ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 160/12019/20
адміністративне провадження № К/990/35/22 , №К/9901/47872/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
при секретарі судового засідання Трубецької М. В.,
за участю:
представника відповідачів Кожушка В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року (судді: Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченко В.Є.) у справі №160/12019/20 за позовом ОСОБА_1 до П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа: Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №9 від 17 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації";
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 31 серпня 2020 року» на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Дніпропетровської обласної прокуратури або на іншій рівнозначній посаді в органах Дніпропетровської обласної прокуратури з 31 серпня 2020 року;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01 вересня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 03 листопада 2006 року працював в органах прокуратури України. Станом на 31 серпня 2020 року обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області. Вказану посаду обіймав з 09 серпня 2016 року. Однак, наказом прокурора Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року позивача звільнено з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Позивач вказує, що сумлінно виконував обов`язок, передбачений частиною 2 статті 19 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач має перевагу в залишенні на роботі у зв`язку з наступним: відсутність стягнень, вжиття заходів щодо вдосконалення свого професійного рівня та підвищення кваліфікації, відсутність порушень, наявність неодноразових заохочень за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, тривалий безперервний стаж роботи, на утриманні має неповнолітніх дітей, має достатній досвід роботи, високий професіональний рівень та морально-ділові якості. Позивачем успішно складено два етапи атестації, а саме: іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону; іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Враховуючи успішне проходження перших двох етапів атестації, позивача допущено до третього етапу атестації у формі проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, з виконанням письмового практичного завдання. За результатами співбесіди 17 липня 2020 року П`ята кадрова комісія прийняла рішення №9, яким встановила, що позивач не пройшов атестацію. Підставами для висновку про не проходження атестації стали висновки комісії про його невідповідність вимогам професійної компетентності, професійної етики і доброчесності. Позивач вказує, що його протиправно обмежено та позбавлено трудових прав та гарантій, проголошених Конституцією України; порядок проходження прокурорами атестації порушує статті 8, 19-22, 24, 43, 64, 131-1 Конституції України, статтю 16 Закону України «Про прокуратуру» щодо гарантій незалежності прокурора, статті 2, 7, 9, 36, 37, 40 КПК України завдань та засад кримінального провадження; має місце неправомірне розширення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року (далі - Закон №113-IX) додаткових підстав для звільнення; відсутність в оскаржуваному наказі №1006к від 19 серпня 2020 року правової визначеності підстав звільнення; протиправно обмежено право позивача на працю і доступ до служби в державних органах лише через сам факт перебування на посаді у певний період часу; не настали підстави для звільнення, вказані у оскаржуваному наказі; незаконна діяльність кадрової комісії. Із висновком кадрової комісії та наказом прокурора Дніпропетровської області позивач не погоджується у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції указав на те, що суд не наділений повноваженнями визначати питання для оцінювання відповідності критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), у тому числі й щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок. А отже, повноваження членів кадрової комісії щодо вирішення питання з відповідності прокурора критерію доброчесності є дискреційними та знаходяться в межах їх виключної компетенції. Рішення п`ятої кадрової комісії від 17 липня 2020 року №9 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 містить мотиви його прийняття, висновки зроблені комісією за результатами дослідження матеріалів атестації, наданих позивачем пояснень. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення п`ятої кадрової комісії від 17 липня 2020 року № 9 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством України, підстави для його скасування відсутні.
Суд першої інстанції також зазначив, що юридичним фактом, який зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, яке не визнано судом протиправним, тому наказ Прокуратури Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» виданий у відповідності до вимог чинного законодавства. Підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №9 від 17 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації".
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури" на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 серпня 2020 року.
Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області з 31 серпня 2020 року.
Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2020 року по 03 листопада 2021 року в сумі 365 375,20 грн. В решті позову - відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до положень як загального, так і спеціального законодавства на час проведення співбесіди позивач вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Таким чином, висновки комісії про недостатню професійну компетентність прокурора не відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості є несвоєчасними, а тому втратили свою актуальність.
Крім того, виявлення відповідачем за результатом здійснення аналізу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ознак можливого відображення у декларації недостовірних відомостей, само по собі не є підставою для висновку про невідповідність особи критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки відповідні обставини мають бути перевірені уповноваженим на це органам та підтверджені допустимими доказами.
