Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 2-4647/04
провадження № 61-18370св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),
заінтересова особа (стягувач у виконавчому провадженні) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2021 року у складі судді Дзюбича В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Костіва О. З., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги на дії державного виконавця
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якій просить: зобов`язати Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Тернопільський РВДВС) об`єднати два виконавчих провадження відносно стягнення з нього аліментів на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зведене виконавче провадження; зобов`язати Тернопільський РВДВС виготовити кінцевий розрахунок його заборгованості за аліментами у відповідності до чинного законодавства; визнати арешти накладенні: постановою державного виконавця Єрохіна О. В. від 19 лютого 2018 року номер 7957 про встановлення тимчасового обмеження в праві керування транспортним засобом
(ВП 16858268), постановою державного виконавця Єрохіна О. В. від 19 лютого 2018 року номер 7964 про тимчасове обмеження в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю
(ВП 16858268), постановою державного виконавця Єрохіна О. В. від 19 лютого 2018 року номер 7953 про тимчасове обмеження в праві полювання
(ВП 16858268), постановою державного виконавця Литвин Р. М. від 15 лютого 2020 року про арешт майна (ВП 61133080), постановою державного виконавця Литвин Р. М. від 15 лютого 2020 року про арешт майна (ВП 16858268) незаконними.
Скаргу мотивовано тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2004 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу). Також, на підставі виконавчого листа, виданого 13 травня 2011 року Кіровським районним судом м. Кіровограда з нього на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 300 грн щомісячно до повноліття дитини. Розрахунки по аліментах відносно дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснюються Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби. Незважаючи на те, що на даний час стягнення аліментів на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 припинено,
у нього наявна заборгованість по сплаті аліментів.
Розмір заборгованості за аліментами визначений Тернопільським РВ ДВС неправильно, оскільки державні виконавці нараховували аліменти по кожному з виконавчих проваджень, окремо не об`єднуючи їх у зведене виконавче провадження і суми нарахувань були явно завищеними.
Державні виконавці без урахування рішень судів за якими аліменти на дочку ОСОБА_3 повинні були нараховуватися у розмірі 1/4 частки від доходу, а на дочку ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн, нараховували 50 % від середньої заробітної плати, що становило майже удвічі більшу суму від призначеної судом.
З приводу вказаних порушень він неодноразово звертався у органи юстиції проте відповіді надано не було, після чого він звернувся до суду із скаргою на дії державних виконавців. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2019 року дії державних виконавців визнано неправомірними. Під час розгляду вказаної скарги державними виконавцями було винесено ряд постанов, зокрема про накладення арешту на майно, заборону виїзду за кордон. Крім того, за наявності в матеріалах виконавчого провадження підтвердження виконаних платежів, останні не були враховані в загальні розрахунки заборгованості, внаслідок чого відсутній загальний розрахунок заборгованості за двома виконавчими провадженнями, що позбавляє його можливості встановити фактичну суму заборгованості.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 03 листопада 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців Тернопільського РВДВС, яка стосується оскарження дій державних виконавців, вчинених під час виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 жовтня 2004 року у справі № 2-4647/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнято до розгляду.
У прийнятті скарги ОСОБА_1 в частині оскарження дій Головного управління державної податкової служби у Тернопільській області та оскарження дій державної виконавчої служби, які не стосуються виконання судового рішення від 14 жовтня 2004 року про стягнення аліментів відмовлено на підставі частини першої статті 186 ЦПК України.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 07 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що розрахунок заборгованості по аліментах проведено у відповідності до вимог Сімейного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень). Державним виконавцем було вжито належних заходів передбачених
Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання судового рішення, постановою від 29 січня 2021 року об`єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження під № 64323305 та проведено загальний розрахунок заборгованості, розмір якої становив станом
на 16 березня 2021 року 160 031,33 грн.
Суди врахували, що постанова про об`єднання виконавчих проваджень, невинесення якої вказано скаржником як предмет оскарження, була фактично прийнята під час розгляду скарги судом 29 січня 2021 року. Однак, саме по собі таке порушення не впливає на права скаржника, оскільки розмір заборгованості за виконавчими провадженнями як окремо, так і у зведеному виконавчому провадженні, визначений правильно, що відображено у розрахунку заборгованості за аліментами, проведеному головним державним виконавцем відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Легус Т. М.
Заявником не доведено протиправність дій державних виконавців та не надано доказів на підтвердження неправомірності застосування до боржника у виконавчому провадженні заходів примусового виконання судового рішення, передбачених частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та визнати всі арешти, накладені на майно та заборони, винесені державними виконавцями стосовно нього незаконними через неправомірні дії державних виконавців та управління податкової служби.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Суди не врахували, що державними виконавцями порушено процедуру нарахування аліментів з 2011 року, оскільки в порушення статті 30
Закону України «Про виконавче провадження» за наявності кількох виконавчих проваджень нарахування аліментів велось без зведеного виконавчого провадження.
