ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/5508/2020
адміністративне провадження № К/9901/8480/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Калініної О.О.,
представників відповідача Озацької О.В., Красожон М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (суддя: Заічко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В.) у справі за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
в с т а н о в и в :
Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (далі - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці платника - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44?386?492,13 грн та зобов`язати Офіс ВПП ДПС виключити таку пеню з інтегрованої картки підприємства;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу ВПП ДПС від 09 квітня 2020 №346-54 про існування податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 27937560,80 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Як підставу касаційного оскарження позивач вказав п.1 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 по справі №825/999/17, від 19.06.2018 по справі №820/3878/17 та від 27.11.2018 по справі №822/259/17.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції щодо суті спірних правовідносин, наведені у касаційній скарзі та відзиві, відповідно.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що правовідносинам, які підлягають вирішенню в рамках даної справи, передували ті, щодо яких є такі, що набрали законної сили рішення у справі №820/10865/13-а, отже, певні обставини в силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Так, у справі №820/10865/13-а Харківським окружним адміністративним судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступником якої є Офіс ВПП ДФС) проведена документальна планова перевірка ДП "Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 09.07.13 №16/40.1/01096362.
Із вказаного акту перевірки встановлено, крім іншого, порушення позивачем п. 137.17 ст.137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1ст. 139, п. 143.1 ст. 143, п. 146.12 ст. 146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45997533 грн; п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 736126 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено, крім інших, податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0000664001, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 68910648,50 грн, з яких: 45997533,00 грн - за основним платежем, 22913115,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі №820/10865/13-а адміністративний позов задоволено частково. В задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000664001 від 25.07.2013, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11319955,00 грн - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі№820/10865/13-а апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень відповідачем сформовано нове податкове повідомлення рішення від 16.03.2020 №0000205413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22639910,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11319955,00 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення рішення від 16.03.2020 №00002055413 погашено за рахунок переплати 29.03.2020. Частина суми по вказаному податковому повідомленню-рішенню у розмірі основного платежу 4721 грн та штрафної санкції 2360,50 була сплачена підприємством 10.04.2014.
Рішенням про нарахування пені від 20.03.2020 №7/28-10-54-13 відповідачем на суму основного платежу та штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2020 №0000205413 нарахована пеня в сумі 44386492,13 грн на підставі ст. 129 ПК України.
09 квітня 2020 року відповідачем прийнято податкову вимогу №346-54 стосовно податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 27937560,80 грн, яку отримано позивачем 10.04.2020 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.
Не погодившись з діями Офісу ВПП ДПС щодо нарахування та її відображення в інтегрованій картці платника - державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн, та податковою вимогою від 09.04.2020 №346-54, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана сума пені з податку на прибуток підприємств нарахована позивачу не за порушення строків сплати по податковому повідомленню-рішенню від 16.03.2020 №0000205413, а за період заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що виявлений під час проведення планової документальної перевірки, а, відтак, дійшов висновку щодо правомірності нарахування відповідачем пені з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 44386492,13 грн та її відображення в інтегрованій картці платника.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.