ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа №280/4172/20
адміністративне провадження №№К/9901/22045/21, К/9901/21592/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №280/4172/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури
про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора і Запорізької обласної прокуратури
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року
(головуючий суддя: Кисіль Р.В.)
і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року (головуючий суддя: Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення кадрової комісії №2 за №119 від 2 квітня 2020 року про неуспішне проходження прокурором другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області позивачем атестації у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснення повноваження прокурора;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Запорізької області №741-к від 29 квітня 2020 року про звільнення позивачки з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 18 травня 2020 року;
- поновити позивачку в органах прокуратури Запорізької області з 18 травня 2020 року;
- поновити позивачку на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області з 18 травня 2020 року;
- стягнути із Запорізької обласної прокуратури на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
Позов мотивований тим, що позивачка з 1997 року працювала в органах прокуратури. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - «Закон №113»), позивачка подала на ім`я Генерального прокурора заяву встановленого зразка про переведення її на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір пройти атестацію.
5 березня 2020 року позивачка неуспішно пройшла перший етап в рамках атестації прокурорів у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь з застосування закону, відповідності здійснення повноважень прокурора.
Зауважувала, що в день проведення тестування ОСОБА_1 мала незадовільний стан здоров`я та після повернення до міста Запоріжжя проходила стаціонарне лікування. До того ж, наполягала, що під час проходження нею тестування мала місце некоректна робота програмно-апаратного комплексу, на якому воно проводилось.
16 березня 2020 року на електронну пошту кадрової комісії була надіслана заява про надання можливості ознайомитися із результатами тестування, а також надання можливості пройти тестування повторно, з огляду на указані обставини. Проте, така заява ОСОБА_1 залишилась без відповіді й належного реагування з боку кадрової комісії.
Позивачка вважає рішення кадрової комісії №2 від 2 квітня 2020 року №119 і наказ прокурора Запорізької області від 29 квітня 2020 року №741к незаконним і протиправним. Зазначила, що оскаржувані рішення та наказ прийняті з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованими, прийняті з порушенням принципу рівності перед законом та безсторонності, містять ознаки дискримінації та непропорційності.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених трудових прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №119 від 2 квітня 2020 року про неуспішне проходження прокурором другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснення повноваження прокурора;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Запорізької області №741-к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 18 травня 2020 року;
- поновлено ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області з 19 травня 2020 року;
- стягнуто із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 19 травня 2020 року до 29 жовтня 2020 року в розмірі: 122320,86 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що значна кількість сформованих питань на іспиті у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, які розміщені за посиланням https://www.gp.gov.ua/userfiles/1_Pitannja_ostatoch_21_02_20(1).docx, а саме: 70% для кожного учасника, стосувалась кримінального права та кримінального процесу. Такий підхід, на переконання окружного суду, взагалі нівелює рівень професійності та компетентності тих прокурорів, які працюють на інших напрямках прокурорської діяльності.
Суд зауважив, що в органах прокуратури існує спеціалізація прокурорів, впровадження якої передбачено наказом Генерального прокурора України №15 від 19 січня 2017 року «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України». Проте, така спеціалізація при формуванні тестових питань для іспиту взагалі не врахована та не передбачена Порядком проходження прокурорами атестації. Отже, окружний суд дійшов висновку, що відсутність функціонального принципу та неврахування спеціалізації прокурорів при формуванні тестових запитань унеможливлює об`єктивність атестації та створює нерівні умови для працівників різних напрямів професійної діяльності органів прокуратури.
До того ж, судом встановлено, що для працівників Генеральної прокуратури на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону затверджено 6044 питання (за посиланням https://old.gp.gov.ua/userfiles/Pitannja_1510.docx), в той час як для працівників регіональних прокуратур 6606 питань.
Суд звернув також увагу, що створені умови проведення двох етапів атестації в один день засвідчують нерівність умов та становища, прокурора регіональної прокуратури, перед прокурорами Генеральної прокуратури, оскільки два етапи атестації проводились в один день, а не з проміжком в декілька днів чи навіть тижнів без можливості додаткової підготовки, як це було створено для прокурорів Генеральної прокуратури, значно збільшено кількість питань, що свідчить про дискримінаційний характер процедури атестації прокурорів регіональних прокуратур.
Також, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачами до суду не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивачка обіймала посаду, а тому дійшов висновку, що посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є безпідставними.
Доводи ж позивачки про її погане самопочуття та про некоректну роботу техніки окружний суд відхилив, зазначивши про їхню недоведеність належними та допустимими доказами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області з 19 травня 2020 року та в цій частині прийнято нову постанову, якою:
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області та органах прокуратури Запорізької області з 18 травня 2020 року.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи мотиви ухваленого рішення судом першої інстанції, апеляційний суд зауважив, що 16 березня 2020 року позивачкою на електрону адресу атестаційної комісії було направлено заяву про надання можливості повторно скласти іспит, з обґрунтуванням підстав, а саме: некоректної роботи програмно-апаратного комплексу та поганим самопочуттям останньої на час складання іспиту.
Проте, станом на 2 квітня 2021 року ця заява Другою атестаційною комісією розглянута не була та будь-які рішення з приводу останньої не приймались, як і не міститься на неї посилання у спірному рішенні. Так, на переконання колегії суддів апеляційного суду, невирішення питання щодо наявності чи відсутності обставин, зазначених в заяві позивачки від 16 березня 2020 року щодо технічного збою та поганого самопочуття під час тестування на засіданні Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, свідчить про не врахування відповідачем зазначених доводів при прийнятті оскаржуваного рішення.
Отже, апеляційний суд зазначив, що оскаржуване рішення кадрової комісії №2 за №119 від 2 квітня 2020 року про неуспішне проходження позивачкою атестації, прийняте суб`єктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Висновки ж окружного суду про відсутність ознак ліквідації, реорганізації чи скорочення штату органу, в якому працювала позивачка, та за таких обставин неможливість її звільнення за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» апеляційний суд розцінив як безпідставні, оскільки вони не мають правового значення для правильного вирішення цього спору.
До того ж, апеляційний суд скасував рішення окружного суду в частині поновлення позивачки в обласній прокуратурі, й зазначив, що вона має бути поновлена на посаді, з якої її було незаконно звільнено в силу правозастосування статті 235 КЗпП України.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора і Запорізька обласна прокуратура звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на них.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У липні 2021 року Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року в частині задоволення позову й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Офіс Генерального прокурора зазначив, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 2, 7, 9, 13, 16, 17, 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Зазначає, що оскаржуване позивачкою рішення кадрової комісії прийнято з підстав набрання нею за результатом проходження атестації у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснення повноваження прокурора 64 балів з 70 мінімально необхідних. Тобто, містить достатні підстави ухвалення кадровою комісією такого рішення.
До того ж, зазначив, що висновок окружного суду про відсутність ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів як причини незаконності звільнення позивача, скаржник вбачає необґрунтованим, адже підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади, зокрема, у регіональних прокуратурах, звільняються, відповідно, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Ця норма є спеціальною відносно інших нормативно-правових актів, а тому висновок судів, що для звільнення за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» має відбутись ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів є помилковим.
Офіс Генерального прокурора покликається також на неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №200/13482/19-а щодо того, що неподання заяви прокурором про переведення до Офісу Генерального прокурора і намір пройти атестацію є підставою для звільнення такого прокурора відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Верховним Судом ухвалою від 22 липня 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої й апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Запорізька обласна прокуратура свого відзиву на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора не надала. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримала 26 липня 2021 року.
У червні 2021 року Запорізька обласна прокуратура також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга Запорізької обласної прокуратури подана на підставі аналогічних доводів, як і скарга Офісу Генерального прокурора.
Верховним Судом ухвалою від 5 серпня 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
ОСОБА_1 і Офіс Генерального прокурора своїх відзивів на касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури не надали. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження представник ОСОБА_1 отримав 11 жовтня 2021 року, Офіс Генерального прокурора - 11 серпня 2021 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з вересня 1998 року позивачка працювала в органах прокуратури України, з 2005 року на прокурорських посадах. Станом на день видання оскаржуваного наказу працювала на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримки публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області, на яку була призначена наказом прокурора Запорізької області від 2 січня 2020 року №4-к.
На виконання вимог пункту 10 розділу ІІ Закону №113, за формою додатку 2 до Порядку №221 позивачка на ім`я Генерального прокурора 8 жовтня 2020 року подала заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Наказами Генерального прокурора від 7 лютого 2020 року №77 та №78 створені Перша та Друга кадрові комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, склад яких змінювався, зокрема, склад яких змінювався наказами Генерального прокурора від 27 лютого 2020 року №117 (лише друга комісія) та від 6 березня 2020 року №136 (в обох комісіях).
20 лютого 2020 року головою Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (відповідно до протоколу засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20 лютого 2020 року №1) був затверджений графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого позивачку було включено до 1 групи прокурорів, чий іспит був призначений на 5 березня 2020 року під номером 444.
Зазначеним графіком було визначено, що тестування має розпочатися о 9 год 30 хв і тривати до 11 год 10 хв. Тестуванню передувала реєстрація та інструктаж. Тестування відбувалось у місті Києві.
З повідомлення, наявного у цьому графіку, вбачається, що прокурори, які успішно пройшли перший етап атестації в той же день повинні пройти другий етап атестації, який для першої групи прокурорів повинен був розпочатися о 16 год 30 хв. Для успішного проходження першого етапу атестації необхідно було набрати кількість балів, яка дорівнює або є більшою ніж 70 балів.
21 лютого 2020 року на сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням https://www.gp.gov.ua/userfiles/1_Pitannja_ostatoch_21_02_20(1).docx був розміщений Перелік тестових питань для іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та відповіді на тестові питання.
5 березня 2020 року позивачка проходила перший етап атестації, а саме: тестування на знання та уміння у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за наслідками якого набрала 64 бали з необхідних для успішного проходження першого етапу 70 та більше балів. Зазначений факт був зафіксований у відомості про результати тестування В5-10.
Зі змісту зазначеної відомості вбачається, що її підписано головою та секретарем Другої кадрової комісії, будь-яких зауважень щодо роботи програмно-апаратного комплексу відомість не містить.
Відповідно, до другого етапу атестації позивачку не було допущено.
В період з 10 березня 2020 року до 30 березня 2020 року позивачка проходила лікування в стаціонарі КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради.
16 березня 2020 року позивачкою на адресу Першої кадрової комісії був надісланий електронний лист із заявою про надання можливості повторно скласти іспит, обґрунтованою некоректною роботою програмно-апаратного комплексу та поганим самопочуттям позивачки на час складання іспиту.
2 квітня 2020 року Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур було проведене засідання (протокол №4), пунктом 1 порядку денного якого було питання про ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали менше 70 балів.
В протоколі №4 зазначено, що Другою кадровою комісією з атестації регіональних прокуратур сформовано списки осіб, які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали менше 70 балів (додаток №1 до протоколів №1 від 3 березня 2020 року та №2 від 5 березня 2020 року). Станом на 2 квітня 2020 року заяви за результатами проходження вказаного тестування від прокурорів згідно з переліком (додаток №1 до цього протоколу) до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур не надходили. За відсутності таких заяв може бути прийняте рішення про неуспішне проходження атестації. Також під час проведення тестування звернень від вказаних осіб до робочої групи та до членів комісії не було, відповідні акти не складалися.
Рішенням другої кадрової комісії від 2 квітня 2020 року №119 вирішено, що позивачка не допускається до проходження наступних етапів атестації, у зв`язку із чим ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
29 квітня 2020 року прокурором Запорізької області був виданий наказ №741к про звільнення позивачки з посади та з органів прокуратури Запорізької області.
В період з 31 березня 2020 року до 17 травня 2020 року позивачка перебувала у щорічній відпустці.
18 травня 2020 року при виході на роботу позивачці був оголошений наказ прокурора області від 29 квітня 2020 року №741к про звільнення з посади та з органів прокуратури Запорізької області.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом статей 2, 5-1 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон»).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону визначено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.
Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ.
За текстом Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.