ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 334/5231/13-п
Провадження № 13-9зво22
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідачки Крет Г. Р.,
суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.
розглянула в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Запорізької області від 23 серпня 2013 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, і
встановила:
ЗМІСТ ПОСТАНОВЛЕНИХ У СПРАВІ РІШЕНЬ ТА ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Зміст постановлених рішень національних судів і обставини справи
1. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2013 року провадження по справі про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК) щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутністю в її діях складу правопорушення.
2. Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 23 серпня 2013 року апеляційну скаргу заступника начальника Запорізької митниці Міндоходів - начальника УБК та МП Калганова О. В. (далі - представник митниці) задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано.
3. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 відсотків вартості товару - «ніобій - нікелева лігатура, вага нетто 1000 кг, вага чистого Nb - 666 кг, вміст: Nb - 66,6 %, Ni - 32,0 %, інші елементи 1,4 %, лот 03.001707», тобто 498 052,87 грн, із конфіскацією цього товару.
4. За рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою по роботі з митними органами ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьмина», знаючи про наявність двох інвойсів від 25 березня 2013 року (в євро та доларах США), під час декларування товару надала митному органу інвойс на суму 46 298,00 доларів США, який містить неправдиві відомості щодо вартості товару, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 22 477,44 грн.
Зміст рішення Європейського суду з прав людини
5. Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2022 року у справі «Краєва проти України», яке набуло статусу остаточного 13 квітня 2022 року (далі - Рішення), констатовано порушення Україною щодо ОСОБА_1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція, Перший протокол відповідно), яке полягало у тому, що накладене на заявницю стягнення, зокрема розмір штрафу, який її зобов`язали сплатити згідно з постановою апеляційного суду у результаті застосування частини першої статті 483 МК, становило непропорційне втручання у її майнові права (пункт 33 Рішення).
6. Одночасно ЄСПЛ постановив, що оскільки за статтею 1 Першого протоколу розглянуто основне питання скарги заявниці, то немає необхідності у постановленні окремого рішення щодо прийнятності та суті наведених тверджень про порушення статті 6 Конвенції.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА Й ІНШИХ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
7. У заяві про перегляд постанови Апеляційного суду Запорізької області від 23 серпня 2013 року ОСОБА_1 на підставі констатованого ЄСПЛ у справі «Краєва проти України» порушення за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції просить скасувати оскаржене судове рішення. Зазначає, що апеляційним судом не були взяті до уваги та не досліджені докази, які ставлять під сумнів наявність в її діях складу інкримінованого правопорушення, а при призначенні покарання не було враховано її матеріальний стан.
8. До початку судового засідання від заявниці ОСОБА_1 та її захисника Пермінова С. О. надійшли заяви про розгляд справ без їхньої участі. Заступник начальника юридичного відділу Запорізької митниці Прокоф`єв С. А. повідомив, що у розгляді справи представник митниці участі не братиме.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ТА МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ПОСТАНОВИ
9. Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 Конвенції). Це відбувається шляхом урахування норм Конвенції і практики ЄСПЛ у національному праві з огляду на статтю 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV), згідно з якою суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
10. Відповідно до статті 2 Закону № 3477-IV та статті 46 Конвенції Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, в якій вона є стороною. Порядок виконання рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом, іншими нормативно-правовими актами.
11. За абзацом дев`ятим частини першої статті 1 Закону № 3477-IV виконання рішення ЄСПЛ передбачає: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
12. Відповідно до статті 10 вказаного Закону додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції та протоколів до неї; б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ. Частиною третьою цієї статті передбачено, що відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
13. Комітет Міністрів Ради Європи у Рекомендації державам-членам від 19 січня 2000 року № R (2000)2 «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» зазначив, що повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, визнається адекватним способом поновлення прав і пропонується застосовувати, особливо:
- коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;
-коли рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що а) оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції; б) в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.
14. Рішення ЄСПЛ у справі «Краєва проти України» набуло статусу остаточного згідно з пунктом «b» частини другої статті 44 Конвенції, тобто через три місяці від дати його постановлення. У цьому рішенні ЄСПЛ визнав порушення Україною своїх зобов`язань при вирішенні судом справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 МК, у частині накладення на заявницю непропорційного стягнення, що становило непропорційне втручання в її майнові права всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу та з огляду на встановлене порушення, вказав на відсутність необхідності у постановленні окремого рішення щодо прийнятності та суті наведених тверджень про порушення статті 6 Конвенції, зазначивши при цьому, що перегляд справи про адміністративне правопорушення був би найбільш належною формою відшкодування будь-яких наслідків.
15. Так, розглядаючи скаргу заявниці за статтею 1 Першого протоколу, ЄСПЛ зазначив, що застосовуваний захід має відповідати трьом умовам: він повинен бути законним, переслідувати законну мету і забезпечувати справедливий баланс між загальними суспільними інтересами та основоположними правами особи.
16. Стосовно законності втручання Суд зазначив, що постанова апеляційного суду про сплату штрафу заявницею була ухвалена на підставі частини першої статті 483 МК (пункт 25 Рішення). Водночас на підставі фактів та з огляду на доводи сторін Суд поставив під сумнів встановлення національними судами достатньою мірою того, що дії заявниці становили правопорушення, передбачене цією законодавчою нормою … Хоча районний суд розглянув питання про наявність складу правопорушення, з формулювання постанови апеляційного суду не вбачається, що відповідним аргументам заявниці було надано належну увагу, і це викликає сумніви щодо законності зазначеного втручання (пункт 26 Рішення). Разом з тим, пославшись на свої обмежені повноваження щодо оцінки фактів і перевірки дотримання національного законодавства, Суд залишив це питання відкритим і перейшов до оцінки законної мети та пропорційності відповідного втручання (пункт 27 Рішення).
17. Встановивши, що застосований до заявниці захід мав вагомий суспільний інтерес для забезпечення сплати податків, Суд разом із тим констатував, що накладене на заявницю стягнення, зокрема розмір штрафу, який її зобов`язали сплатити згідно з постановою апеляційного суду у результаті застосування частини першої статті 483 МК, становило непропорційне втручання у її майнові права.