Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 201/12566/19
провадження № 61-5861св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національне агентство з питань запобігання корупції,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року у складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національне агентство з питань запобігання корупції, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національне агентство з питань запобігання корупції, про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 2003 року він працював в АТ КБ «ПриватБанк» на різних посадах, з 02 квітня 2012 року працює на посаді керівника напрямку «Creditcollection», з червня 2019 року очолює комітет Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «ПриватБанк».
06 листопада 2019 року йому стало відомо, що 05 листопада 2019 року
Головою Правління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 видано наказ
№ КТ-БТ-СП-2019-7390857 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани «за порушення дотримання правил та процедур про інформаційну безпеку, а саме: п. 5.5.1.4.6. Порядку про доступ в інформаційні системи, затвердженого рішенням Технологічного комітету від
17 вересня 2018 року та Політики обміну інформацією, затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06 листопада 2017 року».
У наказі йдеться про те, що ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_2 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію службової перевірки (к. д. НОМЕР_4), чим порушив внутрішні нормативні акти АТ КБ «ПриватБанк».
Вказував, що акти, про порушення яких йдеться у наказі, ніколи не доводилися до відома співробітників АТ КБ «ПриватБанк».
Вважав, що наказ прийнято з порушенням норм трудового права, а викладені у ньому факти не відповідають дійсності. Він не працював на комп`ютері під чужим обліковим записом, не робив жодних фотографій з нього, що підтверджується складеним співробітником служби безпеки банку протоколом пояснень ОСОБА_2 . Не відповідають дійсності твердження у наказі про те, що дії позивача призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації банку. Не погоджувався з тим, що він відмовлявся надавати пояснення щодо порушень, адже пояснень від нього не запитували, у наказі відсутні посилання на акт про відмову від їх надання.
Сам наказ вважав негативним для нього наслідком викриття ним у травні 2019 року корупційних діянь Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_10 і члена Правління банку ОСОБА_3 , які полягають у незаконному переданні останніми прав банку на стягнення заборгованості третім особам на загальну суму 759 000 000 грн, про що внесено відомості до ЄРДР за його заявою, кримінальне провадження №4201900000000140, що розслідується Службою безпеки України. Тому твердження відповідача про те, що він 13 травня 2019 року направляв стороннім особам листи з файлами, що містили банківську таємницю та конфіденційну інформацію, є насправді повідомленням про корупційний злочин.
Після повідомлення про корупційні дії відповідачем вчинено низку протиправних дій, направлених на незаконне переслідування і порушення трудових прав, які виражаються у незаконному відстороненні від роботи, відключенні від доступу до електронних систем банку, що унеможливлює виконання трудових обов`язків. Такі дії відповідача є навмисними перешкодами йому, як викривачеві корупції. Позивач з огляду на положення частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», як викривач корупції, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу.
Крім того, зауважував, що комітетом Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «ПриватБанк», членом якої він є, відмовлено у притягненні його до дисциплінарної відповідальності, проте відмова визнана відповідачем необґрунтованою, що не відповідає дійсним обставинам справи і є порушенням частини другої статті 252 КЗпП України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати наказ Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10
№ КТ-БТ-СП-2019-7390857 від 05 листопада 2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним і скасовано наказ Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10
№ КТ-БТ-СП-2019-7390857 від 05 листопада 2019 року «Про винесення дисциплінарних стягнень» про оголошення догани керівнику напрямку «CreditCollection» ГО ОСОБА_1., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності АТ КБ «ПриватБанк» факту самовільного перегляду 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 даних програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці співробітника ОСОБА_4 , фотографування висновку службової перевірки (к.д. НОМЕР_4), що є чутливою інформацією банку, та передання цієї інформації сторонній особі саме ним. Суди керувалися правилами статей
147-149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) і правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 757/16203/16-ц (провадження № 61-809св17).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки заявник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 757/16203/16-ц, яку застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що зазначений висновок Верховного Суду покладає на роботодавця занадто жорсткі вимоги до доказування вини та причинного зв`язку у діях працівника відносно норм трудової дисципліни. Об`єктивна неможливість з`ясування усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку унеможливлює притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб. Для визначення наявності підстав для застосування дисциплінарного стягнення повинні застосовуватись не такі суворі вимоги.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бондар Є. І. заперечив проти доводів касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», вказав, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також із урахуванням правової позиції Верховного Суду. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу 201/12566/19.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скаргаАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 із 15 серпня 2002 року працює у АТ КБ «ПриватБанк» на різних посадах, згідно записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 .