До того ж відповідач під час прийняття рішень не повинен перебирати на себе компетенцію інших органів влади в частині встановлення фактів, що згідно з нормами чинного законодавства не належать до компетенції кадрової комісії, а віднесені до компетенції інших органів держави, зокрема, наводити висновки щодо достатності підстав вважати встановленими відповідні обставини, у разі відсутності рішення такого компетентного органу, прийнятого у визначеному чинним законодавством України порядку.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 17 липня 2020 року №9 про неуспішне проходження прокурором атестації є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки рішення кадрової комісії стало підставою для прийняття прокурором Дніпропетровської області наказу від 19 серпня 2020 року №1006 к, то такий наказ, як похідний від цього рішення, також є протиправним,
Унаслідок скасування наказу про звільнення та зіславшись на положення статті 235 КЗпП України, суд апеляційної інстанції поновив позивача в прокуратурі Дніпропетровської області та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокуратура указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Офісом Генерального прокурора та Дніпропетровською обласною прокуратурою рішення суду апеляційної інстанції оскаржується відповідно до вимог пунктів 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржники зазначають, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком №221, п. п. 9, 11 Закону №113-ІХ про проведення атестації кадровими комісіями, пункту 12 Порядку №233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, пункту 17 Закону №113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації. Також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Порядку №233, пункту 14 Порядку №221 та пункту 17 розділу IV Порядку №221 та пп. 2 пункту 13 розділу ІІ Закону №113-ІХ щодо встановлення рівня компетентності прокурора під час третього етапу атестації - співбесіди, а також щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Обґрунтовуючи пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржники зазначають, що на цей час існує необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а, від 07 жовтня 2021 року у справі №640/449/20, від 27 жовтня 2021 року у справі №340/3563/20, від 02 листопада 2021 року у справі №120/3794/20-а та від 09 листопада 2021 року у справі №640/476/20 щодо виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції на перевірку декларацій прокурорів та обов`язкового отримання висновку НАЗК від час проходження прокурором атестації.
В судовому засіданні представник відповідачів вимоги касаційних скарг підтримав в повному обсязі, просив касаційній скарги задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду не надходило відзиву на касаційні скарги відповідачів, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 липня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
З 03 листопада 2006 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України. З 09 серпня 2016 року позивач обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Відповідно до відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 отримав 72 бали (т.1 а.с. 148).
Відповідно до відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки отримав 107 балів (вербальний блок), 96 балів (абстрактно-логічний блок); 102 - середній арифметичній бал (т.1 а.с. 172).
Рішенням кадрової комісії №5 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №9 від 17 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації" зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не пройшов атестацію (т. 1 а.с. 200-202).
Так, в обгрунтування рішення зазначено, що «на запитання комісії ОСОБА_1 повідомив, що приймав участь у первинних діях, пов`язаних із затриманням активістів у місті Дніпро у січні 2014 року, під час масових заворушень біля обласної державної адміністрації. Повідомив, що брав участь в судових засіданнях, підтримував клопотання та просив суд застосувати до затриманих біля адміністрації активістів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Повідомив, що пам`ятає одну з підстав для обрання такого виду запобіжного заходу, зокрема, одна з затриманих осіб нанесла легкі тілесні ушкодження працівнику міліції, проте працівник міліції не хотів бути потерпілим за вказаних обставин. Вказав, що обрання найтяжчого виду запобіжного заходу було його особистим рішенням, оскільки він особисто допитував одного студента, який свою вину не визнавав. Рішенням суду клопотання, в тому числі ОСОБА_1 були задоволені, затримані особи в кількості 22 осіб взяті під варту. Також ОСОБА_1 повідомив комісії, що в подальшому вказані особи були звільнені, а кримінальне провадження закрите у зв`язку з амністією. Проте, в особовій справі ОСОБА_1 зберігається наказ прокурора Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року, відповідно до змісту якого рішення процесуальних керівників у вказаній справі, в тому числі ОСОБА_1 , про погодження учасникам мирних протестів підозри в інкримінованих злочинах та обранні їм запобіжних заходів, у тому числі утримання під вартою, прийнято в порушення вимог ст.