодо технічного стану об`єкта, бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом, обліку мешканців об`єкта та власників й співвласників житлових та нежитлових приміщень тощо.
Однак всупереч статті 382 ЦК України, незважаючи на державну реєстрацію прав власності інвесторів на певні частини будинку (квартири та нежитлові приміщення), у реєстрі прав власності на нерухоме майно власником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 зареєстровано МЖСТ «ДОМ», що є неприпустимим.
У зв`язку з чим об`єднання, яке здійснює управління спільним майном, звернулось до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації права власності юридичної особи - МЖСТ «ДОМ» на об`єкт нерухомого майна - багатоквартирний будинок, розташований в АДРЕСА_2 , однак листом від 19 квітня 2019 року представнику ОСББ «Вільямса 59Д» надано відповідь, що для вирішення порушеного питання управління пропонує звернутись до суду для отримання відповідного рішення суду для подальшого належного подання та оформлення заяви про скасування права власності.
Посилаючись на ці обставини, просила суд:
скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 3364 стр. 52 кн. 23 м/с від 29 грудня 2003 року про реєстрацію права власності МЖБТ «ДОМ» на будинок АДРЕСА_2 ;
скасувати в реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 3382 в книзі 24м/с-5 від 18 листопада 2004 року про реєстрацію права власності МЖБТ «ДОМ» на будинок АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада
2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, яким чином скасування реєстрації права власності на весь багатоквартирний будинок усунуть порушені її права як власника квартири АДРЕСА_1 , та в чому саме полягає їх порушення.
Окрім того, належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок. Позивач пред`явив позов про скасування записів про державну реєстрацію прав власності на багатоквартирний будинок, але не зазначив, яким чином саме Виконавчий комітет Одеської міської ради має відношення до вказаних вимог і яким чином порушує її законні права та інтереси, що є також самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року змінено в частині обґрунтування підстав відмови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент видачі спірних свідоцтв державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснювалась на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року N 7/5, у редакціях що діяли на момент видачі свідоцтв від 28.01.2003 року та від 28.05.2004 року. Відповідно до Розпорядження міського голови від 20.01.2003 року №59-01р «Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна» оформлення і видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб в м. Одесі доручено Виконавчому комітету Одеської міської ради в особі юридичного управління та Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості. Вимога отримання юридичними особами-забудовниками свідоцтва про право власності побудовані ними багатоквартирні житлові будинки обумовлювалася недосконалістю регуляторної бази і неможливістю зареєструвати право власності на квартиру в будинку, який сам не зареєстрований, внаслідок чого забудовникам приходилося реєструвати "багатоповерхівку" в цілому.
Відповідно до статті 384 ЦК України будинок споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю. У разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником. Отже, внаслідок набуття права власності на квартиру у особи, яка повністю за неї розрахувалася, у ЖБК право власності на таку квартиру припиняється. При таких обставинах, сама по собі державна реєстрація права власності на підставі виданих свідоцтв про право власності від 29.12.2003 року та від 18.11.2004 року прав власників придбаних у багатоповерховому будинку квартир і в тому числі позивача, не порушує. Доводи апеляційної скарги, що існування записів про державну реєстрацію прав власності на багатоквартирний будинок за МЖБТ «ДОМ» порушує її права, як мешканця і власника квартири АДРЕСА_1 , оскільки не надає їй права розпоряджатися майном, є неспроможними, оскільки державна реєстрація права колективної власності на багатоповерховий будинок в цілому не створює перешкод для розпорядження позивачем належною їй квартирою у цьому будинку. Тому висновок суду про недоведеність позивачем порушення відповідачем його прав відповідає встановленим у справі обставинам і заснований на законодавстві.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині підстав відмови у позові, апеляційний суд виходив з того, щопозивач обґрунтувала заявлені вимоги про скасування записів про державну реєстрацію прав власності на багатоквартирний будинок незаконністю дій Виконавчого комітету Одеської міської ради, який видав свідоцтва про право колективної власності на багатоквартирний будинок МЖБТ «ДОМ», на підставі яких здійснено оскаржувані записи про державну реєстрацію права власності. Встановивши факт державної реєстрації припинення юридичної особи МБЖТ «ДОМ» і відсутність правонаступників, суд першої інстанції не зазначив особу, права якої можуть бути вирішеними при розгляді заявлених вимог по суті та не вжив заходів про залучення такої особи в якості третьої особи без самостійних вимог. Тому із заявлених вимог і встановлених у справі обставин у суду першої інстанції не було підстав для висновку про неналежність відповідача. При цьому суд одночасно прийшов до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав Виконавчим комітетом Одеської міської ради при розгляді заявлених вимог по суті.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення не є законними та обґрунтованими, оскільки ухвалені з порушенням статті 382 ЦК України щодо визначення правового режиму власності у багатоквартирному будинку.
Суди вирішили цей позов без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 592/7293/16-ц, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17, від 18 липня 2018 року у справі № 916/2069/17, від
04 вересня 2018 року у справі № 925/39/18, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від
27 травня 2020 року у справі № 910/6817/19.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду,
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).