Постанова
Іменем України
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 372/191/20
провадження № 61-1885св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альмораді", державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк Мирослава Валеріївна, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року в складі судді Потабенко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року в складі колегії суддів:Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А. в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмораді", державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк Мирослави Валеріївни, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна, про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмораді" (далі - ТОВ "Альмораді") державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк М. В. (далі - КП "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк М. В.), треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г. М., про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень.
На обґрунтування позову зазначала, що 25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникли за договором позики від 25 червня 2015 року між тими самими сторонами, та в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме:
- житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231), який належав ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2009 року;
- земельну ділянку, площею 0,2070 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0117, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662212432231), яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія РЗ № 283629 від 02 квітня 2003 року.
Сторони погодили у договорі іпотеки вартість іпотечного майна в розмірі 4 200 000,00 грн.
16 травня 2019 року між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір уступки прав вимоги за договором позики від 25 червня 2015 року та іпотечного договору від 25 червня 2015 року.
02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,085 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223186801:01:020:0143, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223186801:01:020:0117 на земельні ділянки площею 0,085 га з кадастровим номером 3223186801:01:020:0143 та площею 0,0122 га з кадастровим номером 3223186801:01:020:0144.
02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до іпотечного договору від 25 червня 2015 року, до якого були внесені зміни в частині майна, переданого в іпотеку, із урахуванням поділу земельної ділянки, а саме передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,122 га кадастровий номер 3223186801:01:020:0144.
04 жовтня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшла вимога ОСОБА_3 про дострокове повернення позики в розмірі 62 000,00 дол. США протягом 30-денного строку з моменту отримання вимоги. Термін виконання даної вимоги до 03 листопада 2019 року включно. Даною вимогою повідомлено про те, що невиконання даної вимоги є підставою звернення стягнення на предмет іпотеки.
31 жовтня 2019 року державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк М. В. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 494573628, про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_3, номер запису про право власності 34246876.
ОСОБА_1 вважає дану реєстраційну дію такою, що підлягає скасуванню.
Станом на дату проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, державним реєстратором не було дотримано 30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Такий строк припадав на 04 листопада 2019 року, після якого можливо проводити державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки.
Державним реєстратором не дотримано вимоги пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 (далі - Порядок № 1127), який вимагає подання для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Державна реєстрація проведена без оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, що призвело до порушень прав позивача з огляду на те, що розмір забезпечувального зобов`язання значно менший ніж ринкова вартість майна.
Інформацію про те, що іпотечне майно зареєстровано за ТОВ "Альмораді", ОСОБА_1 дізналась 27 листопада 2019 року з листа ТОВ "Альмораді".
Посилаючись на зазначене, позивач просила суд скасувати:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року індексний номер 49457628, прийняте державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк М. В. про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0144, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, номер запису про право власності 33941700, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 1874986732231;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 жовтня 2019 року індексний номер 49457628, прийняте державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" Гнатюк М. В. про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв. м, житловою площею 102,00 кв. м, опис Б-навіс, №-ворота, № 1-огорожа, № 2-ворота, № 3-хвіртка, № 4-вимощення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, номер запису про право власності 33939272, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 листопада 2019 року індексний номер 49786260, прийняте приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г. М., про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0144, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Алмораді", номер запису про право власності 34246876, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 1874986732231;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 листопада 2019 року індексний номер 49786260, прийняте приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г. М., про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв. м, житловою площею 102,00 кв. м, опис Б-навіс, №-ворота, № 1-огорожа, № 2-ворота, № 3-хвіртка, № 4-вимощення, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Алмораді" номер запису про право власності 33939272, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662192432231;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3 були надані реєстратору усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності, які передбачені пунктами 40, 61 Порядку № 1127, і реєстратор мав підстави для проведення реєстраційних дій. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що з часу отримання вимоги від 04 жовтня 2019 року не пройшло 30-ти днів, оскільки судом встановлено, що вперше ОСОБА_3 направила позивачу вимогу 19 червня 2019 року, яку позивач отримала 02 липня 2019 року. Крім того, врахувавши те, що в додатковому договорі до іпотечного договору від 02 серпня 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в пункті 3 сторони погодили оціночну вартість предмету іпотеки земельної ділянки та житлового будинку, згідно звіту про оцінку проведеного ТОВ "Інститут земельних реформ та регіонального землекористування", суд визнав безпідставними посилання позивача на те, що державна реєстрація була проведена без оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди застосували норми права (зокрема статті 17, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункти 57, 61 Порядку № 1127) без урахування висновків, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 306/2053/16 (провадження № 14-22цс19), від 23 січня 2019 року в справі № 306/1224/16 (провадження № 14-501цс18), від 24 квітня 2019 року в справі № 521/18393/16 (провадження № 14-661цс18) та у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/8068/16 (провадження № 61-5164св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами невірно встановлений строк порушення іпотекодавцем основного зобов`язання, строк виникнення права на дострокове повернення позики, обсяг необхідних для проведення реєстраційних дій документів наданих на реєстрацію, дата виникнення у державного реєстратора права на проведення реєстраційних дій щодо іпотечного майна, яке є предметом іпотечного договору від 25 червня 2015 року (із урахування додаткових угод).
Крім того суди не взяли до уваги відсутність на дату проведення реєстраційних дій ринкової оцінки майна та обізнаність іпотекодавця про ринкову ціну предмета іпотеки на дату застосування іпотечного застереження.
Висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що іпотекодержатель направляв першу вимогу про усунення порушень 19 червня 2019 року, яка отримана позивачем 02 липня 2019 року, не відповідає фактичним обставинам справи та правовідносинам, які склались між іпотекодержателем та іпотекодавцем при виконанні договору іпотеки від 25 червня 2015 року.
Зазначена вимога не може бути підставою для дострокового погашення заборгованості з огляду на те, що ця вимога не узгоджується з умовами договору іпотеки від 25 червня 2015 року та договору уступки права вимоги від 16 травня 2019 року, не стосується порушення основного зобов`язання. Тому вимога від 19 червня 2019 року не може бути підставою для застосування процедури іпотечного застереження.
Також зазначає, що відповідно до пункту 8 договору іпотеки від 25 червня 2015 року, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні позичальником сплати боргу будь-якого з поточних платежів більше ніж на п`ять днів за договором позики в забезпечення якого укладається цей договір.
Проте, у вимозі від 19 червня 2019 року, підставою для дострокового повернення позики та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначена та обставина, що ОСОБА_1 порушила пункт 8 договору від 16 травня 2019 року в частині неповідомлення про те, що вона уклала 14 червня 2019 року попередній договір купівлі-продажу іпотечного майна з третьою особою.
Суд не дав належну оцінку змісту вимоги про усунення порушень від 19 червня 2019 року, яка не містить в діях іпотекодавця (позичальника) порушень зобов`язання, передбаченого пунктом 8 договору іпотеки від 25 червня 2015 року та інших договорів у зв`язку з укладенням попереднього договору купівлі-продажу іпотечного майна та яка не може бути підставою для дострокового повернення позики та права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, метою укладення попереднього договору купівлі-продажу є повернення ОСОБА_3 позики, припинення в подальшому іпотеки та укладення основного договору купівлі-продажу, що не заборонено умовами укладених з ОСОБА_3 договорів та чинним законодавством України, яке регламентує іпотеку.
Крім того, суди безпідставно встановили, що вимога від 19 червня 2019 року врахована державним реєстратором, як вимога, яка встановлює порушення з боку іпотекодавця (позичальника).
З огляду на зазначене заявник вважає, що надана відповідачем вимога про усунення порушень від 19 червня 2019 року, не підтверджує факт порушення іпотекодавцем (позичальником) умов договору іпотеки, договору позики, договору уступки права вимоги, є неналежним доказом та не може бути взятим судом як доказ, належного повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця про наявність станом на 19 червня 2019 року порушень, які є підставою для дострокового повернення позики та звернення стягнення на іпотечне майно.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У травні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та представника ТОВ "Альмораді" - Морозової Г. Є., у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Обухівського районного суду Київської області.
У травні 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належали будинок загальною площею 660,8 кв. м, житловою площею 102,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,2070 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 12, 13).
25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_4 позичила ОСОБА_1 80 500, 00 дол. США, а ОСОБА_1 прийняла кошти і зобов`язалася повернути їх не пізніше 25 грудня 2015 року (т. 1 а. с. 24).
25 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло з договору позики від 25 червня 2015 року, укладеного між зазначеними особами, ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3, та земельну ділянку, площею 0,2070 га, кадастровий номер 3223186801:01:020:0117, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 21-23).
