ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 400/2256/21
адміністративне провадження № К/9901/21037/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі №400/2256/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області ) про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 23.03.2021 року № 584-УБД.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 відмовлено у звільненні апелянта від сплати судового збору, оскільки предметом даної справи не є захист його соціальних прав, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Апеляційну скаргу залишено без руху та апелянту надано строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 повернуто апелянту.
Повертаючи позовну заяву, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку, розгляд даної справи не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій, тому у суду відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI). Послався на практику Верховного Суду в побідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17).
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 13 частини 1 статті 5 Закон України № 3674-VI у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що при вирішенні питання щодо необхідності сплати судового збору при поданні апеляційної скарги у цій справі, суд апеляційної інстанції мав врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, де Суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон України № 3551-XII).
Відповідачем, до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються:
1) документ про сплату судового збору;
2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.
Позивач вважаючи, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, надав суду апеляційної інстанції заяву про звільнення від сплати судового збору та копію посвідчення, згідно із яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.