Постанова
Іменем України
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 333/6471/19
провадження № 61-3128св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Бєлки В. Ю., Подліянової Г. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Позов мотивований тим, що з осені 2013 року по 2014 рік сторони перебували у близьких стосунках, періодично проживали однією сім`єю, від яких вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про свою вагітність відповідач повідомила позивача особисто, до її амбулаторної картки як вагітної були внесені дані позивача як батька дитини, проте одружуватись ОСОБА_2 відмовилася.
Після народження дитини позивач надавав допомогу на утримання сина та піклувався про нього.
У січні 2017 року сторони почали проживати разом, проте 01 липня 2017 року відповідач забрала свої речі та виїхала у невідомому напрямку. Пізніше, під час телефонної розмови, відповідач повідомила, що сина він більше не побачить.
Влітку 2017 року він звертався з позовом про визнання батьківства, який у подальшому залишений без розглядуна підставі його заяви, оскільки вони примирилися.
Позивач постійно спілкувався із сином, брав участь у його вихованні, сторони спільно відпочивали на морі.
04 листопада 2019 року відповідач знову забрала сина та перестала надавати його для спілкування.
Позивач просив:
визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов`язати Комунарський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_6 як батька дитини;
зобов`язати Комунарський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що достатніх доказів, які б за відсутності медичного висновку надавали підстави для визнання позивача батьком ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року у цій справі скасовано.
Ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язано Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), як правонаступника прав та обов`язків Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, враховуючи, що судом першої інстанції у цій справі призначалась судово-генетична експертиза, на вирішення якої ставилось питання: «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?», а ОСОБА_2 ухилилася від надання експертам необхідних матеріалів - зразків біологічного матеріалу, без яких провести вказану експертизу неможливо, суд першої інстанції у цій справі в порядку статті 109 ЦПК України мав визнати факт того, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 . Той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , підтверджується іншими наявними у цій справі доказами, зокрема показаннями свідків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та іншими доказами, наявними у цій справі, у тому числі, спільними фотокартками сторін, які у своїй сукупності є достатніми доказами в обґрунтування позову позивача у цій справі та задоволення останнього в частині визнання батьківства позивача відносно дитини та зобов`язання третьої особи саме внести відповідні зміни про позивача, як батька, в актовий запис про народження останньої. Оскільки не можна зобов`язувати третю особи виключити із актового запису про народження дитини відомості про батька, якого не існує, записані зі слів матері на підставі заяви останньої згідно частини першої статті 135 СК України, в цій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовив. Відсутні підстави для застосування позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. 28 травня 2020 року адвокат Бабіч С. А. та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги. 02 серпня 2021 року ОСОБА_2 отримав власноруч повідомлення від адвоката Бабіча С. А. про розірвання договору про надання правничої допомоги від 28 травня 2020 року з 02 серпня 2021 року. Про подану апеляційну скаргу ні адвокат Бабіч С. А., ні ОСОБА_2 не знали. Жодного виклику до суду ніхто з них не отримував. Відтак ОСОБА_2 була позбавлена можливості захистити свої законні права та інтереси під час розгляду справи апеляційним судом. З матеріалів справи вбачається, що апеляційний розгляд даної справи було призначено на 02 лютого 2022 року. Судову повістку про виклик до суду ОСОБА_2 не отримувала. В матеріалах справи наявний повернутий поштовий конверт та довідка про причину повернення конверту, у якій вказано, що адресат, тобто ОСОБА_2 , відсутня за даною адресою. Під час слухання справи у суді першої інстанції відповідачем було декілька разів повідомлено, що вона не проживає за адресою реєстрації, а проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не проживала за місцем своєї реєстрації задовго до відкриття апеляційним судом провадження по справі, і таким чином, об`єктивно не знала про його існування, також вона не мала змоги повідомити суд про зміну свого місця перебування із цих же обставин.
Позиція інших учасників справи
У червні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_10 .
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що в касаційній скарзі не вказано, яку саме норму права порушив апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції належним чином повідомив відповідача про судовий розгляд апеляційної скарги, призначений на 02 лютого 2022 року. Судова повістка про виклик у судове засідання направлена за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача у повній відповідності до вимог статті 128 ЦПК України, ніякої іншої інформації щодо своєї адреси ані відповідач, ані її представник суду не надавали. Вказана представником відповідачем адреса: АДРЕСА_1 не має до відповідача жодного відношення і інформація про цю адресу до суду від відповідача належним чином не подавалася. Згідно даних ресурсу «Карти гугл» за даною адресою знаходиться багатоквартирний будинок, і відразу у всьому цьому будинку відповідач мешкати не може. У так званому «Повідомленні про розірвання договору про надання правничої допомоги б/н від 28 травня 2020 року» адреса відповідача вказана: АДРЕСА_2 . Ця обставина додатково свідчить про те, що адреса АДРЕСА_1 ніякого відношення до проживання чи місця знаходження відповідача не має.