Постанова
Іменем України
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 150/534/20
провадження № 61-6633св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Зерно-продукт МХП»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 грудня 2020 року у складі судді Суперсона С. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Зернопродукт» (далі - ЗАТ «Зернопродукт»), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Зернопродукт МХП», про визнання договору оренди землі недійсним.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 106802 вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524981200:03:004:0210, розташованої на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, якою на підставі договору оренди від 01 серпня 2008 року користується відповідач. Договір укладався строком на 15 років.
16 травня 2018 року вона зверталася до товариства з вимогою про надання копії договору оренди землі. Після надання їй копії договору вона з`ясувала, що в ньому в односторонньому порядку орендарем зроблені виправлення дати його укладення.
Стверджувала, що їй нічого не було відомо про ці виправлення, своїм підписом вона їх не засвідчила.
У жовтні 2019 року вона подала товариству заяву про добровільне розірвання договору оренди землі.
У відповідь на зазначену заяву їй було надіслано лист від 21 листопада 2019 року з відмовою у розірванні договору оренди у зв`язку з відсутністю підстав для цього.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір оренди землі від 01 серпня 2008 року № 905, укладений між нею та ЗАТ «Зернопродукт».
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- оспорюваний договір містить всі істотні умови, а саме: вказано дату укладення - 01 серпня 2008 року, інформацію щодо земельної ділянки, що передається в оренду (кадастровий номер, площа, місце розташування, цільове призначення, нормативна грошова оцінка землі), розмір орендної плати, строк дії договору, відповідальність сторін, умови збереження об`єкта оренди та відповідальність за їх порушення тощо;
- вказаний договір підписано сторонами із зазначенням реквізитів сторін;
- при зверненні до суду з позовом позивачка посилалася на те, що оспорюваний договір не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», істотних умов, зокрема, містить виправлення щодо дати його укладення, які не засвідчені у порядку, встановленому ДСТУ 4163-2003, що порушує її права як власника;
- позивачка стверджувала, що договір був укладений 01 серпня 2008 року. Вказану обставину також визнав і відповідач. Відомості щодо зазначеної дати укладення договору внесено до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо реєстрації речового права - оренди землі, витягу 48480695;
- надані суду платіжні доручення (а. с. 30, 31) підтверджують факт отримання позивачкою орендної плати за передачу земельної ділянки в оренду;
- позивачка в позові не навела та судом не встановлено, чи дійсно порушені її права як орендодавця у зв`язку із виправленням, що міститься в договорі, та яке засвідчене підписом директора ЗАТ «Зернопродукт», істотність вказаного виправлення та в чому полягає порушення її законних прав.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення норм матеріального права та норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи;
- суд першої інстанції не витребував матеріали щодо реєстрації договору оренди землі державним реєстратором, щодо заявлення нею як позивачем інформації про реєстрацію договору оренди землі від 29 березня 2005 року № 905 (єдиний договір, який вона підписувала), без яких неможливо встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи;
- правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) належить вважати невчиненим (неукладеним).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 13 лютого року у справі № 140/960/15-ц, від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц, від 29 січня 2019 року у справі № 917/108/18 та постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-99цс13.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 березня 2005 року серії ЯА № 106802 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524981200:03:004:0210, розташованої на території Березівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.
01 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ЗАТ «Зернопродукт», правонаступником якого є ПрАТ «Зернопродукт МХП», уклали договір оренди землі № 905, за умовами якого товариство отримало в оренду земельну ділянку, належну позивачці, площею 1,6570 га № 870 строком на п`ятнадцять років.