Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 607/14871/20
провадження № 61-20925св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишневецького, 12», ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року у складі суді Позняка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Хоми М. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишневецького, 12», ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир та скасування записів про реєстрацію права власності.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишневецького, 12» (далі - ОСББ «Вишневецького, 12»), ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир та скасування записів про реєстрацію права власності.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що договори купівлі-продажу, на підставі яких відповідачі набули право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , є незаконними, оскільки вказані квартири розміщені на місці горища, яке знаходиться над приміщенням, яке належить йому на праві спільної сумісної власності, та є допоміжними приміщеннями, право користування якими мають усі мешканці будинку. Згідно із наявною інформацією комунальним підприємством фірма «Тернопільбудінвестзамовник» та товариством з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» (далі - ТОВ «Домобудівник») було збудовано та введено в експлуатацію 144 квартири, а також нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 14 863,7 кв. м. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 листопада 2012 року № 1949 (зі змінами та доповненнями від 05 грудня 2012 року № 2070) зареєстровано право власності на 144 квартири та нежитлові приміщення за номерами, а саме: квартири - з 1 по 144; приміщення громадського призначення - 145, 150-162; приміщення офісу - 146; приміщення магазинів - 147, АДРЕСА_4 ; приміщення стоматологічного кабінету - 149; гаражі - з 1-48. 29 червня 2016 року згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу, укладеного між приватним підприємством «Тернопіль-сервісбуд» та ОСББ «Вишневецького, 12» передано 144 квартири та нежитлові приміщення і загальна площа будинку складала 14 863,7 м. кв. Будь-якого приміщення та квартири за номерами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , не будувалося та в експлуатацію не вводилося.
Позивач зазначав, що ОСОБА_2 не був власником будь-якого нерухомого майна в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , із 2012 року, тобто після введення в експлуатацію будинку, та не підписував договорів щодо надання послуг по утримання будинку, не оплачував коштів приватного підприємства «Тернопіль-сервісбуд» та ОСББ «Вишневецького, 12», а тому не міг продати неіснуючі квартири у будинку. Квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , фізично відсутні, а укладені договори купівлі-продажу від 20 липня 2020 року, посвідчені приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О., спрямовані на незаконне заволодіння горища, співвласниками, якого є власники квартир та нежитлових приміщень, та є удаваними правочинами.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20 липня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_5 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20 липня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_6 ;
- визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О., індексний номер 53212805 від 20 липня 2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 , номер запису про право власності 37397619;
- визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О., індексний номер 53213243 від 20 липня 2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6 , номер запису про право власності 37397988;
- скасувати запис № 2125777261101 від 20 липня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 ;
- скасувати запис № 2125802161101 від 20 липня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що оскільки позивач вважає, що він є співвласником спірного майна, то такий спосіб захисту як визнання договорів недійсними не відповідає змісту позовних вимог та не поновить його прав, оскільки положення частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не можуть застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
10 січня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано її з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
На підставі ухвали Верховного Суду від 23 червня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29 червня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15, від 04 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14, від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15, від 30 листопада 2021 року у справі № 910/4224/21. Також заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо реєстрації права власності на неіснуючі об`єкти нерухомого майна.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що спірні приміщення не будувалися, в експлуатацію не вводилися та дозвільні документи на них не видавалися. Спірні квартири фізично відсутні, а укладені договори купівлі-продажу спрямовані на незаконне заволодіння відповідачами горищем у будинку. Позивач, а також інші власники квартир у житловому будинку, не надавали згоди на оформлення на відповідачів права власності на горище. Суди не взяли до уваги, що в матеріалах реєстраційної справи відсутні необхідні документи: оригінал або належним чином завірена копія рішення Тернопільської міської ради про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на приміщення АДРЕСА_7 , декларації про початок та закінчення будівництва.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована під номером ТП14311090601 від 01 грудня 2011 року в Державній архітектурно-будівельній інспекції, багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_3 , загальною площею 3 122,85 кв. м, житловою площею - 1 668,12 кв. м, здано в експлуатацію (т. 1 а. с. 139-147).
28 грудня 2011 року між ТОВ «Домобудівник» (виконавець) та ОСОБА_2 (дольовик) укладено договорів про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, згідно з яким виконавець приймає у дольову участь, а дольовик фінансує будівництво нежитлового приміщення № 171, загальною площею 107,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 131, 132).
Відповідно до акту приймання-передачі приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_3 від 26 лютого 2013 року ТОВ «Домобудівник» передало ОСОБА_2 приміщення № 171, загальною площею 107,3 кв. м, у зазначеному житловому будинку (т. 1 а. с. 133)
Вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_7 повністю оплачене ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «Домобудівник» (т. 1 а. с. 133, 134).
ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 19 червня 2003 року № НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 9)
ОСОБА_5 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення № 154, загальною площею 107,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 березня 2013 року, індексний номер: 1404280, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 березня 2013 року за № 24460261101 (т. 1 а. с. 10, 11).
ОСОБА_2 належало на праві приватної власності нежитлове приміщення № 171 загальною площею 107,3 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно від 02 червня 2020 року, індексний номер: 211085924, виданим державним реєстратором Великомлинівецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області Смолінчук О. М. (т. 1 а. с. 125).
14 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» (далі - ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області») надало висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_8 (т. 1 а. с. 158).
14 липня 2020 року ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» виготовлено технічні паспорти на квартиру АДРЕСА_5 , та квартиру АДРЕСА_6 (т. 1 а. с. 106-109, 116-118).
17 липня 2020 року державним реєстратором Монастириської міської ради Тернопільської області Савкою С. В. зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 216817528, виданим 17 липня 2020 року (т. 1 а. с. 115).
17 липня 2020 року державним реєстратором Монастириської міської ради Тернопільської області Савкою С. В. зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_9 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 216817006, виданим 17 липня 2020 року (т. 1 а. с. 105).
20 липня 2020 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 купив належну продавцю однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О. О. (т. 1 а. с. 112, 113).
20 липня 2020 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_2 (продавець) продав, а ОСОБА_3 (покупець) купила належну продавцю однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 (т. 1 а. с. 103, 104).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;