ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 460/12626/21
адміністративне провадження № К/990/12298/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №460/12626/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України
про визнання дій протиправними, стягнення компенсації та моральних збитків
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року (головуючий суддя: Махаринець Д.Є.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року (головуючий суддя: Обрізко І.М., судді: Нос С.П., Онишкевич Т.В.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Державної казначейської служби України, у якому просила суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй компенсації та інфляційний втрат;
- стягнути з відповідача на її користь компенсацію у розмірі: 72484,94 грн, інфляційні втрати у сумі: 311492,00 грн та моральні збитки у розмірі: 1000000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликалася на тривалу невиплату відповідачем коштів за рішенням суду та норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Вказувала, що листом від 16 грудня 2020 року відповідач відмовив їй у виплаті відповідних коштів.
Одночасно з цим, ОСОБА_1 просила поновити їй строк звернення до суду. Поважність причин пропуску процесуального строку мотивувала перебуванням на амбулаторному лікуванні та поверненням первісної позовної заяви, поданої після закінчення лікування.
Також ОСОБА_1 просила суд звільнити її від сплати судового збору. Вказувала, що має пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, тому на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати цього збору.
13 вересня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позову без руху. Суд виходив з того, що на позивачку не поширюється дія пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас суд указав, що позов поданий з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без заяви про його поновлення і без доказів поважності причин пропуску.
На основі цього суд установив ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви й указав, що їх слід усунути у спосіб, який передбачає подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору або доказів звільнення від оплати судовим збором відповідно до закону.
22 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення для усунення недоліків, які слугували підставою для залишення позову без руху. Вказувала, що має пільги зі сплати судового збору, а строк звернення до суду пропустила з поважних причин.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року, позовну заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанцій виходив з того, що ОСОБА_1 не усунула недоліки, указані в ухвалі про залишення позову без руху.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, у травні 2022 року ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку.
Позивачка просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.
Скаржниця стверджує, що посвідчення серії № НОМЕР_1 від 30 грудня 2006 року підтверджує її статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та поширення на неї дії пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тож вона не повинна сплачувати судовий збір. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували цю норму Закону й дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 9 червня 2022 року.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Залишаючи без руху й надалі повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що докази, надані ОСОБА_2 , не підтверджують наявності у неї відповідного статусу, який за приписами пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Верховний Суд не може погодитися з цим висновком і вважає його помилковим з огляду на таке.
Пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно зі статтею 4 указаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.