ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2961/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство
«Чорноморнафтогаз» - Варданяна А.А.,
Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» - не з`явився,
Приватного підприємства «Ново-Ком» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 (суддя Карпечкін Т.П.)
у справі № 911/2961/19
за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства «Ново-Ком»,
про визнання недійсним договору та додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» (далі - ПрАТ «Укргазбуд»), у якому просило:
- визнати недійсним з моменту укладення договір підряду від 05.10.2010 № 1086, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд»;
- визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 29.12.2011 № 3/1429 до договору підряду від 05.10.2010 № 1086, укладену між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір підряду суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також цей правочин не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним, у зв`язку з тим, що ПрАТ «Укргазбуд» незаконно заволоділо грошовими коштами позивача в розмірі вартості будівельних матеріалів та обладнання, отриманих відповідачем за нереальними господарськими операціями; на укладення цього правочину, як значного, не було отримано письмового погодження від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, отже, відповідно до положень частин 1, 5 статті 203, частини 1 статті 207, частин 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) наявні правові підстави для визнання зазначеного договору недійсним.
У частині обґрунтування підстав позову щодо недійсності додаткової угоди від 29.12.2011 № 3/1429 до договору підряду від 05.10.2010 № 1086, позивач посилався на те, що при її укладенні сторони не було дотримано загальних вимог цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів (частина 1 статті 203 ЦК) та спеціальні вимоги, що містяться в окремих законодавчих актах (стаття 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (у відповідній редакції), при цьому на момент укладення цієї угоди жодних підстав для зміни такої істотної умови договору підряду як строк його дії не існувало.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Ново-Ком» (далі - ПП «Ново-Ком»).
ПрАТ «Укргазбуд», заперечуючи проти позову, заявило про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2021 зазначені судові рішення скасовано, справу № 911/2961/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір підряду від 05.10.2010 № 1086, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд»; визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 29.12.2011 № 3/1429 до договору підряду від 05.10.2010 № 1086, укладену між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Приватним акціонерним товариством «Укргазбуд».
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, у травні 2022 року ПрАТ «Укргазбуд» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2022 поновлено ПрАТ «Укргазбуд» строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 911/2961/19; відкрито касаційне провадження у справі № 911/2961/19 за касаційною скаргою ПрАТ «Укргазбуд» з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.07.2022.
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, безпідставність доводів касаційної скарги, тому просило касаційне провадження в частині оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК закрити, а в частині оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2022 розгляд касаційної скарги ПрАТ «Укргазбуд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 відкладено на 20.07.2022.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2022 задоволено клопотання ПрАТ «Укргазбуд» про проведення судового засідання у справі № 911/2961/19 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Роз`яснено заявникові, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У судовому засіданні 20.07.2022 представник ПрАТ «Укргазбуд» Михайлов Т.М., який подав клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/2961/19 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з технічних причин не мав можливості доєднатися до судового засідання в режимі відеоконференції, про що повідомив Суд засобами телефонного зв`язку.
Оскільки, відповідно до частини 5 статті 197 ГПК ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, про що ПрАТ «Укргазбуд» було роз`яснено в ухвалі Суду від 15.07.2022, суд касаційної інстанції вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності зазначеного представника.
ПП «Ново-Ком» в судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Як свідчать матеріали справи ПП «Ново-Ком» в установленому порядку повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2022 про відкриття касаційного провадження у справі № 911/2961/19 та призначення касаційної скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.07.2022 було оприлюднено 07.06.2022; відповідну інформацію, у тому числі про відкладення розгляду касаційної скарги у цій справі на 20.07.2022 було розміщено на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, відсутність клопотання третьої особи в порядку статті 197 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 05.10.2010 між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (найменування змінено на АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»; замовник) та Акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» (найменування змінено на ПрАТ «Укргазбуд»; підрядник) укладено договір підряду № 1086, за умовами якого предметом цього договору є виконання будівельно-монтажних робіт з придбанням і подальшим монтажем обладнання об`єкта «Заміна ділянки магістрального газопроводу Ялта-Алушта в районі зсувної ділянки на ПК 242» (пункт 1.1); всі необхідні матеріали і обладнання для виконання робіт замовляються і постачаються підрядником (пункт 1.3); ціна предмета договору є приблизною (динамічною) і становить 10 409 722,59 грн (з ПДВ) і складається із договірної ціни (додаток № 1) та вартості обладнання відповідно до Специфікації обладнання (додаток № 2) 2 378 313,20 грн (з ПДВ) (пункт 2.1); розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно згідно з актами приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (№ КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат/ (№ КБ-3), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 04.12.2009 року № 554, протягом десяти календарних днів після підписання вказаних документів (пункт 3.1).
