Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 207/257/19
провадження № 61-5339св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Земельний капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Земельний капітал» (далі - АТ «КБ «Земельний капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовало тим, що 05 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Земельний капітал» (далі - ПАТ «КБ «Земельний капітал»), правонаступником якого є АТ «КБ «Земельний капітал» та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 003-2014, за яким позичальник отримала 4 020 000,00 грн кредиту до 04 березня 2017 року під 18 % річних.
Зобов`язання за кредитним договором позивач виконав вчасно та в повному обсязі перерахував кредитні кошти на рахунки позичальника, що підтверджується клопотанням позичальника, меморіальними ордерами та виписками з рахунків.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 05 березня 2014 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 003-2014-1-І, за яким остання передала в іпотеку торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 05 березня 2014 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 003-2014-2-І, за яким останній передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку на АДРЕСА_2 .
Позичальниця порушила пункти 5.6 та 5.7 кредитного договору та не виконала зобов`язання щодо погашення кредиту і сплати процентів за користування кредитом.
Отже, банк звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 003-2014-2-І (майно в Автономній Республіці Крим) та рішенням від 17 грудня 2014 року Дніпровський районний суд м. Києва у справі № 755/21496/14 позов задовольнив.
За неможливістю фактичного виконання зазначеного рішення суду через тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, у червні 2016 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 003-2014-1-І.
У вересні 2016 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» та громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), унаслідок чого частково погашено кредитну заборгованість.
Рішенням від 03 жовтня 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у справі № 207/1585/16-ц звернув стягнення на майно за іпотечним договором № 003-2014-1-І в рахунок погашення 7 197 637,06 грн заборгованості за кредитним договором, зокрема: 2 512 500,00 грн індексу інфляції за простроченою заборгованістю, 1 425 977,85 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 448 606,98 грн індексу інфляції за простроченою заборгованістю за нарахованими процентами, 2 221 234,15 грн пені, 244 720,00 грн штраф за невиконання умов іпотечного договору, 344 598,08 грн як три відсотки річних.
Рішенням від 25 жовтня 2017 року Дніпровський районний суд м. Києва у справі №755/17786/16-ц задовольнив позовОСОБА_2 і визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2016 року.
На виконання зазначеного рішення 20 листопада 2017 року ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Земельний капітал» провели добровільну реституцію та заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 426 405,48 грн відновилася (4 020 000,00 грн заборгованості за кредитом та 406 405,48 грн процентів за кредитом).
У січні 2018 року ОСОБА_1 добровільно виконала рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 жовтня 2017 року у справі № 207/1585/16-ц та продала майно за іпотечним договором № 003-2014-1-І, погасила 1 000 000,00 грн заборгованості. Зазначені кошти направлені на погашення заборгованості за процентами.
Позивач зазначив, що станом на 11 січня 2019 року заборгованість за кредитним договором (без врахування індексу інфляції, 3 % річних, пені та штрафів) становить: 4 020 000,00 грн за кредитом, 2 510 919,42 грн за процентами.
У пунктах 5.6, 5.7, 5.12, 5.13 кредитного договору передбачено, що при наявності простроченої заборгованості за кредитом та процентами, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитним ресурсами та штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 7.4 кредитного договору розірвання цього договору може бути здійснене шляхом направлення письмового повідомлення позичальнику письмового повідомлення за 5 календарних днів до дати розірвання та є підставою для стягнення банком з позичальника кредиту, отриманого за цим договором, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та відшкодування збитків. У разі розірвання цього договору кредитор продовжує нараховувати, а позичальник сплачувати у терміни, встановлені пунктом 5.7 цього договору, проценти за користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути прострочену заборгованість за нарахованими процентами за період з 26 липня 2015 року до 25 жовтня 2016 року у сумі 906 349,75 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 26 жовтня 2020 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Земельний капітал» заборгованість за простроченими нарахованими процентами за період з 26 липня 2015 року до 25 жовтня 2016 року за кредитним договором від 05 березня 2014 року № 003-2014 в розмірі 906 349,75 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Земельний капітал» судовий збір в сумі 13 595,25 грн.
Рішення суд першої інстанції мотивував наявністю простроченої заборгованості відповідача за нарахованими процентами та обґрунтованістю вимог позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення суду першої інстанції відповідач звернулася з апеляційною скаргою.
Постановою від 17 лютого 2021 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував.
Ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що нарахування банком відсотків за умовами кредитного договору після зміни строку основного зобов`язання не ґрунтується на вимогах закону, а тому підстав для нарахування відсотків за користування кредитом за договором після 25 травня 2014 року немає.
Позивач, скориставшись своїм правом, змінив в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання, а тому має право на отримання від боржника відсотків та пені, нарахованих до 25 травня 2014 року включно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, АТ «КБ «Земельний капітал», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою для відкриття касаційного провадження АТ «КБ «Земельний капітал» зазначає відсутність висновку щодо застосування статей 526, 627, 1048, 1050 ЦК України у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував висновки Верховного Суду, які викладені у справах, які не є подібними; у цій справі у кредитному договорі передбачено, що у разі розірвання договору банк має право нараховувати та стягувати проценти до повного погашення заборгованості за кредитом в розмірі та порядку, передбаченому кредитним договором, а саме сплату 18 % річних.