Постанова державного виконавця від 29 січня 2021 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, не могла братися до уваги оскільки не існувала на момент звернення до суду зі скаргою та виникла під час її розгляду. Суди не перевірили наявність зведеного виконавчого провадження та не врахували, що саме відсутність зведеного виконавчого провадження протягом 10 років виконання судових рішень щодо стягнення аліментів стало основною підставою звернення зі скаргою, оскільки у зв`язку з цим нарахування аліментів проводилось неправильно.
Наявність зведеного виконавчого провадження було озвучено лише
у поданому з пропуском строку відзиві державного виконавця Легус Т. М.
Працівниками Тернопільського районного відділу ДВС здійснювались спроби психологічного тиску з метою змусити сплачувати аліменти за розрахунками, які виконані з порушенням законодавства, тобто за відсутності зведеного виконавчого провадження.
Неправомірні дії державних виконавців призвели до того, що замість нормальної сплати аліментів на дітей заявник був позбавлений сім`ї, можливості працювати за фахом, отримувати кошти з рахунку, отримав обмеження права керувати транспортним засобом, права виїзду за кордон при наявності закордонного паспорту.
Під час розгляду скарги суд першої інстанції суттєво скоротив розгляд заявлених вимог, не вирішував питання про арешт рахунків за виконавчим провадженням 61133080 від 15 травня 2020 року та ВП 61225150 виконавцем Литвин Р. М. згідно яких були арештовані платіжні картки, з яких здійснювалась сплата аліментів. Розгляд судом першої інстанції відбувся не згідно із заявленими вимогами та судом не було прийнято незаперечні докази і доводи.
Крім того, за однією й тією ж скаргою заявника було призначено два судові процеси за різними справами № 607/15825/20 та справа № 2-4647/04,
що є грубим порушенням норм процесуального права. Розподіл заявлених
у скарзі вимог є незаконним.
Доводи інших учасників справи
У поданому до Верховного Суду відзиві, Тернопільський РВДВС заперечує проти доводів касаційної скарги та просить залишити її без задоволення,
а ухвалені у справі судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувають:
- виконавче провадження № 16858268 з примусового виконання виконавчого листа №2-4647/04, виданого 25 лютого 2009 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи із 26 серпня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття;
- виконавче провадження № 56364601 з примусового виконання виконавчого листа № 607/15407/17, виданого 21 березня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи із 30 листопада 2017 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років;
- виконавче провадження № 29663490 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1843/11, виданого 13 травня 2011 року Кіровським районним судом м. Кіровоград про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 300 грн щомісячно, починаючи із 08 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції від 22 жовтня 2010 року при примусовому виконанні виконавчого листа за №2-4647, виданого 25 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі
1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 26 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття накладено арешт на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в межах суми стягнення 7 534,54 грн, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
Постановою Головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 19 лютого 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4647, виданого 25 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 26 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів, згідно виконавчого листа № 2-4647, виданого 25 лютого 2009 року Тернопільським міськрайонним судом.
Постановою Головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 19 лютого 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа за № 2-4647, виданого 25 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 26 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття встановлено тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими знаряддями несмертельної дії ОСОБА_1 , до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно з виконавчим листом № 2-4647, виданим
25 лютого 2009 року Тернопільським міськрайонним судом.
Постановою Головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 19 лютого 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа за № 2-4647, виданого 25 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 26 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття встановлено тимчасове обмеження у праві полювання ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 2-4647, виданим 25 лютого 2009 року Тернопільським міськрайонним судом.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 12 листопада 2019 року у справі № 607/21494/18, яка набрала законної сили, за скаргою ОСОБА_1 на дії Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Тернопільській області встановлено, що старшим державним виконавцем Тернопільського РВДВС Ридліцьким Ю. Ю. станом на час розгляду скарги здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів за виконавчим листом № 2-2627/04 від 25 лютого 2009 року, відповідно до вимог статті 195 СК України, виходячи з розміру середньої заробітної плати штатного працівника по Тернопільському району та з урахуванням сплачених боржником сум, які не були враховані державними виконавцями
Оразовою І. О. та Єрохіним О. В. при проведенні розрахунків заборгованості, що визнав заявник у судовому засіданні. Суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення вимог скарги в частині зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами.
Постановою головного державного виконавця Тернопільського районного управління юстиції від 29 січня 2021 року Легус Т. М. при примусовому виконанні виконавчого листа за № 2-4647, виданого 25 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 26 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття постановлено об`єднати виконавчі провадження
№ 16858268, № 29663490, № 56364601 у зведене виконавче провадження
№ 64323305.
У зведеному виконавчому провадженні проведено загальний розрахунок заборгованості, розмір якої станом на 16 березня 2021 року становив 160031,33 грн.
Із розрахунку заборгованості, виконаного головним державним виконавцем Тернопільського РВДВС Легус Т. М. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 64323305 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 по сплаті аліментів за весь період сплати аліментів: