ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 200/3220/20
адміністративне провадження № К/9901/330/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (головуючий суддя: Аляб`єв І.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (колегія суддів: Гайдар А.В., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі №200/3220/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Сіверсько-Донецьке басейне управління водних ресурсів, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У березні 2020 року ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі-позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі відповідач, ОФІС ВПП), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року №0000185413 на суму 915 336,73 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №200/3220/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13 березня 2020 року №0000185413.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13730,10 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що податковий орган здійснив суперечливі висновки щодо використання свердловини №16. Суд указав, що податковим органом як у висновках акту так і протягом розгляду справи у суді, не доведено належними та допустимими доказами, що позивач при експлуатації свердловин №16 та №29 використовував воду у господарській діяльності, тобто даний обсяг води повинен оподатковуватись рентною платою. Натомість, звільнення позивача від рентної плати відповідно до вимог п. п. 255.4.7. ПК України підтверджується висновками ДРГП "Донецькгеологія" від 2003 року та від 17.12.2019. Суд указав, що в разі необхідності отримання відповідного дозволу, порушенням є не заниження податкових зобов`язань, а використання води без належного дозволу.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції установлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у спірний період здійснював водокористування на підставі дозволу від 31 березня 2015 року №УКР-ДОН-5923 та дозволу від 01 березня 2017 року №УКР-ДОН-6205, у тому числі шляхом використання свердловин №16 та №29.
Відповідно до актів, складених позивачем, свердловину №29 переведено в режим відкачки води в річку К.Торець з 06 березня 2017 року і повернуто в систему питного водопостачання 28 липня 2018 року. Свердловина №16 переведена в режим відкачки води в річку К. Торець 27 жовтня 2016 року. Указане переведення здійснювалося шляхом встановлення секційних перегородок. Такі перегородки, згідно планів-схем відповідних свердловин, встановлені після лічильника води, тому, вся скинута вода обліковувалась у відповідних лічильниках.
За результатами документальної планової перевірки, відповідачем складено акт від 07 лютого 2020 року №10/28-10-54-13-07/05763599.
Відповідно до висновків акту податковим органом виявлено неповне включення об`ємів використаної води до оподаткування рентною платою за спеціальне водокористування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року. Це сталося внаслідок переведення свердловин №16 (технічна вода) та №29 (питна вода) у режим відкачування води на скидання в річку К. Торець. На підставі висновків акта винесено податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року N 0000185413, яким позивачу донараховано податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне водокористування на суму 732 269,38 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 183067, 35 грн.
Звільнення позивача від рентної плати відповідно до вимог п. п. 255.4.7. ПК України підтверджується висновками ДРГП "Донецькгеологія" від 2003 року та від 17.12.2019 (т. 1 арк. справи 162-174).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Офіс великих платників податків ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідач на обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 255.1, п. 255.3, пп. 255.4.7, п. 255.4, пп. 255.5.2 п. 255.5, пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПК України.
Скаржник уважає, що судами не враховано, що згідно з нормами Водного кодексу України використання води поєднує в собі процес її вилучення та подальше використання для необхідних умов суб`єкту господарювання. Тобто спеціальне використання води суб`єктами господарювання здійснюється на підставі дозволу, в якому вказується призначення водокористування та включає в себе процес вилучення води за спеціальним призначенням, зазначеним в дозволі, з подальшим її використанням. Уважає, що чинними нормами ПК України не передбачено звільнення від обов`язку зі сплати рентної плати в зв`язку з використанням добутих обсягів води не за призначенням, що визначені в дозволах.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що нормами діючого законодавства чітко передбачено, що підставою для обчислення та справляння рентної плати за спеціальне використання води є саме факт здійснення такого використання в цілях, зазначених в дозволі. Однак вилучення підземної води з надр для усунення шкідливості дії вод не є таким спеціальним водокористуванням. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 25.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Не належить до спеціального водокористування усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення).
Відповідно до пункту 255.4. статті 255 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне використання води не справляється за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар`єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами.
Колегія суддів указує, що Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року N 321.
Аналізуючи наведений нормативний акт убачається, що ним унормовані питання дозволу на використання води, яке вважається спеціальним. Питання щодо дозвільної процедури усунення шкідливої дії вод відповідним Порядком не унормовано.
Відповідно до п. п. 255.1. ст. 255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів.