ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 813/4569/15
адміністративне провадження № К/990/10459/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Югової А.О.,
представника Відповідача: Середяка Б.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (суддя Грень Н.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року (головуючий суддя Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед»
до Головного управління ДПС у Львівській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (надалі також - Позивач, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед») звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС; надалі також - Відповідач, скаржник) від 31 березня 2015 року №0000312200 та №0000322200.
Обґрунтовуючи позовну заяву Позивач посилався на безпідставність висновків Відповідача щодо порушення Позивачем положень податкового законодавства та формування показників податкового обліку за результатами господарських операцій з контрагентами (ПП «Лусака», ТОВ «МГ-Віда» (ТОВ «СВ_Прайм»), ТОВ «Трейд Ком.ін.», ТОВ «Митра-Хатей», ТОВ «Семикс», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Крістал-Торг», ТОВ «Мірра-Торг», ТОВ «Айтерс», ТОВ «Фростейдінг груп», ПП «Гелосстар», а також ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Транстехдніпро», ПП «Агромашзавод», ТОВ «Імпексбуд»), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2015 року №0000312200 та №0000322200.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість віднесення Позивачем до складу доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, отриманих доходів за результатами господарських операцій з реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки контрагентам-покупцям (ПП «Лусака», ТОВ «МГ-Віда» (ТОВ «СВ_Прайм»), ТОВ «Трейд Ком.ін.», ТОВ «Митра-Хатей», ТОВ «Семикс», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Крістал-Торг», ТОВ «Мірра-Торг», ТОВ «Айтерс», ТОВ «Фростейдінг груп», ПП «Гелосстар»), адже такі операції мали товарний характер й призвели до реальних змін майнового стану Позивача. Реальний характер мали й операції з купівлі Позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Транстехдніпро», ПП «Агромашзавод», ТОВ «Імпексбуд», що доводить обґрунтованість формування витрат та складу податкового кредиту за наслідками таких відносин, до того ж, враховуючи, що запчастини зараховані на баланс й використані для ремонту техніки, яка безпосередньо експлуатується Позивачем, посилання Відповідача на безпідставне віднесення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) витрат, пов`язаних з придбанням запчастин, суд визнав таким, що не заслуговує на увагу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд зробив висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовані судом першої інстанції безпідставно, оскільки встановлені у акті перевірки обставини свідчать про порушення Позивачем вимог податкового законодавства й, як наслідок, заниження відповідних грошових зобов`язань.
Постановою Верховного Суду від 2 грудня 2021 року скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив про те, що здійснивши переоцінку встановлених у цій справі обставин апеляційним судом не вказано у чому ж саме припустився помилки суд першої інстанції вирішуючи адміністративний позов.
Щодо вирішення обґрунтованості відображення у бухгалтерському обліку наслідків господарських операцій Позивача з контрагентами ПП «Лусака», ТОВ «МГ-Віда» (ТОВ «СВ_Прайм»), ТОВ «Трейд Ком.ін.», ТОВ «Митра-Хатей», ТОВ «Семикс», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Крістал-Торг», ТОВ «Мірра-Торг», ТОВ «Айтерс», ТОВ «Фростейдінг груп», ПП «Гелосстар» Суд вказав на те, що апеляційним судом не здійснено перевірку правильності формування Позивачем доходів за спірними операціями, натомість помилково застосовано норми Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), які регламентують порядок формування витрат.
В частині спірних правовідносин щодо формування Позивачем сум податкових вигод за наслідками відносин із ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Транстехдніпро», ПП «Агромашзавод», ТОВ «Імпексбуд» суд касаційної інстанції зазначив про те, що апеляційним судом не наведено обґрунтованих мотивів, з посиланням на конкретні умови передачі товарно-матеріальних цінностей Позивачу, обставини їх переміщення і доставки, завантаження (розвантаження), умови переходу права власності, передачі тощо, а також норми законодавства, за яких такі обставини спростовували б висновки суду першої інстанції та беззаперечно свідчили про невиконання контрагентами своїх зобов`язань, тому висновки суду апеляційної інстанції не можна визнати повними, всебічними та обґрунтованими.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року.
