Постанова
Іменем України
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 486/658/19
провадження № 61-6449св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - Южноукраїнська міська рада Миколаївської області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року в складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08 листопада 2016 року він придбав нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 75, 9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці площею 0, 0202 га, яка належить на праві власності Южноукраїнській міській радіМиколаївської області.
12 січня 2017 року він уклав з міської радою та ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2016 року, за умовами якої став співорендарем вказаної земельної ділянки, призначеної для комерційного використання.
Маючи намір здійснити реконструкцію магазину, він звернувся до органів місцевого самоврядування з заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови, проте йому було відмовлено через відсутність згоди співорендаря ОСОБА_2 . Шляхом перемовин, а також зверненням за вирішенням земельного спору до міського голови сторони згоди не досягли.
Посилаючись на викладене, просив визначити порядок користування земельною ділянкою Южноукраїнської міської радиМиколаївської області площею 0, 2002 га між ним та ОСОБА_2 у рівних частках відповідно до графічного зображення, яке міститься у додатку до позовної заяви.
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просила встановити порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до наданого нею графічного плану.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня 2013 року є власником нежитлової будівлі (магазину) за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована на вищевказаній земельній ділянці площею 0, 0202 га.
22 лютого 2016 року вона зареєструвала своє право оренди на земельну ділянку, яке виникло в неї на підставі укладеного з міською радою договору оренди земельної ділянки.
Нежитлове приміщення, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , розташоване під належним їй магазином, має окремий вхід, але останній бажає здійснити реконструкцію свого приміщення та добудувати додатковий вхід, проти чого вона заперечує.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року в задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з неможливості встановити між сторонами порядок користування земельною ділянкою, з огляду на те, що висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, відповідно до якого були розроблені варіанти порядку користування земельною ділянкою, є недостатньо об`єктивним та невмотивованим, а клопотань про повторну чи додаткову експертизу сторони не заявляли.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року в частині вимог первісного позову скасовано й ухвалено нове рішення про його задоволення.
Визначено порядок володіння і користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4810800000:11:001:0004, загальною площею 0, 0202 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення нежитлових будівель магазинів по АДРЕСА_1 за п`ятим варіантом судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 19-1054/1055 від 27 березня 2020 року.
У володіння і користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 101 м2, у тому числі: в особисте користування - 53 м2, у загальне користування (під будівлею) - 48 м2, а у володіння і користування ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 101 м2, у тому числі: в особисте користування - 53 м2, в загальне користування (під будівлею) - 48 м2.
В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яким запропоновано п`ять варіантів встановлення порядку користування спірною земельною ділянко, три з яких розроблено за принципом рівності часток сторін у праві оренди, є належним доказом у справі, а тому висновок суду першої інстанції про неможливість вирішення спору з використанням вказаної експертизи є помилковим.
Проаналізувавши запропоновані експертом варіанти, апеляційний суд дійшов висновку, що розроблений за ініціативою самого експерта п`ятий варіант є найбільш збалансованим з точки зору розподілу площ в особисте користування як з фасадної сторони магазинів, так і з тильної, дає змогу кожному орендарю користуватись розташованими на земельній ділянці магазинами за цільовим призначенням, не суперечить санітарним та протипожежним правилам, не порушує прав сторін, у зв`язку з чим вирішив спір з урахуванням цього варіанту.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, не врахував, що запропонований експертом п`ятий варіант порядку користування земельною ділянкою порушує її право на користування належним їй магазином, не взяв до уваги запропонований нею варіант користування земельною ділянкою, який є найбільш доцільним, внаслідок чого безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 червня 2021 року справа № 486/658/19 надійшла до Верховного Суду.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 статті 396 ЦПК України, або залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Перевіривши клопотання, підстав для закриття касаційного провадження колегія суддів не встановила.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що рішеннями Южноукраїнської міської ради №№ 918, 919 від 25 квітня 2013 року надано згоду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для надання в довгострокову оренду під розміщення належних їм магазинів по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 орієнтованими загальними площами по 0, 0131 га із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
03 листопада 2013 року інженером-землевпорядником ОСОБА_4 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка надається фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (Ѕ частка земельної ділянки площею 0, 0101 га), ОСОБА_2 (Ѕ частка земельної ділянки площею 0, 0101 га).