Постанова
Іменем України
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 130/1017/20
провадження № 61-3406св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2020 року у складі судді Шепеля К. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,
у справі за позовом керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою, витребування земельної ділянки на користь держави.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» (далі - ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс»), про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою, витребування земельної ділянки на користь держави.
Позов обґрунтований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру від 30 вересня 2019 року № 2-17393/15-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429, що розташована на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. На підставі вказаного наказу 07 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
У подальшому, 21 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Вказана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» на підставі договору оренди землі від 30 жовтня 2019 року.
Наказ ГУ Держгеокадастру підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави, оскільки на момент отримання земельної ділянки у власність на території Жмеринського району Вінницької області відповідач ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для тих же цілей на території Магдалинівського району Дніпропетровської області. ГУ Держгеокадастру при прийнятті оспорюваного наказу не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на отримання у власність земельної ділянки, що призвело до вибуття землі із державної власності.
Прокурор просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 30 вересня 2019 року № 2-17393/15-18-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429, що розташована на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства;
- витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру вказану земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2020 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 30 вересня 2019 року № 2-17393/15-18-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429, що розташована на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельну ділянку з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429, загальною площею 2,0 га, що розташована на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру від 30 вересня 2019 року № 2-17393/15-18-СГ у власність ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що приймаючи оспорюваний прокурором наказ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429, розташованої на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства, ГУ Держгеокадастру не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності. Визнання незаконним рішення ГУ Держгеокадастру про передачу відповідачеві ОСОБА_1 землі у власність припиняє правомочності відповідача як власника та є підставою для витребування земельної ділянки у державну власність, враховуючи, що земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника, внаслідок недобросовісного виконання посадовими особами ГУ Держгеокадастру власних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
19 липня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що обставини вчинення посадовими особами державних органів протиправних дій щодо передачі земельних ділянок у власність фізичних осіб, які вже використали своє право на отримання землі може бути лише підставою для відшкодування такими посадовими особами завданої шкоди, однак жодним чином не повинно тягнути негативні наслідки для добросовісного набувача землі за нотаріальним правочином.
Покладення на добросовісного набувача надмірного та індивідуального тягара з метою захисту своїх майнових прав як власника є неприпустимим фактором та є прямим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В касаційній скарзі, також, зазначається про необхідність відступлення від висновків, які зазначені у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 700/460/17 та від 04 листопада 2020 року у справі № 363/2301/17.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2021 року керівник Жмеринської окружної прокуратури надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15 вересня 2015 року (а. с. 25).
Відповідач ОСОБА_1 04 червня 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 0521084200:05:004:0429 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Водночас повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення він не скористався (а. с. 23, 62).
Наказом ГУ Держгеокадастру від 05 липня 2019 року № 2-11235/15-19-СГ вказане клопотання задоволено. Надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,0000 га з кадастровим номером 0521084200:05:004:0429 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03) (а. с. 26, 63).
09 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 0521084200:05:004:0429 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Водночас повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення він не скористався (а. с. 27, 60).
Наказом ГУ Держгеокадастру від 30 вересня 2019 року № 2-17393/15-19-СГ вказане клопотання задоволено. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Носковецької сільської ради Жмеринського району, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0521084200:05:004:0429 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03). Зобов`язано ОСОБА_1 виконувати обов`язки землевласника відповідно до статті 91 ЗК України. Зобов`язано відділ у Жмеринському районі ГУ Держгеокадастру внести відповідні зміни в земельно-облікові документи (а. с. 30, 61).
На підставі цього наказу державним реєстратором Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Бойком А. В. 07 жовтня 2019 року зареєстроване право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а. с. 21).
Згідно з договором купівлі-продажу від 21 жовтня 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Н. О., відповідач ОСОБА_1 продав, а відповідач ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 2,0000 га в межах згідно з планом, що знаходиться на території Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а. с. 31-34).
Відомості про цей правочин внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 19).
30 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 уклав договір оренди придбаної ним у відповідача ОСОБА_1 земельної ділянки з третьою особою у справі - ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» строком на 10 років (а. с. 19, 20).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11 жовтня 2017 року № 4-6145/15-17-СГ вже отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:116,2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 22).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.