ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 0740/757/18
адміністративне провадження № К/9901/28758/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадр Транспорт» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 (головуючий суддя: Шевчук С.М., Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі №0740/757/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадр Транспорт» до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадр Транспорт» (далі - ТОВ «Квадр Транспорт» або позивач) звернулося з позовом до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправним і скасувати рішення №27 ІІ сесії VII скликання Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 05.06.2018 «Про скасування рішення №6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12 травня 2016 року», яким було передано позивачу на умовах оренди земельну ділянку площею 0,3073 га за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Баранинці, мкрн. «Табла-2».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), подала апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2019, і ухвалено нове про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 України у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, і залишити без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 6 V сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 12.05.2016 було вирішено укласти з ТОВ «Квадр Транспорт» договір оренди земельної ділянки строком на 15 років на земельну ділянку площею 0,3073 га (кадастровий номер 2124880301:03:017:0193), що розташована в селі Баранинці Ужгородського району, мікрорайон «Табла - 2», для розташування проїзду та зеленої зони для обслуговування прилеглої автостоянки та мийки вантажного автотранспорту.
На підставі зазначеного рішення, 30.08.2016 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки.
Проте згодом рішенням № 27 II сесії VII скликання Баранинської сільської ради від 05.06.2018 було скасовано попереднє рішення сільської ради №6 від 12.05.2016 про намір укласти з ТОВ «Квадр Транспорт» договір оренди земельної ділянки.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих прав заперечують проти їх зміни чи припинення. Отже з огляду на те, що між сторонами вже укладений договір оренди бажаної земельної ділянки, то відповідно рішення від 12.05.2016 вичерпало свою дію і не може бути в подальшому скасоване відповідачем в одноосібному порядку.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що не можуть бути скасовані ті ненормативні правові акти суб`єктів владних повноважень одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, за винятком тих, що суперечать Конституції України або законам України. Місцевий суд встановив, що відповідно до приписів скасованого оскаржуваним у цій справі рішення виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем права на законне користування земельною ділянкою. Відповідно, за таких обставин, у відповідача не було правових підстав для скасування свого попереднього рішення.
Апеляційний суд, зважаючи на встановлені у ході розгляду справи обставини, дійшов висновку про порушення судом першої інстанції юрисдикційної підсудності цього спору. За висновками апеляційного суду, правовідносини з приводу укладення договору оренди земельної ділянки, що виникають на підставі відповідних рішень суб`єкта владних повноважень, носять приватноправовий характер. Суд констатував, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосується припинення господарських правовідносин з позивачем щодо оренди земельної ділянки, які існували на підставі укладеного договору оренди. Відповідно цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право, а тому має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
При ухваленні судового рішення апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 26.09.2018 у справі №524/10548/14-а (№К/9901/4670/18), від 22.11.2018 у справі №818/2664/14 (№К/9901/5095/18).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного встановлення юрисдикційної підсудності цієї справи. Насамперед скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було перевірено доводи апелянта (особи, яка не брала участі у справі) стосовно порушення його прав та інтересів судовим рішенням суду першої інстанції. Відповідно, на переконання скаржника, апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції за ініціативою особи, права та інтереси якої судовим рішенням не зачіпаються.
Також в обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник стверджує, що спір у цій справі пов`язаний із захистом його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових правовідносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
За позицією скаржника, перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) суб`єкта владних повноважень на предмет відповідності їх вимогам законодавства у сфері земельних відносин.
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Скаржник підтримує позицію апеляційного суду, що правовідносини з приводу укладення договору оренди земельної ділянки, що виникають на підставі відповідних рішень суб`єкта владних повноважень, носять приватноправовий характер. Отже, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи позбавляється речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Також зазначає, що результати розгляду цієї справи безпосередньо впливають на його права та законні інтереси як власника нерухомого майна, яке частково знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває на правах оренди у ТОВ «Квадр Транспорт».
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.