Обставини правомірності нарахування процентів за кредитним договором встановлені рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 жовтня 2017 року у справі № 207/1585/16-ц та доказуванню не підлягають.
У червні 2021 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 05 березня 2014 року ПАТ «КБ «Земельний капітал», правонаступником якого є АТ «КБ «Земельний капітал», та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 003-2014, згідно з яким позичальниця отримала 4 020 000,00 грн кредиту до 04 березня 2017 року під 18 % річних.
Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав вчасно та в повному обсязі перерахував кредитні кошти на рахунки позичальника, що підтверджується клопотанням позичальника, меморіальними ордерами та виписками з рахунків.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 05 березня 2014 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 003-2014-1-І, згідно з яким остання передала в іпотеку торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 05 березня 2014 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 003-2014-2-І, згідно з яким останній передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянка по АДРЕСА_2 .
У пунктах 5.6 та 5.7 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язався забезпечувати повне погашення суми кредиту та перераховувати проценти за користування кредитом 30 (31) числа кожного місяця на рахунок, вказаний в кредитному договорі.
Рішенням від 17 грудня 2014 року Дніпровський районний суд м. Києва у справі № 755/21496/14 задовольнив позов ПАТ «КБ «Земельний капітал» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 березня 2014 року № 003-2014 в сумі 4 320 275,22 грн звернув стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 0,08 га, кадастровий номер 0111645700:01:002:0141, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 шляхом продажу з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку іпотечного майна, задовольнити вимоги ПАТ «КБ «Земельний капітал» у розмірі 4 320 275,22 грн (зокрема, 4 025 560,00 грн заборгованості за кредитом, 277 354,81 грн процентів, 6 581,92 грн пені, 7 124,49 грн пені за процентами).
За неможливістю фактичного виконання рішення суду від 17 грудня 2014 року у справі № 755/21496/14, у червні 2016 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 003-2014-1-І.
Під час розгляду справи № 207/1585/16-ц Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, ПАТ «КБ «Земельний капітал» і громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2016 року (майно за іпотечним договором № 003-2014-2-І 2 на АДРЕСА_2 ), унаслідок укладення якого частково погашено кредитну заборгованість.
Враховуючи часткове задоволення вимог банку від продажу майна вАвтономній Республіці Крим, у листопаді 2016 року ПАТ «КБ «Земельний капітал» уточнило позов у справі № 207/1585/16-ц та виключило з розрахунку заборгованості 4 020 000,00 грн за тілом кредиту, 406 405,48 грн процентів, 823 462,41 грн штрафних санкцій.
Рішенням від 03 жовтня 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у справі № 207/1585/16-ц у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 березня 2014 року № 003-2014 у розмірі 7 197 637,06 грн, зокрема: 1 425 977,85 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 2 961 106,98 грн індексу інфляції за простроченою заборгованістю за кредитом та процентами, 2 221 234,15 грн пені, 344 598,08 грн як три відсотки річних, 244 720,00 грн штрафів за невиконання умов іпотечного договору, звернув стягнення на предмет іпотеки: торгівельний комплекс, загальною площею 1 076,5 кв. м на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Рішенням від 25 жовтня 2017 року Дніпровський районний суд м. Києва у справі № 755/17786/16-ц задовольнив позов ОСОБА_2 та визнав недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 2016 року.
На виконання зазначеного рішення 20 листопада 2017 року ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Земельний капітал» провели добровільну реституцію та заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 426 405,48 грн відновилася (4 020 000,00 грн боргу за кредитом та 406 405,48 грн процентів за кредитом).
У січні 2018 року ОСОБА_1 добровільно виконала рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 жовтня 2017 року у справі № 207/1585/16-ц, та продала майно за іпотечним договором № 003-2014-1-І, погасила 1 000 000,00 грн заборгованості. Зазначені кошти спрямовані на погашення заборгованості за процентами.
Станом на 11 січня 2019 року заборгованість за кредитним договором (без врахування індексу інфляції, 3 % річних, пені та штрафів) становить: 4 020 000,00 грн за кредитом, 2 510 919,42 грн за процентами.
Відповідно до пунктів 5.6, 5.7, 5.12, 5.13 кредитного договору за наявності простроченої заборгованості за кредитом та процентами, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитним ресурсами та штрафних санкцій.
У пункті 7.4 кредитного договору визначено, що розірвання цього договору може бути здійснене шляхом направлення письмового повідомлення позичальнику письмового повідомлення за 5 календарних днів до дати розірвання та є підставою для стягнення Банком з позичальника кредиту, отриманого за цим договором, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та відшкодування збитків. У разі розірвання цього договору кредитор продовжує нараховувати, а Позичальник сплачувати у терміни, встановлені пунктом 5.7 цього договору, проценти за користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.