Постанова
Іменем України
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 335/8515/20
провадження № 61-18918св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Укрпошта»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя, у складі судді
Геєць Ю. В., від 09 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В., від 17 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») про захист прав споживача, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 11 та 13 квітня 2020 року ним були направлені скарги на електронну адресу АТ «Укрпошта» з проханням надати ключі від домофону поштарю, оскільки при доставці кореспонденції, той дзвонить у домофон будь-якої квартири, чим доставляє незручності йому та сусідам.
Однак його численні звернення залишені без відповіді або відповіді надходять з формальними відписками.
Так, на електронний лист від 13 квітня 2020 року надійшла відповідь
АТ «Укрпошта», що позивач має сфотографувати своє письмове звернення з підписом і надіслати фото гарної якості для отримання відповіді, що не передбачено Законом України «Про звернення громадян».
В контакт-центрі АТ «Укрпошта» було прийнято його звернення і записано на прийом без дати. Проте в подальшому його на прийом не запросили. Згодом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» він дізнався, що в період карантину особистий прийом громадян взагалі не проводиться. Вважав, що його навмисно ввели в оману, записали на прийом, який не ведеться, у зв`язку із чим подав усні звернення №№ 3327208, 3326699, 3326678 через контакт-центр, однак відповіді не отримав.
06 травня 2020 року звернувся із письмовою заявою до АТ «Укрпошта», в якій просив надати відповіді на всі його заяви та притягнути до відповідальності осіб, винних в бездіяльності.
Крім того, 10 червня 2020 року банк CREDIT AGRICOLE UKRAINE направив йому рекомендований лист, який 12 червня 2020 року прибув до відділення АТ «Укрпошта» № 5 по пр. Соборному, 133 в м. Запоріжжя. 14 липня
2020 року зазначений лист було повернуто без вручення за зворотною адресою. Причини невручення йому не відомі.
Також 04 вересня 2020 року Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» направило позивачу рекомендований лист, який 05 вересня 2020 року прибув до вищевказаного відділення відповідача, проте,
05 жовтня 2020 року лист було повернуто без вручення за зворотною адресою. Причина повернення: «За закінченням терміну зберігання».
ОСОБА_1 стверджував, що повідомлень про находження вказаних рекомендованих листів йому не надходило, поштар листів додому не приносив, від отримання кореспонденції він не відмовлявся.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд:
- визнати бездіяльність АТ «Укрпошта» щодо ненадання відповіді на усні звернення за реєстраційними №№ 3326589, 3327208, 3326699, 3326678, на електронні звернення від 11 та 13 квітня 2020 року, на письмове звернення від 06 травня 2020 року неправомірною;
- визнати дії АТ «Укрпошта» щодо вимог оформлення письмового звернення, викладеного в листі відповідача від 05 травня 2020 року неправомірними;
- визнати бездіяльність відповідача щодо невручення поштової кореспонденції з банку CREDIT AGRICOLE UKRAINE від 12 червня 2020 року та із Запорізького державного підприємства «Радіоприбор» від 04 вересня 2020 року неправомірною;
- зобов`язати АТ «Укрпошта» надати відповідь по всіх пунктах, викладених в заяві ОСОБА_1 від 06 травня 2020 року та в заявах, що направлені на електронну пошту відповідача 11 та 13 квітня 2020 року;
- постановити окремі ухвали про притягнення до відповідальності осіб винних в бездіяльності та протиправних діях, а саме: за несвоєчасне забезпечення доступу поштарів для вручення кореспонденції, за невручення кореспонденції, за ненадання відповіді на його звернення.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано бездіяльність АТ «Укрпошта» щодо ненадання відповіді на електронні звернення ОСОБА_1 від 11 та 13 квітня 2020 року - неправомірною.
Визнано бездіяльність АТ «Укрпошта» щодо ненадання відповіді на письмове звернення ОСОБА_1 від 06 травня 2020 року - неправомірною.
Визнано бездіяльність АТ «Укрпошта» щодо невручення ОСОБА_1 поштової кореспонденції з банку CREDIT AGRICOLE UKRAINE від 12 червня 2020 року та із Запорізького державного підприємства «Радіоприбор»
від 04 вересня 2020 року - неправомірною.
Зобов`язано АТ «Укрпошта» надати відповідь по всіх пунктах, викладених в заяві ОСОБА_1 від 06 травня 2020 року та в заявах, що направлені на електронну пошту відповідача 11 та 13 квітня 2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що
ОСОБА_1 всупереч положенням Закону України «Про звернення громадян» не отримав відповіді на звернення від 11 та 13 квітня 2020 року та від 06 травня 2020 року, а відповідь відповідача від 05 травня 2020 року за своїм змістом не відповідає вимогам вказаного Закону.
Також АТ «Укрпошта» не довело, що вручення ОСОБА_1 рекомендованих листів банку від 12 червня 2020 року та підприємства «Радіоприлад»
від 04 вересня 2020 року не відбулося із поважних причин.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності АТ «Укрпошта» щодо ненадання відповіді на усні звернення позивача за реєстраційними №№ 3326589, 3327208, 3326699, 3326678 з приводу запису на особистий прийом, суд виходив з недоведеності зазначених обставин, оскільки на сайті АТ «Укрпошта» розміщено повідомлення про те, що у зв`язку з оголошенням в Україні карантину тимчасово зупиняється проведення особистого прийому громадян. Факт обізнаності з вказаним повідомленням позивачем не спростовано.
Крім того, суди вважали, що відсутні підстави для постановлення окремих ухвал та стягнення із АТ «Укрпошта» грошових коштів в сумі 72 грн, які позивач вважав судовими витратами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18 листопада 2021 рокуОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що просив суд визнати неправомірною бездіяльність
АТ «Укрпошта» щодо ненадання відповіді на усні звернення за реєстраційними №№ 3326589, 3327208, 3326699, 3326678 не з підстав необізнаності про скасування особистого прийому, а з підстав введення його в оману через те, що його записали на особистий прийом, який насправді не провадився.
Апеляційний суд безпідставно зазначив, що він не надав доказів на підтвердження того, що звертався до контакт-центру АТ «Укрпошта», дати та змісту таких звернень, оскільки відповідач не заперечує цих обставин.
Відмову в постановлені окремих ухвал вважає помилковою, оскільки позов задоволено частково і бездіяльність відповідача визнано неправомірною, що свідчить про наявність підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України.
Також вважає, що судами неправильно вирішено питання про судові витрати в сумі 72 грн.
Касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження судових рішень в частині задоволених позовних вимог, а тому в цій частині справа Верховним Судом не переглядається.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу