ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа №140/1116/21
адміністративне провадження № К/990/2101/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроброк Україна» до Головного управління ДПС у Волинській області про забезпечення позову, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Сокири Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Святецького В.В., суддів Гудима Л.Я., Довгопалова О.М.)
У С Т А Н О В И В:
01.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОБРОК УКРАЇНА надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Волинській області від 05.11.2020 №87328 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи заяву Товариство зазначає, що прийняття такого рішення зупиняється реєстрація всіх податкових накладних, що унеможливлює здійснення заявником господарської діяльності.
Заявник указує, що неправомірне включення позивача до переліку ризикових платників податків стає причиною зупинення реєстрації, без виключень, всіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та покладення додаткового обов`язку на позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних. Окрім того, повністю блокується господарська діяльність товариства, адже ТОВ ЄВРОБРОК УКРАЇНА позбавлена можливості реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів ТОВ ЄВРОБРОК УКРАЇНА за захистом яких товариство звернулось до суду.
У зв`язку з чим, уважає, що єдиним ефективним способом захисту порушеного права до вирішення спору по суті є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Волинській області від 05.11.2020 №87328 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, заяву про забезпечення позовних вимог задовольнив повністю. Зупинив дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2020 №87328 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ,,Євроброк Україна (43000, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Дубнівська, 22Б, код ЄДРПОУ 42662699) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість..
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат
Не погоджуючись з указаними рішеннями судів, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Так, податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частин першої та другої статті 150 КАС України та залишили поза увагою, що відсутність реєстрації податкових накладних не заважає суб`єктам господарювання здійснювати господарську діяльність, оскільки відповідна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування впливає лише на визначення податкових обов`язків та складання належної податкової звітності.
На переконання скаржника, в цьому випадку відсутня як ознака очевидної протиправності рішення, що оскаржується, так і ознака наявності ризику неможливості виконання контролюючим органом рішення суду за результатами судового розгляду справи, що могло б призвести до негативних наслідків.
Скаржник наголошує, що включення до баз даних певної інформації щодо платника податків не порушує його права та інтереси.
Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2022 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 140/1116/21 витребував з суду першої інстанції.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
28 квітня 2022 року справа №140/1116/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.