Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 388/792/19
провадження № 61-7888св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - нотаріус Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанська Інна Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року у складі судді
Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 29 березня 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А.,
Чельник О. І., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - нотаріус Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанська І. В., про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований у с. Згода Долинського району Кіровоградської області, з 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , з 3/4 частин гаражу
№ НОМЕР_1 , що розташований у автогаражному товаристві «Металург» у
м. Долинська Кіровоградської області.
Позивач є власником 1/4 частини вказаної квартири та гаражу в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті свого сина та її брата - ОСОБА_5 . Вказувала, що 23 квітня 2019 року у встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до нотаріуса Доманівського районного нотаріального округу Миколаївської області Грушанської І. В. із заявою про прийняття спадщини за законом на вказане спадкове майно. Після чого їй стало відомо про заповіт, складений її матір`ю, яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_2 , а остання подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом.
ОСОБА_1 вважала, що її мати за життя не могла підписати заповіт, його посвідчення відбулося проти її волі та без її участі, а також у силу свого похилого віку та тяжких хвороб її мати не могла розуміти значення своїх дій та ними керувати.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати заповіт від імені ОСОБА_6 , який посвідчений 25 вересня 2018 року нотаріусом Грушанською І. В. недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в судовому засіданні встановлено, що заповіт складений ОСОБА_6 на випадок своєї смерті на все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось та все те, на що за законом матиме право заповіла своїй онуці ОСОБА_2 . Складений заповіт посвідчений державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, яка заміщувала нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанською І. В. Під час складання заповіту, особу заповідача було встановлено, її дієздатність перевірено, заповіт прочитано вголос заповідачем і власноручно підписаний нею. За таких обставин, підстави пред`явленого позову у суді не доведені, а отже вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 підставами позову визначила те, що на момент складання оспорюваного заповіту спадкодавець не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, в силу похилого віку та тяжких хвороб, у томи числі хвороби психіки. Однак твердження позивача спростовуються листом Долинської центральної районної лікарні
від 26 грудня 2019 № 1994/01-13, згідно якого ОСОБА_6 на обліку у
лікаря - психіатра Долинської ЦПЛ не перебувала, по медичну допомогу за останні п`ять років не зверталася.
Позивачем не доведено обставин відсутності волевиявлення заповідача ОСОБА_6 щодо складання заповіту на користь ОСОБА_2 , що є її процесуальним обов`язком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 березня
2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 530/1349/16-ц та суд не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у своїх рішеннях суди посилаються лише на довідки Доманівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувала та до лікаря-психіатра не зверталась. Заявник вважає, що вказані довідки в силу статті 78 ЦПК України не можуть бути допустимими доказами у справі, оскільки невідомо кому вони видані, на чий запит, на яких законних підставах, але відомо, що отримані вони після смерті ОСОБА_6 28 червня 2019 року та ними володіє та розпоряджається відповідач у справі.
Клопотання подане заявником до суду першої інстанції від 15 листопада
2019 року про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи на дослідження стану померлої в момент вчинення заповіту було проігнороване судом та вирішено лише при винесенні рішення у справі і визнане судом як безпідставне.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - нотаріус Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанська І. В., про визнання заповіту недійсним, призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6
(а. с. 5, 7, т. 1).
За життя ОСОБА_6 було складено заповіт від 25 вересня 2018 року, посвідчений державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанською І. В., відповідно до якого усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося та все те, на що за законом вона матиме право, заповіла своїй онуці -
ОСОБА_2 (а. с. 38, 39, т. 1).
На підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом
від 23 листопада 2018 року державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 179/2008 померлої ОСОБА_6 (а. с. 71, т. 1).
Також заяву про прийняття спадщини за законом після смерті її матері подала 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 до Доманівської державної нотаріальної контори (а. с. 81, т. 1).
Згідно із листом Долинської центральної районної лікарні від 26 грудня
2019 року № 1994/01-13 ОСОБА_6 на обліку у лікаря - психіатра Долинської ЦПЛ не перебувала, по медичну допомогу за останні п`ять років не зверталася (а. с. 69, т. 1).