ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/5247/20
адміністративне провадження № К/9901/38858/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №160/5247/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «З іноземними інвестиціями «Лідерпартс Україна» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мельника В.В., суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «З іноземними інвестиціями «Лідерпартс Україна» (далі - позивач, ТОВ «З іноземними інвестиціями «Лідерпартс Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправною і скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2019 №148285.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області від 21.11.2019 №148285 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за перевезення вантажу, який перевищує встановлені норми для великогабаритного та великовагового вантажу. Однак позивач уважає, що накладення штрафу на позивача за порушення, встановлені під час перевірки транспортного засобу MAN (номерний знак НОМЕР_1 ), разом з напівпричепом TAD Classic 30-3 (номерний знак НОМЕР_2 ), є необґрунтованим, оскільки зазначений транспортний засіб на підставі договору оренди переданий ПП «Компанія Лінк», яке і здійснювало експлуатацію зазначеного транспортного засобу під час виявленого порушення.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 позовну заяву задоволено повністю.
4. Не погоджуючись зі судовим рішенням, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: документу про сплату судового збору в розмірі 3153 грн; заяви з належним обґрунтуванням, підтвердженим достатніми доказами, щодо наявності підстав для представництва у цій справі заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
6. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2021 повернув апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020.
7. Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у цій справі підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
8. Так, судом апеляційної інстанції установлено, що неподання Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та/або Державною службою України з безпеки на транспорті апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції обумовлене відсутністю коштів на сплату судового збору для її подання. Водночас, на думку суду апеляційної інстанції, факт відсутності достатніх коштів для оплати судового збору сам по собі не може вважатися достатньою підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави від імені відповідного суб`єкта. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду за захистом інтересів держави і не має замінювати компетентний орган, який бажає захищати інтереси держави.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Не погодившись з ухвалою апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. У доводах касаційної скарги скаржник указує, що в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 в справі №912/2385/18, від 15.10.2019 в справі №903/129/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 02.04.2020 в справі №645/7199/18 (щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави), від 02.12.2020 в справі №0440/6739/18 (про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у разі неможливості сплати судового збору уповноваженим органом).
11. Скаржник також зазначає, що в апеляційній скарзі були доведені підстави звернення заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до суду в інтересах держави.
12. Як на підставу для необхідності застосування представницьких повноважень, прокурор в апеляційній скарзі зазначив про нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті та Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки належного захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважені органи, знаючи про наявність цих порушень, не вжили заходів щодо апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020, що свідчить про невиконання ними покладених обов`язків із захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором інтересів держави у вказаній справі, шляхом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
13. Також касаційна скарга обґрунтована тим, що прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме: попередньо, до звернення до суду з позовом, фактично повідомлено уповноважений орган про порушення інтересів держави, чим надано цьому органу можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави у належний спосіб.
14. Скаржник також наголошує, що суд апеляційної інстанції, у порушення статей 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не врахував, що відсутність в уповноваженого органу можливості сплатити судовий збір за подання до суду позову (заяви, скарги) свідчить про неналежне здійснення ним захисту інтересів держави, а тому прокурор набуває процесуальної дієздатності звернутися до суду з позовом в інтересах держави. Відсутність в матеріалах справи доказів звернення суб`єктів владних повноважень із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення, зменшення його розміру додатково підтверджує той факт, що уповноважені органи свідомо усунулися від обов`язку захисту інтересів держави у належний процесуальний спосіб.
15. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Суду 27.10.2021.
16. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
17. Ухвалою Суду від 20.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2021 в справі №160/5247/20.
18. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
21. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
22. Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
23. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
24. Частиною першою статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
25. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
26. Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
27. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.