Відповідно до пункту 8 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні позичальником сплати боргу будь-якого з поточних платежів більш ніж на п`ять днів за договором позики в забезпечення якого укладається цей договір. Сторони дійшли згоди, що будь-яка кореспонденція на ім`я іпотекодавця/позичальника має надсилатися на адресу, вказану в договорі.
Така кореспонденція має вважатися отриманою іпотекодавцем в день її надходження на поштове відділення, що обслуговує будинок за цією адресою, незалежно від того, чи отримав іпотекодавець її особисто, та незалежно від причин неотримання особисто.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення в повному обсязі згідно зі статею 7 Закону України "Про іпотеку", включаючи сплату усіх процентів, відшкодування збитків завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання предмета іпотеки, а також витрат, пов`язаних з продажем предмета іпотеки.
Відповідно до пункту 11 іпотечного договору у випадку невиконання іпотекодавцем/позичальником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язань за цим договором та/або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмету іпотеки, що є предметом договору. Це застереження відповідно до Закону вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та свідчить про одну з наступних обставин:
а) набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем;
б) продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець шляхом підписання цього договору надає іпотеко держателю право укласти такий договір за ціною, яка встановлена за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем на момент укладання договору, або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя і здійснити всі необхідні дії.
Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, серед перелічених пунктом 11 договору, належить іпотекодержателю. Визначені договором способи задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджають укладенню окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застосувати інші встановлені Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
16 травня 2019 року між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір уступки прав вимоги за договором позики від 25 червня 2015 року та іпотечного договору від 25 червня 2015 року, відповідно до умов якого первісний кредитор передала, а новий кредитор, відповідач по справі, прийняла на себе право вимоги належного виконання зобов`язань позичальника за договором позики від 25 червня 2015 року, із змінами та доповненнями внесеними: додатковою угодою від 25 грудня 2015 року № 1 до договору позики від 25 червня 2015 року, додатковою угодою від 24 червня 2016 року № 2 до договору позики від 25 червня 2015 року, а саме право вимоги повернення існуючої заборгованості за позикою в розмірі 117 700,00 дол. США (т. 1 а. с. 26, 27).
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору разом з правом вимоги виконання зобов`язань, що передається за цим договором, до нового кредитора переходять права, за договорами, що забезпечують виконання зобов`язання, а саме: права іпотекодержателя, що виникають з іпотечного договору та будь-яких змін, доповнень, додаткових угод до нього.
Згідно з пункту 1.3 вказаного договору з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у основному договорі та повністю замінює іпотекодержателя та отримує всі права та приймає всі обов`язки, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за основним договором, що зазначені в пункті 1.2 цього договору.
02 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач купила у позивача та прийняла у власність земельну ділянку, площею 0,085 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 3223186801:01:020:0143 (т. 1 а. с. 28).
02 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до іпотечного договору, яким були внесені зміни в частині майна, переданого в іпотеку із урахуванням поділу земельної ділянки передану в іпотеку (т. 1 а. с. 29).
Зазначені договори є чинними, обов`язковими для виконання і ніким не оспорюються.
19 червня 2019 року ОСОБА_3 вперше направила на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та повернення коштів. В даній вимозі відповідач попереджувала позивача, що в разі невиконання вимоги буде звернено стягнення на предмет іпотеки. Дана вимога позивачем була отримана 02 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (т. 1 а. с. 189, 190).
Крім того, ОСОБА_3 направила повторну вимогу на адресу ОСОБА_1 про усунення порушень та повернення коштів 17 вересня 2019 року, яка була отримана останньою 04 жовтня 2019 року (т. 1 а. с. 30-32).
З інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 30 жовтня 2019 року державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" було зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 660,8 кв. м, житловою площею 102 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 на підставі додаткового договору до іпотечного договору від 02 серпня 2019 року, вимоги про дострокове повернення позики та сплати процентів за користування позикою від 17 вересня 2019 року, договору іпотеки від 25 червня 2015 року (т. 1 а. с. 38-49).
31 жовтня 2019 року державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:01:020:0144, площею 0,122 га, на підставі договору іпотеки від 16 травня 2019 року, додаткового договору до іпотечного договору від 02 серпня 2019 року, вимоги про дострокове повернення позики та сплати процентів за користування позикою від 17 вересня 2019 року.
З 20 листопада 2019 року зазначений житловий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером 3223186801:01:020:0144 належать ТОВ "Альмораді" на праві приватної власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 15 листопада 2019 року (т. 1 а. с. 36, 37).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.