ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа №0340/1743/18
касаційне провадження № К/9901/3471/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 (суддя - Валюх В.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі № 0340/1743/18
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Гал-Кат»
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю «Гал-Кат» (далі - ТДВ «Гал-Кат», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області та просило визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області про включення ТДВ «Гал-Кат» до переліку ризикових платників податків; зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Волинській області виключити ТДВ «Гал-Кат» з цього переліку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство не відповідає жодній із вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості, тому оскаржуваним рішенням його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області прийнято передчасно (тобто до закінчення граничного строку подання фінансової звітності за І півріччя 2018 року) та за відсутності правових підстав. Також суди вказали, що оскаржуване рішення порушує права та обов`язки позивача, оскільки воно має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних, спричиняє негативні наслідки для контрагентів позивача та їх бажання вступати в ділові стосунки з позивачем, для господарської діяльності позивача, його ділової репутації тощо.
Не погодившись із зазначеними судовими рішенням, Головне управління ДФС у Волинській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, в якій відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що, враховуючи приписи чинного законодавства, право на реєстрацію податкових накладних встановлено законом за наявності певних підстав (здійснення господарської операції та вчинення певних дій платником податків щодо реєстрації податкової накладної), отже єдиним наслідком для позивача, пов`язаним із предметом спору, може бути зупинення реєстрації податкової накладної. Наслідком прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків є лише можливість зупинення реєстрації податкових накладних платника податків в майбутньому, яка сама по собі не порушує його прав та обов`язків. Отже, на думку податкового органу, оскаржуване рішення не порушує прав позивача.
Верховний Суд ухвалою від 05.02.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №0340/1743/18.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 08.08.2018 ТДВ «Гал-Кат», який є платником податку на прибуток, засобами електронного зв`язку подало контролюючому органу баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018 та звіт про фінансові результати за І півріччя 2018 року, а 09.08.2018 податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року з додатками, що підтверджується квитанціями про їх отримання № 2 від 09.08.2018 та № 2 від 10.08.2018, а також витягом з ІС «Податковий блок».
Рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, оформленим протоколом від 31.07.2018 № 88, ТДВ «Гал-Кат» включено до переліку ризикових платників податків на підставі абзацу шостого підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 (платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України).
З огляду на зазначене рішення, податковим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної № 286 від 30.07.2018.
Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, оформлене протоколом від 31.07.2018 № 88, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТДВ «Гал-Кат» порушує права позивача як платника податку, прийняте за відсутності правових підстав та передчасно, оскільки строк подачі фінансової звітності за І півріччя 2018 року закінчувався 09.08.2018.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частини перша та друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначає, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).