ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 600/5478/21-а
адміністративне провадження № К/990/9651/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №600/5478/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької обласної прокуратури
про стягнення вихідної допомоги
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року (головуючий суддя: Левицький В.К.)
і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Залімський І.Г., Сушко О.О.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Чернівецької обласної прокуратури, у якому просив суд:
- стягнути з відповідача у його користь вихідну допомогу, яку слід виплатити працівнику у зв`язку зі звільненням, у розмірі: 30660,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що у день звільнення відповідач не виплатив йому вихідну допомогу, передбачену статтею 44 Кодексу законів про працю України, у розмірі не менше середньомісячної заробітної плати, що складає 30660,01 грн.
Одночасно з цим, ОСОБА_1 просив поновити йому строк звернення до суду.
18 листопада 2021 року Чернівецький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду і залишив позовну заяву без руху.
Суд виходив із того, що на позовні вимоги ОСОБА_1 поширюється місячний строк для звернення до суду і такий строк був ним пропущений без поважних причин.
30 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву для усунення недоліків, у якій зазначав, що за правилами частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України для звернення до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги відповідний строк нічим не обмежений.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, і підстави для його поновлення відсутні.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, у квітні 2022 року ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Скаржник стверджує, що на підставі частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України він не був обмежений строками звернення до суду. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск ним процесуального строку і безпідставно застосували частину п`яту статті 122 КАС України.
У червні 2022 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому, повторюючи аргументи й висновки судів попередніх інстанцій, просить скаргу позивача залишити без задоволення.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, і підстави для його поновлення відсутні.
Верховний Суд не може погодитися з указаним висновком і вважає його помилковим з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.