ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа №380/1542/21
адміністративне провадження № К/9901/42898/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/1542/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, постановлену у складі Пліша М.А. , суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1, відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.07.2019;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, за період з 01.01.2014 по 31.07.2019 з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в неналежному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 26.06.2017 та за період з 01.12.2018 по 31.07.2019 ОСОБА_1 ;
- зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 26.06.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року та в період з 01.12.2018 по 31.07.2019 з встановленням базового місяця - березень 2018 року;
- зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 повернуто з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважав, що її підписано неуповноваженою особою, адже доданий до скарги наказ від 06.09.2021 №266-ВВ, відповідно до якого на ОСОБА_3 покладені обов`язки командира ВЧ НОМЕР_1, видано ОСОБА_4 - виконуючим обов`язки начальника 7 прикордонного загону. Водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру керівником ВЧ НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , а до апеляційної скарги не додані докази, на якій підставі ОСОБА_3 виконує його обов`язки.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що копію вказаного наказу засвідчував старший лейтенант Наморов, повноваження якого на вчинення таких дій також не підтверджено документально.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про неправильне засвідчення копії наказу від 06.09.2021 №266-ВВ є безпідставним, адже суд апеляційної інстанції «не врахував наявність діловодства у військовій частині та наділення його [старшого лейтенанта Наморова] правом завіряти копії документів».