Постанова
Іменем України
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 216/3852/20
провадження № 61-2822св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2021 року у складі судді Бутенко М. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що з 06 вересня 2010 року вона працювала у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
20 червня 2016 року призначена на посаду заступника генерального директора з маркетингу та збуту адміністрації з маркетингу та збуту. Вказана посада на підприємстві позначається як рівень GM - general manager AM Group.
На думку позивачки, така категорія, згідно з корпоративними політиками, надає переваги менеджеру підприємства цього рівня під час призначення йому будь-яких додаткових виплат, а рішення щодо звільнення такого працівника підприємства має приймати корпорація.
Зранку 05 червня 2020 року позивачка відчувала нездужання та збиралася їхати до лікарні з метою проведення медичного обстеження, але була терміново запрошена генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Лонгобардо Мауро прибути для проведення переговорів щодо перегляду розміру її заробітної плати.
Після прибуття позивачки до офісу генерального директора підприємства, питання підвищення виплат для ОСОБА_1 не обговорювались, натомість начальник юридичного відділу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у присутності інших працівників підприємства, окрім генерального директора, зачитав їй наказ про звільнення з роботи у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України).
Оригіналу цього наказу позивачці для ознайомлення надано не було і тільки через кілька днів вона отримала копію наказу про звільнення № 431/Л від 05 червня 2020 року.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що позивачкою вчинено грубе порушення її обов`язків, зокрема ОСОБА_1 мала перебувати у відрядженні з 05 по 08 травня 2020 року у м. Києві, але не відбула до нього, а тому присвоїла 3 080,00 грн, належні підприємству. Зазначені порушення, на думку роботодавця, є грубими порушенням обов`язків заступника генерального директора з маркетингу та збуту адміністрації з маркетингу та збуту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Письмових пояснень на такі звинувачення позивачка підприємству не надавала у зв`язку з тим, що представники відповідача відмовили їй в ознайомленні з документами, які б підтверджували її порушення.
Такі дії представників роботодавця погіршили стан здоров`я позивачки, який і до цього був незадовільним. Позивачка направилась до свого кабінету, де до неї було приставлено озброєну охорону, яка продовжила на неї морально тиснути, зокрема, позбавили можливості будь-якого зв`язку та можливості викликати швидку медичну допомогу. Тим самим представники підприємства поставили під ризик її здоров`я та можливість своєчасно отримати необхідну першу медичну допомогу.
На думку позивачки, вказані обставини свідчать про порушення відповідачем положень статті 41 КЗпП України, оскільки рівень займаної посади передбачав прийняття рішення про її звільнення керівництвом корпорації відповідача, а не генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Також вважає, що не зазначення в наказі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 431/л від 05 червня 2020 року за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов`язків вона була звільнена з роботи також є порушенням трудового законодавства.
Вважає, що роботодавцем при звільненні було порушено порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, оскільки підприємство не витребувало від неї письмових пояснень.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила суд поновити її на роботі, стягнути з роботодавця суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 435 724,00 грн та 200 000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що роботодавцем встановлено факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу № 104/к від 04 травня 2020 року та не відбуття у відрядження до м. Київ у період з 05 травня по 08 травня відповідно до мети та місця призначення відрядження, що не було спростовано позивачем. Такі дії є порушенням посадової інструкції позивачки, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства та інших локальних актів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Звільнення позивачки з посади за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків згідно із пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки при звільненні останньої роботодавцем не допущено порушення норм чинного трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Судами попередніх інстанцій не надано оцінки характеру проступку та обставин, за яких його вчинено, не зазначено негативних наслідків, яких такий проступок міг нести для підприємства, не встановлено вини позивачки.
На порушення вимог пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України у наказі № 431/Л від 05 червня 2020 року не зазначено, за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов`язків позивачку звільнено з роботи, оскільки якщо порушення має тривалий, а не разовий характер, то це не дає підстав для звільнення працівника за вказаною нормою КЗпП України. Водночас в акті проведення службового розслідування комісією встановлено кілька порушень, які, на думку комісії, нею допущено і це стало підставою для її звільнення.
Не надано оцінки можливості виконання трудових обов`язків, які визначено як такі, що мають ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`язків, а також оцінки діям роботодавця щодо штучного створення ситуації, яка унеможливила фактичне виконання наказу про відрядження. Не враховано ту обставину, що за час роботи позивачки відбулося покращення фінансового стану підприємства.
Суди не взяли до уваги, що жоден із допитаних свідків у суді першої інстанції не надав чітких пояснень про порядок відрядження на підприємстві та порядок звітування щодо використання коштів під час відрядження.
Судами взято до уваги неналежні електронні докази, а покази свідків надані з порушення положень статей 90-93, 230-234 ЦПК України.
Судами попередніх інстанцій також не враховано, що позивачка знаходилася на лікарняному у день звільнення, що підтверджує її непрацездатність, тому якщо відкриття лікарняного листа здійснено хоч і в день звільнення, але навіть після видання наказу про її звільнення, наведене свідчить про наявність підстав для визнання її звільнення незаконним.
Рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої 41 КЗпП України), викладених у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 333/7100/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 666/557/16-ц та від 15 квітня 2019 року у справі № 461/605/18.
Провадження у суді касаційної інстанції
23 червня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відзивах на касаційну скаргу, які окремо надійшли від представників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Бобиля В. В. 15 липня 2022 року та Ботвінка О. А. 18 липня 2022 року, вказує на правильність висновків суді першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що з 20 червня 2016 року ОСОБА_1 займала у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» посаду заступника генерального директора з маркетингу та збуту адміністрації з маркетингу та збуту.