ст. 177, 276 КПК України без достатніх на те підстав, 24 осіб незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності, з яких 22 особам незаконно обрано запобіжний захід утримання під вартою; дії прокурорів мали протиправний характер як такі, що призвели до порушення конституційних прав і свобод громадян. В подальшому, запобіжні заходи судом скасовано, кримінальне провадження відносно вказаних осіб закрите в зв`язку з відсутністю у діях складу кримінального правопорушення. Вказаним наказом ОСОБА_1 оголошено догану. ОСОБА_1 вказані обставини на співбесіді підтвердив. Під наказом прокурора Дніпропетровської області від 01 липня 2014 року проставлений його підпис про ознайомлення. Вказав, що ознайомився з вказаним наказом не пізніше місяця з дати його ухвалення та його не оскаржував. Крім того, прокурор повідомив комісії, що проживає у місті Дніпрі в квартирі, яку подарував йому батько. Згідно з декларацією ОСОБА_1 за 2019 рік він є власником квартири у м.Дніпро площею 99 м.кв. вартістю 99388,00 грн. Така ж інформація міститься у його річних деклараціях за 2018, 2017 роки. А у декларації за 2016 рік та сама квартира вказана на праві користування та її вартість вказана 2 219 123,00 грн. На запитання комісії ОСОБА_1 пояснив, що його батько 19 серпня 2015 року придбав вказану квартиру за договором купівлі-продажу за 2 220 000,00 грн. На дату придбання ця сума в доларах США складала 100,5 тис. доларів США. В подальшому, 18 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та його батьком укладено договір дарування, за яким прокурор набув у власність вказану квартиру. В договорі дарування вартість квартири сторони вказали в сумі 99388,33 грн. (близько 3,7 тис.дол.США). На запитання комісії ОСОБА_1 сказав, що орієнтовна вартість квартири на його думку складає близько 40-45 тис. дол. США. Станом на дату дарування це складало від 1 072 400 грн до 1 206 450 грн. Прокурор надав комісії копії вищевказаних договорів. Обґрунтувати заниження вартості квартири у 10-20 разів при оформленні угоди дарування ОСОБА_1 об`єктивно не зміг, враховуючи його власну вищевказану орієнтовну оцінку вартості квартири, середні ціни на подібні квартири у місті Дніпро а також вартість цієї ж квартири за попередньо укладеним договором купівлі-продажу. Комісія критично оцінює посилання прокурора на те, що станом на 2017-2020 роки йому не була відома інша вартість квартири, окрім 99388,33 грн. Адже, у декларації за 2016 рік прокурор вказав саме ту вартість квартири, за яку її перед цим придбав його батько - 2,2 млн грн. Прокурор зазначив, що заниження вартості квартири не вплинуло на надходження до бюджету. Дійсно, як родич першого ступеню споріднення, прокурор під час дарування йому квартири був звільнений від сплати ПДФО. Разом з тим, одним з негативних наслідків штучного заниження вартості об`єкту дарування є недонадходження у відповідний бюджет державного мита в розмірі 1% від суми договору (Декрет Кабміну "Про державне мито" від 21 січня 1993 року N 7-93). Адже, 1% від 99388,33 грн складає 993,9 грн, в той час, як 1% від 2 220 000 грн складає 22 200 грн. Різниця, що не надійшла в бюджет склала 21 206,1 грн. Відповідно, прокурор спільно з контрагентом свідомо штучно занизив вартість квартири у тексті договору дарування; вчинив систематичне відображення у річних деклараціях відомостей, що не відповідають дійсності; протягом 2017-2020 років приховує від громадянського суспільства та НАЗК свої статки - дійсну вартість нерухомості, власником якої він є; спричинив недонадходження у бюджет державного мита на значну суму.»
Наказом прокуратури Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року керуючись пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 серпня 2020 року (т.1, а.с.24).
Незгода ОСОБА_1 з вищевказаними рішенням П`ятої кадрової комісії «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 17 липня 2020 року та наказом прокуратури Дніпропетровської області №1006к від 19 серпня 2020 року, стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону №1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон №113-IX) до Закону №1697-VII були внесені зміни.
Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом, усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із пунктом 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Згідно з пунктом 7 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пункту 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.
Пунктами 8-11 розділу IV Порядку №221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).
Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.
Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).
Згідно з пунктами 12-16 розділу IV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
Співбесіда прокурора складається з таких етапів:
1) дослідження членами комісії матеріалів атестації;
2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання;