1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 824/3161/14-а

адміністративне провадження № К/9901/33093/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Уханенка С.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, Міністерства юстиції України, третя особа на стороні позивача Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (у складі складі колегії суддів: головуючого судді Дембіцького П.Д., суддів Левицького В.К., Анісімова О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М., суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.) у справі №824/3161/14-а,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління;

поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління або на рівнозначній посаді в МВС України;

стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України та його територіального органу - УМВС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

зобов`язати Міністерство юстиції України видалити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади, відомості про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваний наказ прийнятий всупереч Конституції України, оскільки порушив не лише право на працю та доступ до державної служби, а також наклав на нього заборону обіймати протягом 10 років посади щодо яких здійснюється очищення влади; відповідачем, ні будь-яким іншим органом не було вжито жодних дій по встановленню його вини, оскільки не проводилось жодних перевірок на факт відповідності критеріям звільнення за Законом України "Про очищення влади"; позивач вказував, що проходив службу в органах внутрішніх справ із 1992 року, пройшов службовий зріст до полковника міліції, має 23 роки вислуги років, багаторазово відзначений, нагороджений почесними знаками, медалями, заохочувався почесними грамотами, винагородами тощо.

3. Крім того, позивач зазначав, що його звільнено в період настання тимчасової непрацездатності, оскільки в період з 18 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року перебував на стаціонарному лікування, а звільнення з посади на підставі положень Закону України "Про очищення влади" є порушенням вимог міжнародних норм, а також практики Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права України, що обґрунтовує протиправність такого звільнення тощо.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ від 27.10.2014 року № 2239 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

Поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 28 жовтня 2014 року.

Стягнуто з Управління МВС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2014 року по 01 липня 2020 року у сумі 626783,54 грн.

Рішення в частині поновлення полковника міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним, із врахуванням чого, а також беручи до уваги вимоги частини 1 статті 235 КЗпП України, позивача необхідно поновити на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 28 жовтня 2014 року.

6. Водночас, суд першої інстанції вказував, що позовна вимога позивача про поновлення його на рівнозначній посаді в МВС України є безпідставною та задоволенню не підлягає, належним органом відповідальним за виплату заробітної плати позивача є Управління МВС України в Чернівецькій області, з якого його було звільнено, а тому позовна вимога щодо стягнення з Міністерства внутрішніх справ України середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставною та не підлягає задоволенню.

7. Суд першої інстанції також зазначав, що Законом України "Про очищення влади" та Положенням № 1704/5 не передбачено відкликання відомостей про застосування заборони та суб`єктів, які б могли відкликати такі відомості, натомість передбачено, що у випадку надходження до Реєстратора - Міністерства юстиції України, відповідного судового рішення, яке набрало законної сили відомості про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною 3 або 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади", вилучаються з Реєстру, а тому в цій частині позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

8. Суд апеляційної інстанції також зазначав, що так як в матеріалах справи міститься довідка № 1070 від 17.03.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника УМВС - начальника слідчого управління, зі змісту якої видно, що позивачу нараховано заробітну плату за серпень 2014 року в розмірі 9207,57 грн, за вересень 2014 року 9227,06 грн. (разом - 18434,63 грн.), загальна кількість календарних днів, за які нараховано грошове забезпечення - 61 календарних днів; то таким чином суд першої інстанції правильно стягнув з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 28.10.2014 по 01.07.2020 в сумі 626 783,54 грн., (302,21 грн/день*2074 календарних днів).

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

9. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник зазначає, що під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №420/6852/18 відповідно до якої установлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

11. Також, касатор звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги правові позиції Верховного Суду, що містяться у постановах від 24 січня 2018 року у справі №815/6284/13 та від 04 квітня 2019 року у справі №П/811/1429/16 зокрема щодо обов`язку суду вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, у разі ухвалення рішення про поновлення на роботі.

12. Обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що у підготовчих засіданнях судами відхилено клопотання позивача про залучення до участі в адміністративній справі співвідповідачами (відповідачами) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України для вирішення його уточнених позовних вимог про розгляд питання керівництвом Національної поліції та її територіального органу в Чернівецькій області щодо поновлення його на службі з призначенням на посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, а також не надано належної оцінки його письмовим доказам - двом довідкам про грошове забезпечення у період 2014-2020 рр. начальника слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області та Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, що, на думку скаржника, мають значення для правильного вирішення справи в частині визначення загальної суми середнього заробітку, яку необхідно стягнути за час вимушеного прогулу. Також, судом апеляційної інстанції не досліджено та не надано оцінки додатковим письмовим доказам - двом листам (відповідям) Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 24 липня 2020 року №Ст/82 та від 17 серпня 2020 року №Ст/96.

13. Від Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшли пояснення, в яких співвідповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року в частині задоволений позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

ІІ. РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 03 грудня 2020 року.

15. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2020 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 824/3161/14-а.

16. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №824/3161/14-а.

17. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року задоволено заяву судді Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід, відведено суддю Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді справи № 824/3161/14-а та передано матеріали касаційної скарги до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

18. Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.07.2021 №1270/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 824/3161/14-а (номер провадження К/9901/33093/20).

19. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Уханенко С.А.

20. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.08.2022 дану справу прийнято зазначеною колегією суддів та призначено до попереднього розгляду

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах начальницького складу, зокрема з 23 грудня 1992 року по 27 жовнтя 2014 року в УМВС України в Чернівецькій області.

22. Наказом Міністра внутрішніх справ України від 28.12.2012 № 1154 о/с призначено підполковника міліції ОСОБА_1 першим заступником начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальником слідчого управління.

23. Наказом Міністра внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 о/с відповідно до п. п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із поставленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2020 року слідує, що касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

26. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

28. Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник вказує, зокрема, що у підготовчих засіданнях судами відхилено клопотання позивача про залучення до участі в адміністративній справі співвідповідачами (відповідачами) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України для вирішення його уточнених позовних вимог про розгляд питання керівництвом Національної поліції та її територіального органу в Чернівецькій області щодо поновлення його на службі з призначенням на посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

29. Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

30. Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

31. Матеріалами даної справи підтверджується, що 07 травня 2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог та залучення до участі у справі співвідповідачів, в якій позивач просив:

залучити до участі в справі Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - начальника слідчого управління;

стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України та його територіального органу - УМВС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання;

зобов`язати Міністерство юстиції України видалити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади, відомості про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

32. В обґрунтування поданої заяви, позивач, зокрема, вказував, що у зв`язку із незаконним звільненням на підставі Закону України «Про очищення влади» був позбавлений можливості реалізувати у встановлені законодавством строки конституційне право щодо працевлаштування в органах Національної поліції на рівнозначній посаді з подальшим проходженням служби у відповідності до процедури, передбаченої перехідними та прикінцевими положеннями Закону України «Про національну поліцію»; позивач зазначав, що відповідає загальним умовам вступу на службу в поліції, а тому у вказаній заяві заявив бажання проходити службу в поліції і дав згоду про призначення на посаду заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, яка рівнозначна посаді, яку позивач займав до незаконного звільнення тощо.

33. Усними ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, занесеними до протоколу судового засідання від 07.05.2020, повернуто заяву позивача про уточнення позовних вимог без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі в справі як співвідповідачів (відповідачів) ГУНП в Чернівецькій області та Національну поліцію України.

34. За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

35. Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

36. Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

37. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

38. Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.


................
Перейти до повного тексту