ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 1-15/2011
провадження № 51-267 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Ємця О. П., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Смілянського Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Смілянського Ю. М. на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 серпня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 серпня 2021 року заяву захисника Смілянського Ю. М. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 червня 2011 року, якою ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 192 Кримінального кодексу України (далі - КК) у зв`язку зі зміною обстановки, а провадження у кримінальній справі - закрито, залишено без задоволення.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Смілянського Ю. М. на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 серпня 2021 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, ОСОБА_1 та його захисник Смілянський Ю. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 серпня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважають, що суд першої інстанції безпідставно не визнав нововиявленими обставинами те, що кримінальну справу відносно ОСОБА_1 було порушено неуповноваженою службовою особою, а докази було отримано шляхом проведення незаконних та протиправних заходів. Також наголошують, що розгляд заяви місцевим судом відбувся без повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання. Всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції зазначених доводів апеляційних скарг належним чином не перевірив, мотивів на їх спростування не навів та необґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Смілянський Ю. М. підтримав свою касаційну скаргу та касаційну скаргу ОСОБА_1 , просив їх задовольнити, а судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор Гошовська Ю. М. вказала на необґрунтованість доводів касаційних скарг ОСОБА_1 та його захисника, просила залишити їх без задоволення, а ухвали місцевого й апеляційного судів щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, залишаючи без задоволення заяву захисника Смілянського Ю. М. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 червня 2011 року, якою ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 192 КК у зв`язку зі зміною обстановки, а провадження у кримінальній справі - закрито,суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, вказаних вимог закону дотримався.
Так, стадія перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами має свої особливості та спеціальні завдання, якими є перевірка законності та обґрунтованості судових рішень, які набрали законної сили, а не розгляд обвинувачення по суті, що ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами слід вважати: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.
Крім того, системне тлумачення статей 459, 462, 91 КПК вказує на те, що нововиявлені обставини мають такі ознаки: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) мають істотне значення.
Разом з тим, перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК, розглядалась судом першої інстанції на підставі положень Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року). Судовий розгляд проводився судом з дослідженням доказів та матеріалів справи в повному обсязі, в ході якого прокурором в порядку ст. 277 КПК 1960 року було змінено пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення з ч. 2 ст. 368 КК на ч. 1 ст. 192 КК.
При цьому, враховуючи, що досудове слідство та розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_1 здійснювалися на підставі приписів КПК 1960 року, то учасники процесу мали можливість ознайомитися з усіма процесуальними рішеннями, які приймалися по справі, в тому числі й з постановою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за підписом виконуючого обов`язки прокурора Херсонської області Кузьменка А. Д.
Відтак, за наявності будь-яких сумнівів щодо законності постанови про порушення кримінальної справи, сторона захисту, після винесення такої постанови та ознайомлення з нею, могла оскаржити її в судовому порядку відповідно до положень ст. 236-7 КПК 1960 року, або ж звернути увагу суду на її незаконність під час судового розгляду, однак ані захисник, ні обвинувачений не висловлювали жодних заперечень з цього приводу.
Тобто, на час розгляду кримінальної справи як учасникам процесу, так і суду було відомо процесуальне становище особи, котра винесла постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 , і за наявності сумнівів щодо законності винесення виконуючим обов`язки прокурора Херсонської області Кузьменком А. Д. такої постанови, вони мали можливість її перевірити з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Натомість після зміни прокурором обвинувачення, захисник Смілянський Ю. М. звернувся до суду з клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки на підставі ст. 48 КК.
Відповідно до ст. 7 КПК 1960 року суд вправі звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Згідно з положеннями ст. 48 КК (в редакції Закону від 25.05.2011) особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Прийняти рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.