29 березня 2012 року ОСОБА_1 переведений на посаду керівника напрямку «Creditcollection» наказом №СП-2012-6636944 від 29 березня 2012 року «Про перепідпорядкування напрямку «Creditcollection» лінійно Голові Правління АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно з витягом із наказу №СП -2018-6756573 від 02 травня 2018 року «Про зміну штатного розкладу у зв`язку з приведенням посад у відповідність національному класифікатору» ОСОБА_10, затверджено зміни у штатний розклад і назву посади ОСОБА_1 , змінено на «Керівник напрямку з юридичної роботи», підрозділ - напрямок «Creditcollection»/Управління ризиками/Головний офіс АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до наказу Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк» від 05 листопада 2019 року №КТ-БТ-СП-2019-7390857 «Про винесення дисциплінарних стягнень» оголошено догану керівнику напрямку «Creditcollection» ОСОБА_1 за порушення дотримання правил та процедур про інформаційну безпеку, а саме: п. 5.5.1.4.6. «Порядку про доступ в інформаційні системи», затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17 вересня 2018 року та «Політики обміну інформацією», затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06 листопада 2017 року.
Зі змісту зазначеного вище наказу від 05 листопада 2019 року № КТ-БТ-СП-2019-7390857 вбачається, що дисциплінарне стягнення винесено за результатами проведеної службової перевірки за фактом публікацій у Facеbook матеріалів висновку службової перевірки щодо зловживань службовим становищем керівником проекту (працівником банку), якою встановлено, що керівник напрямку «CreditCollection» ГО ОСОБА_1. 15 жовтня 2019 року самовільно переглядав дані програмних комплексів банку на незаблокованому ноутбуці ОСОБА_4 , фактично працював під чужим обліковим записом, зробив фотографію висновку службової перевірки (к. д. НОМЕР_4), чим грубо порушив вимоги «Порядку про доступ в інформаційні системи», затвердженого рішенням Технологічного комітету від 17 вересня 2018 року та «Політики обміну інформацією», затвердженої рішенням Технологічного комітету від 06 листопада 2017 року.
Підстави винесення наказу від 05 листопада 2019 року №КТ-БТ-СП-2019-7390857 обґрунтовані тим, що від порушника було затребувано письмові пояснення щодо факту порушення, які він відмовився надавати; про причетність до витоку конфіденційної інформації ОСОБА_1 , а отже, невиконання керівниками напрямку «Creditcollection» своїх прямих професійних обов`язків та ігнорування важливості поводитися з чутливою інформацією банку, як цього вимагають внутрішні положення про інформаційну безпеку, правила внутрішнього трудового розпорядку та положення про структурний підрозділ, свідчать також пояснення заступника керівника напрямку «CreditCollection» керівника Департаменту «PrimeCollcection» ГО ОСОБА_4.; дії ОСОБА_1 призвели до витоку стороннім особам конфіденційної чутливої інформації банку; аналогічні факти, пов`язані з витоком конфіденційної інформації мали місце і раніше (а саме у травні 2019 року, що стосувалося передачі такої інформації ОСОБА_5 ) та підтверджувалися висновками перевірок, проведення згідно з чинними процедурами банку; раніше підрозділом СБ ГО підтверджено факт передачі стороннім особам конфіденційної інформації керівником напрямку «Creditcollection» ГО ОСОБА_1. (к.д. НОМЕР_2 ); згідно матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 , діючи умисно, 13 травня 2019 року зі своєї корпоративної електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 направив листи сторонній особі з файлами, які містили банківську таємницю та конфіденційну інформацію.
У наказі від 05 листопада 2019 року №КТ-БТ-СП-2019-7390857 зазначено, що відмова виборного органу Первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «ПриватБанк» від 31 жовтня 2019 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , який є членом (керівником) виборного профспілкового органу, не містить правового обґрунтування.
Висновком службової перевірки № ZAKI-2019/1-7341589 від 22 жовтня 2019 року, встановлено, що у жовтні ІНФОРМАЦІЯ_2 року співробітниками СБ ГО проведено службову перевірку за фактом зловживань службовим становищем керівником проекту по зовнішнім і внутрішнім комунікацій ГО ОСОБА_6 (к.д. НОМЕР_4). Висновок службової перевірки затверджено ІНФОРМАЦІЯ_2 року першим заступником керівника Напрямку - керівникомДепартаменту внутрішньої безпеки та взаємодії з правоохоронними органами - Уповноваженимз реалізації антикорупційної програми ГО Ступаком А.Н. ІНФОРМАЦІЯ_2 року співробітниками СБ в соціальній мережі Facebook виявлено факт розміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 17 год 03 хв народним депутатом України ОСОБА_5 на особистій сторінці Facebook фото зазначеного вище висновку службової перевірки з негативним коментарем на адресу керівництва АТ КБ «ПриватБанк».