ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/11991/17
адміністративне провадження № К/9901/25436/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді - Губська Л.В., Епель О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіком» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіком» (далі - ТОВ «Мобіком») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11 вересня 2017 року: №0007421401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 398 494 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 318795 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 79699 грн); №0007431401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 501600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно відображено господарські операції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Основа Зв`язок» (далі - ТОВ «Базис Основа Зв`язок»), що підтверджується відповідними договорами, розрахунками, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, відтак прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 рoку №0007421401 та №0007431401. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Мобіком», сплачений судовий збір у розмірі 13501,41 грн за подання позовної заяви та у розмірі 20 252,12 грн за подання апеляційної скарги, що разом складає 33753,53 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови не враховано висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2020 року (справа №826/5743/14), від 10 квітня 2020 року (справа №823/1389/16), 24 березня 2020 року (справа №260/410/19), від 3 березня 2020 року (справа №140/2715/18), від 25 січня 2019 року (справа №825/1733/17), від 2 квітня 2019 року (справа №826/14331/13-а), від 23 січня 2018 року (справа №826/7047/13-а), від 27 березня 2018 року (справа №2а-1670/5096/12), від 30 січня 2018 року (справа №2а-0870/6083/11), від 18 березня 2020 року (справа №804/708/16).
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; оскарження судового рішення з підстави, передбаченою частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ТОВ «Мобіком», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Мобіком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено Акт №358/26-15-14-01-05/32776335 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 501600 грн та заниження податку на прибуток у сумі 318795 грн, у тому числі за 2014 рік 318795 грн.
На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві 11 вересня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0007421401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 398 494 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 318795 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 79699 грн);
№0007431401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 501600 грн.
Позивач, вважаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 року №0007421401 та №0007431401 є безпідставними та прийнятими з порушенням норм податкового законодавства, звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі - Закон № 996-ХIV).
Частиною першою статті 9 Закону №996-ХIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Мобіком» було створено у 2003 році для побудови власної волоконно-оптичної мережі в місті Києві. Основними напрямками діяльності підприємства є надання в оренду високошвидкісних каналів зв`язку (з ресурсів власної оптоволоконної мережі), передача даних і надання доступу до мережі Інтернет.
Мережі ТОВ «Мобіком» забезпечують можливість використання різноманітних прикладних задач. Зокрема, конференц - зв`язок між територіально відокремленими установами або офісами, Інтернет - телефонію, стабільну спільну роботу з віддаленими базами даних, автоматизованими системами управління, бухгалтерськими і складськими програмами.
Станом на момент здійснення взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Базис Основа Зв`язок» послугами ТОВ «Мобіком» користувалися провідні банки України, головні телеканали і комерційні організації, які відповідальні за їх технічний супровід, а також численні комерційні організації, тобто мало велику кількість клієнтів, серед інших ПРАТ «Київстар», ПРАТ «МТС».
Як зазначено в Акті перевірки, між ТОВ «Мобіком» (Контент-провайдер) та ТОВ «Базис Основа Зв`язок» (Субконтент-провайдер) 29 грудня 2011 року було укладено Договір про надання послуг №2912/1, відповідно до умов якого контрагент позивача надає позивачу послуги із забезпечення технічної можливості доступу до Контенту/Контент- послуг Користувачам мережі Оператора (за їх Запитами). Перелік і опис послуг наведені в додатках до вказаного Договору.
Спору щодо самого змісту договору сторони не ставлять.
В подальшому, протягом 2011-2013 років між ТОВ «Мобіком» (Контент-провайдер) та ТОВ «Базис Основа Зв`язок» (Субконтент-провайдер) було укладено ряд додаткових угод до Договору про надання послуг від 29 грудня 2011 року №2912/1, предметом яких було надання Контент-послуг Субконтент-провайдером (ТОВ «Базис Основа Зв`язок») різним операторам, зокрема, як вказує у позовній заяві позивач - ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна».
Крім того, згідно Акта перевірки, між ТОВ «Мобіком» (Замовник) та ТОВ «Базис Основа Зв`язок» (Виконавцем) 30 квітня 2013 року було укладено Договір про надання послуг №130501, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язувався надавати Замовнику обрані останнім телекомунікаційні послуги/послугу мережі Інтернет, а Замовник зобов`язувався приймати та оплачувати такі послуги на умовах цього Договору.
В подальшому, додатками №1 та №2 до Договору про надання послуг від 30 квітня 2013 року №130501 ТОВ «Мобіком» (Замовник) та ТОВ «Базис Основа Зв`язок» (Виконавець) погодили порядок та основні умови надання послуг Виконавцем, а саме: організацію Виконавцем каналу зв`язку (із виділенням ір-адрес), забезпечення Виконавцем прийому/передачі інформації Замовником та технічна підтримка Замовника, були погоджені технічні характеристики каналу зв`язку, точку підключення, операційну систему, що використовується Замовником для роботи, та інше.