Ухвалюючи це рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення Позивачем відповідних договорів із контрагентами, набуття Позивачем товару у своїх постачальників у встановленому порядку, його поставка контрагентам, тобто, використання такого товару у власній господарській діяльності. Доказів отримання Позивачем внаслідок виконання операцій постачання продукції безповоротної фінансової допомоги Відповідачем суду не надано. Щодо включення до витрат вартості списаних запчастин, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що взаємозв`язок витрат на придбання запчастин із господарською діяльністю ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» підтверджується використанням цих запчастин для техніки, яка задіяна Позивачем у сільськогосподарському виробництві. За наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що стверджувані Відповідачем факти безтоварності операцій ним не доведені і ґрунтуються на припущеннях, неповноті отриманої Відповідачем інформації, без врахування фактичних обставин операцій та первинної документації Позивача.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає про необґрунтованість доводів скаржника та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач в обґрунтування підстав для касаційного оскарження насамперед посилається на пункт 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції права Відповідача на участь у розгляді справи у судовому засіданні, оскільки апеляційним судом ухвалено оскаржуване рішення за відсутності апелянта (Відповідача) не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Акцентує, що апеляційним судом безпідставно зазначено в оскаржуваному судовому рішенні про його ухвалення за належного повідомлення про судовий розгляд Відповідача, позаяк у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд» по справі №813/4569/15 відсутній текст повістки, надісланої ГУ ДПС у Львівській області про виклик у судове засідання 17 березня 2022 року.
Оскільки документальне підтвердження щодо належного повідомлення Відповідача або його представника про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутнє та враховуючи клопотання Відповідача щодо участі у розгляді цієї справи, вважає, що у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для розгляду справи без участі Відповідача.
Також, як на підставу для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, а саме, судом апеляційної інстанції не досліджено (не надано оцінки) зібраним у справі апелянтом доказам (вирокам у кримінальних справах) щодо фіктивності контрагентів Позивача, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач також посилається й на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України наполягаючи на тому, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано норми права (пункти 135.1, 135.2 статті 135, пункти 198.3, 198.6 статті 198 ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України у постанові від 22 листопада 2016 року у справі №21-2430а16, Верховним Судом у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18 щодо недостовірності первинних бухгалтерських документів, виписаних фіктивними контрагентами, що встановлено у вироках судів, та неможливості їх бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку; а також застосовано норми права (пункти 198.3, 198.6 статті 198 ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №540/2501/18, а саме, щодо обов`язковості надання всіх документів, що випливають з умов договору задля підтвердження реальності господарських операцій.
Посилаючись на частину п`яту статті 353 КАС України скаржник наполягає на тому, що судом апеляційної інстанції не встановлено фактичних обставин щодо перевірки правильності формування Позивачем доходів на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку, перевезення та прийняття запчастин, що мають значення для справи, стверджуючи про невиконання апеляційним судом вказівок суду касаційної інстанції під час здійснення нового розгляду справи.
Скаржник зазначає, що 21 січня 2022 року ним було подано суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи копії вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року по справі №639/5845/15-к (провадження №1-кп/639/338/15), у якій фігурує, зокрема, контрагент Позивача ТОК «Крістал Торг», а також клопотання про витребування у Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська копії вироку від 16 червня 2017 року по справі №201/8082/16-к (провадження №1-кп/201/11/2017) щодо контрагента ТОВ «Транстехдніпро», оскільки Відповідачу було відмовлено у його видачі (лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2021 року №ОДВ-38641/2021). Однак, постановляючи ухвалу від 8 лютого 2022 року про призначення справи до розгляду апеляційним судом залишено подані клопотання скаржника без вирішення. Водночас, копії цих вироків, виготовлені з Єдиного реєстру судових рішень, додавались скаржником до матеріалів справи під час касаційного перегляду цієї справи, відтак мали б бути враховані судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті.
Відповідач наполягає на нереальності спірних операцій Позивача, оскільки такі не відповідають їх дійсному економічному змісту та підтверджуються відсутністю необхідної документації щодо оформлення цих операцій, узгодженої сторонами цих операцій та укладеними договорами, тому мають виключну спрямованість на отримання неправомірної податкової вигоди.
2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Позивач наполягає на безпідставності доводів щодо урахування у цій справі обставин, встановлених у вироці Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року по справі №639/5845/15-к, оскільки ці обставини не стосуються операцій Позивача та ТОВ «Крістал Торг», які відбувались в січні-лютому 2014 року. Крім того скаржником не обґрунтовано причин подання у межах цієї справи вказаного вироку вперше на стадії касаційного перегляду справи.
Щодо вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 червня 2017 року по справі №201/8082/16-к зазначає про те, що цим вироком засуджено осіб, які не є посадовими особами ТОВ «Транстех-Дніпро», тому й відповідні посилання скаржника є безпідставними.