ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/548/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідачів - 1 - не з`явився,
- 2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 ,
на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області
(суддя - Романюк Р.В.)
від 16.11.2021
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Розізнана І.В., судді - Василишин А.Р.,Філіпова Т.Л.)
від 31.05.2022,
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагробуд",
про переведення прав покупця
В С Т А Н О В И В:
у липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про переведення на нього прав та обов`язків покупця ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Рівнеагробуд", укладеного 10.07.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 та постановою Верховного Суду від 22.12.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021, залишеним без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У червні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у стяненні витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень відповідач-2 зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та в постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, постановах Верховного Суду від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16, від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 08.04.2021 №922/2321/20, від 29.04.2021 у справі №916/3904/19, від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.