У пункті 3.2 договору визначено, що вартість змонтованого обладнання, придбаного підрядником за власні кошти і включеного в довідку про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/ (Ф № КБ-3), підтверджується актом змонтованого обладнання. В акт змонтованого обладнання включається перелік змонтованого обладнання, його кількість і вартість, підтверджена бухгалтерськими документами, із зазначенням позиції монтажу обладнання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в) з наданням паспортів та/або сертифікатів якості, що підтверджують відповідність придбаного обладнання державним стандартам і проектній документації. Перелік і кількість обладнання повинні відповідати Специфікації обладнання.
Вартість матеріально-технічних ресурсів підтверджується бухгалтерськими документами. Матеріали, які придбаває підрядник для виконання робіт на об`єкті, повинні бути новими (пункт 3.5 договору).
Підрядник зобов`язався приступити до виконання робіт протягом 10 днів з моменту підписання договору, за умови передачі замовником проектно-кошторисної документації і в повному обсязі виконати роботи, які становлять предмет договору, протягом 360 календарних днів відповідно до Календарного графіку (пункт 4.1 договору).
Згідно з пунктом 5.1 договору за результатами виконаних за поточний місяць робіт підрядник складає акт прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт (№ КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт /і витрат/ (№ КБ-3), акт змонтованого обладнання (при виконанні за звітний період робіт з монтажу обладнання), документи згідно з пунктами 3.4 і 3.5 договору та передає на підпис замовнику.
Відповідно до пунктів 5.2-5.4 договору замовник протягом трьох днів розглядає акти та підписує їх або надає мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти роботи, замовник і підрядник спільно визначають строк, протягом якого підрядник за свій рахунок усуває недоліки. У випадку не надання замовником письмової мотивованої відмови у строк, встановлений пунктом 5.2 договору, роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 (пункт 12.1 договору).
Зазначений договір підписано зі сторони замовника начальником департаменту капітального будівництва та облаштування родовищ Сазикіним С.М. та зі сторони підрядника директором структурного підрозділу «Факел» АТФ «Укргазбуд» Бондаренко В.І.
Також між сторонами підписано додатки № № 1-3 до зазначеного договору, а саме щодо договірної ціни, графіку виконання робіт на об`єкті та специфікації обладнання.
15.06.2011 і 06.10.2011 між сторонами укладено додаткові угоди № 1/634, № 2/1115 до договору № 1086 про внесення змін у частині, що стосується нової назви та нових платіжних реквізитів замовника та підрядника.
29.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 3/1429 до договору № 1086, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення наступних змін і доповнень: пункт 13.2 договору № 1086 викладено у наступній редакції: « 13.2. Істотні умови договору не повинні змінюватись після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення об`єму робіт у залежності від реального фінансування; поліпшення якості робіт, якщо поліпшення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору і строку виконання робіт за договором при виникненні об`єктивних обставин, які зумовили причини такого продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі»; пункт 12.1. договору № 1086 викладено в наступній редакції: « 12.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.07.2012»; решта умов договору № 1086 залишена без змін і є обов`язковими для виконання сторонами.
28.05.2012 між сторонами укладено додаткову угоду № 4/528 до договору № 1086 у частині щодо зміни банківських реквізитів підрядника.
На підтвердження придбання відповідачем необхідного обладнання та будівельних матеріалів у матеріалах справи наявні, зокрема копії договорів купівлі-продажу № 4/02 від 01.02.2011, № 03/01 від 01.03.2011, № 17/03 від 10.03.2011, укладені між ПП «Ново-Ком» та відповідачем.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до ПрАТ «Укргазбуд» про визнання недійсним з моменту укладення договору підряду від 05.10.2010 № 1086, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд», та додаткової угоди від 29.12.2011 № 3/1429 до договору підряду від 05.10.2010 № 1086, обґрунтована тим, що договір підряду суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним, вчиненого за відсутності погодження Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, що відповідно до положень частин 1, 5 статті 203, частини 1 статті 207, частин 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 ЦК є підставою для визнання цього правочину недійсним.
Також позивач додатковою обставиною, яка свідчить про вчинення правочину від 05.10.2010 № 1086 з метою, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, у тому числі порушення інтересів держави в частині, що стосується використання державних коштів, є те, що станом на момент укладання оспорюваного договору, яким визначений обсяг будівельних робіт та вартість будівельних робіт по об`єкту «Заміна ділянки магістрального газопроводу Ялта-Алушта в районі зсувної ділянки на ПК 242», не було проведено дослідницькі роботи з обстеження зсувних та зсувонебезпечних ділянок і визначення напруженого стану магістрального газопроводу (МГ) Сімферополь-Севастополь ПК 90 - ПО, ПК 320, ПК 245; МГ Бахчисарай-Ялта ПК 410, ПК 260, ПК 400-406, ПК 310-320; МГ Ялта-Алушта ПК 242, 220.
Щодо додаткової угоди, то за твердженням позивача при її укладенні сторонами не було дотримано загальних вимог цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів (частина 1 статті 203 ЦК) та спеціальних вимоги, що містяться в окремих законодавчих актах (стаття 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (у відповідній редакції), при цьому на момент укладення цієї угоди жодних підстав для зміни такої істотної умови договору підряду як строк його дії не існувало.