30 квітня 2020 року о 16:44 заступником генерального директора з маркетингу та збуту ОСОБА_1 направлено із робочої електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 (тема листа: Business trip укр. мовою «відрядження») службовий лист на адресу генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ІНФОРМАЦІЯ_2 із проханням щодо її відрядження до м. Києва у період з 05 по 08 травня 2020 року. Потребу у вказаному відряджені сама ОСОБА_1 сформулювала англійською мовою наступним чином: «І need to meet with domestic customers make a strategy to recover a gap in April» (укр. мовою «Мені потрібно зустрітися з клієнтами всередині країни для розроблення стратегії для подолання прогалин у квітні»).
30 квітня 2020 року о 16:45 генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо прохання ОСОБА_1 було задоволено, про що з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено відповідне повідомлення, яке містило розпорядження генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, виражене у написі англійською мовою «ОК, approved.» (укр. «ОК, підтверджено»). Тобто генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було погоджено направлення ОСОБА_1 у відрядження до м. Київ у період з 05 по 08 травня 2020 року з метою проведення переговорів (нарад) із місцевими (українськими) клієнтами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за вих. № 841-74 від 18 серпня 2020 року електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 надана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у розпорядження ОСОБА_1 для використання нею у корпоративному спілкуванні (т. 1, а.с. 62).
Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про командирування працівників підприємства в межах України» № 104/к від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 , заступника генерального директора з маркетингу та збуту, відряджено для участі у нараді до м. Києва на період з 05 по 08 травня 2020 року та ОСОБА_5 , водія автотранспортних засобів для супроводу ОСОБА_1 , у службове відрядження до м. Києва на період з 04 по 08 травня 2020 року (т. 1, а.с. 63).
01 червня 2020 року ОСОБА_1 подано звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та зазначено позивачкою кому і за що сплачено кошти, а саме:
- компенсація за проживання на суму 1 800,00 грн за період із 05 по 08 травня 2020 року;
- добові на суму 1 280,00 грн за період з 05 по 08 травня 2020 року.
Вказаний звіт подано ОСОБА_1 , про що в графі «Підпис підзвітної особи» міститься власноручний підпис (т. 1, а.с. 64-65).
Відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про перерахування грошових коштів» за вих. № 82/01-60 від 13 серпня 2020 року за підписом начальника управління (казначейство) Караман Т. Г., грошові кошти відповідно до наданого позивачкою звіту в розмірі 3 080,00 грн були перераховані ОСОБА_1 02.06.2020 року в складі виплати в розмірі 6 680,00 грн (т. 1, а.с. 67-68).
Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 490 від 01 червня 2020 року «Про проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування щодо можливого грубого порушення трудових обов`язків заступником генерального директора з маркетингу та збуту ОСОБА_1 при виконанні наказу № 104 від 04 травня 2020 року (т. 1, а.с. 69).
У пояснювальній записці менеджер з питань фінансово-економічної безпеки ОСОБА_6 , зазначив, що 07 травня 2020 року близько 17 години бачив ОСОБА_1 у м. Кривий Ріг, про що повідомив своєму керівнику.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив обставини, викладені ним у пояснювальній записці, та повідомив, що дійсно на початку травня 2020 року (точну дату згадати не зміг за давністю подій) бачив ОСОБА_1 у м. Кривий Ріг на проспекті Поштовому. В силу виконання своїх трудових обов`язків особисто знав ОСОБА_1 та впізнав її, а також звернув увагу на відсутність у неї охорони, оскільки в будівлях та територією підприємства позивачка, зазвичай, пересувалася у супроводі охорони, а 07 травня 2020 року в досить людному місці була без охоронця (т. 1, а.с. 77).
Як вбачається зі змісту електронного листування між Філіп`євим А. О. , головним юрисконсультом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», членом комісії по проведенню службового розслідування, та ОСОБА_8 , який працював у представництві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у м. Київ, у період з 05 по 08 травня 2020 року ОСОБА_1 у представництві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у м. Київ не з`являлась, зустрічей (нарад) із місцевими (українськими) клієнтами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не проводила. Адреса електронної пошти volodymyr.tkachenko@arcelormittal належить ОСОБА_8 , що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про належність електронних адрес за вих. № 841-74 від 18 серпня 2020 року (т. 1, а.с. 78).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 , директора представництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в м. Києві, від 19 жовтня 2020 року зазначено, що з 05 по 08 травня 2020 року він постійно знаходився на робочому місці в представництві. У цей період він ОСОБА_1 не бачив, про її приїзд його ніхто із співробітників представництва теж не повідомляв, жодних зустрічей (нарад) ОСОБА_1 у представництві не проводила (т. 1, а.с. 191).
Згідно з висновком акту проведення службового розслідування від 05 червня 2020 року, затвердженим головою комісії, генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Лонгобардо Мауро, заступник генерального директора з маркетингу та збуту ОСОБА_1 не виконала наказ № 104 від 04 травня 2020 року та не відбула у відрядження до м. Київ у період з 05 травня по 08 травня 2020 року. При цьому, внесла до звіту-2 недостовірні відомості, після чого з метою привласнення коштів, належних ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у сумі 3 080,00 грн подала звіт-2, безпідставно та всупереч встановленому на підприємстві порядку протягом періоду з 04 по 08 травня 2020 року використовувала у власних цілях службовий автомобіль. Рекомендовано генеральному директору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вжити в порядку, встановленому КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими нормативними актами належних заходів реагування, що відповідають грубому характеру порушення трудових обов`язків, допущеного ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 71-76).
Наказом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 431/л від 05 червня 2020 року «Про звільнення з підприємства» ОСОБА_1 звільнена з посади заступника генерального директора з маркетингу та збуту адміністрації з маркетингу та збуту у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків за пунктом 1 статті 41 КЗпП України з 05 червня 2020 року (т. 1, а.с. 12).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.