Суди розглядали справу неодноразово.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, за результатами нового розгляду справи позов задовольнив і мотивував таке рішення тим, зокрема, що оспорюваний договір підряду пов`язаний з публічними закупівлями і передбачає фінансування за рахунок державних коштів, порушення укладення такого договору свідчить про порушення публічного порядку, а з огляду на наявність обставин, зокрема, встановлених рішенням в адміністративній справі № 2а-2086/12/2670, які обґрунтовано ставлять під сумнів спроможність відповідача як підрядника виконати умови договору, відтак і реальність господарських операцій за договором, що відповідачем не спростовано - не доведено достатніми доказами спроможності та реальності договору, такі обставини свідчать про порушення публічного порядку укладення договору та відсутність наміру його реального виконання. Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження надання згоди правлінням позивача на укладення оспорюваного договору підряду та доказів письмового погодження такого договору акціонером позивача. Оскільки оспорюваний договір мав укладатися в межах правил про публічні закупівлі за кошти державного бюджету, відносини за таким договором не обмежуються домовленостями сторін, а й зачіпають інтереси держави, тому самі лише первинні документи, які підписані одним і тим же представником замовника без ознак їх належного схвалення особою, яку представляють, в сукупності встановлених у справі обставин, не є достатніми доказами для висновків про реальність договору. За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання недійсним договору підряду від 05.10.2010 № 1086 згідно з частиною 1 статті 228 ЦК, як укладеного з порушенням публічного порядку і спрямованого на незаконне заволодіння державними коштами. Крім того, судом установлено, що відповідачем не доведено існування саме документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили продовження договору, оспорювана додаткова угода, якою продовжено строк дії договору підряду, не підпадає під виняток, наведений у пункту 4 частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державний закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), тому є такою, що укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі та має ознаки наміру використання державних коштів у спосіб, що суперечить чинному законодавству, тому відповідно до статей 203, 215 ЦК є недійсною.
У поданій касаційній скарзі ПрАТ «Укргазбуд» посилається, зокрема, на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору положень статей 203, 228 ЦК (щодо порушення публічного порядку), статей 92, 241 ЦК (щодо повноважень), частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо реальності господарських операцій), порушення положень статті 75 ГПК та не врахування висновків щодо застосування таких норм права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 911/2574/18. Так, позивачем не доведено, а судами не встановлено, в чому саме полягає порушення публічного порядку при укладенні оспорюваного договору підряду, а доводи позивача щодо вчинення оспорюваного договору підряду з метою «незаконного заволодіння державними коштами» не підтверджено належними і допустимими доказами; позивачем в обґрунтування підстав позову, а судами попередніх інстанцій при наведенні мотивів для задоволення позову зазначено про укладення оспорюваного договору без згоди акціонера позивача на укладення такого договору, при цьому на підтвердження факту відсутності такого погодження позивачем не надано будь-яких доказів і таких доказів не було витребувано ані у сторін, ані у НАК «Нафтогаз України»; судами не було враховано наявність обставин (листування, прийняття робіт, їх сплата, звірка розрахунків), які вказують на схвалення договору згідно зі статтею 241 ЦК, у тому числі і правлінням позивача; судами не надано належної оцінки встановленим у справі № 910/16725/17 (справа щодо стягнення боргу) обставинам реальності господарських операцій і реальність виконання робіт за оспорюваним договором підряду; суди попередніх інстанцій, мотивувавши свої висновки у тому числі обставинами, встановленими в адміністративній справі, не надали оцінки тому, що ці обставини стосуються інших договорів та інших осіб, тому ними (обставинами) не можуть підтверджуватися підстави для визнання недійсним оспорюваного у цій справі договору підряду; судами не було враховано та не надано оцінки суперечливій поведінці позивача, який неодноразово визнавав борг у цих правовідносинах та не посилався на нереальність господарських операцій за оспорюваним договором, а відтак при вирішенні справи не застосували доктрину заборони суперечливої поведінки, про що, зокрема наведено висновки у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17; судами не надано належної оцінки тому, що строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, закінчився ще до моменту виникнення «обставин непереборної сили в 2014 році»; судами при вирішенні спору неправильно застосовано положення статті 40 Закону України «Про здійснення державний закупівель», оскільки у редакції зазначеної норми на момент виникнення спірних правовідносин допускалося продовження строку дії договору, у тому числі на виконання робіт, надання послуг у разі документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримка фінансування витрат замовника, що і зумовило укладення додаткової угоди, яка оспорюється позивачем. Також скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду з питань «відсутності реальності господарських операцій через ненадання відповідачем певних доказів за частиною 2 статті 74 ГПК» та з питань застосування статті 40 Закону України «Про здійснення державний закупівель» при наявності обставин для продовження строку договору (порушення фінансування).